ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2021 року
м. Київ
справа №819/714/17
адміністративне провадження №К/9901/36350/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді - Пліш М.А., Святецький В.В.)
у справі №819/714/17
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Тернопільська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що отримання прибутку від кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами, а тому продаж позивачем товару (транспортного засобу) за ціною, нижчою собівартості, жодним чином не свідчить про порушення платником вимог податкового законодавства. Вказує на те, що здешевлення транспортного засобу зумовлено тим, що останній систематично виходив з ладу та постійно потребував ремонту, що у тому числі унеможливило подальше його використання ФОП ОСОБА_1 у своїй господарській діяльності. Також позивач зазначає, що контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що транспортний засіб був реалізований позивачем за ціною нижче звичайної.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (головуючий суддя - ОСОБА_2 ) адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ №0059951303 від 02.12.2016;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської ОДПІ 640,00 грн сплаченого судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при реалізації необоротних активів, у разі відсутності їх обліку, платники повинні користуватися насамперед звичайною ціною, що прирівнюється до ціни договору, при цьому вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін, якщо не доведено зворотнее. Тернопільський окружний адміністративний суд зазначив, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що продаж автомобіля марки DAF модель TE05NF2E38 був здійснений позивачем за ціною нижчою за звичайну та не довів її невідповідність рівню ринкових цін, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення бази оподаткування, виходячи з ціни придбання транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 .
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ задоволено, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, що свідчить про те, що платник під час купівлі транспортного засобу був спроможний самостійно здійснити його огляд. Докази того, що придбаний позивачем транспортний засіб часто виходив з ладу та позивач регулярно його ремонтував у матеріалах справи відсутні. Також апеляційний суд зазначив, що транспортний засіб використовувався ФОП Таранавським менше 12 місяців, а тому не є необоротним активом, натомість є товаром. За таких обставин, Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив, його скасувати та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що автомобіль марки DAF модель TE05NF2E38 придбавався позивачем з метою використання у господарській діяльності протягом тривалого періоду, однак після експлуатації його за призначенням впродовж п`яти місяців було виявлено ряд несправностей, що і зумовило продаж зазначеного транспортного засобу. Вказує, що платником належним чином обґрунтовано причини здешевлення такого необоротного активу, а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
12 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017, далі - КАС України).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 03.08.2004 зареєстрований виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та перебуває на обліку у відповідача. Видами діяльності позивача за КВЕД є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2016 року, за результатами якої складено акт № 4533/19-18-13-03/ НОМЕР_1 від 18.11.2016 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником вимог пункту 188.1 статті 188 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем розміру від`ємного значення та заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на 27950,00 грн.
Зокрема, контролюючий орган встановив, що транспортний засіб сідельний тягач марки DAF модель TE05NF2E38, імпортований на митну територію України імпортером ТОВ "Трі-оф-лайф", митна вартість якого становила 162778,05 грн, був придбаний ФОП ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 215 від 20.04.2016 за ціною 180583,00 грн. Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 6141/2016/058480 від 08.09.2016 ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 придбав тягач марки DAF модель TE05NF2E38 за ціною 40833,00 грн (ПДВ - 8166,67 грн). Відповідач дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 27950,00 грн та відповідно заниження ФОП ОСОБА_1 належної до сплати суми ПДВ.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 02.12.2016 № 0059951303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 27950,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 13975,00 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення: активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому; оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу; необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.
З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2016 між ТОВ "Трі-оф-лайф" (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №215, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність транспортний засіб марки DAF, модель TE05NF2E38(FX105.460), 2008 року випуску, тип Т-сідельний тягач, номер кузова НОМЕР_2 (шасі, рама) НОМЕР_3 . Згідно з пунктом 2.1 договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 216700,00 грн.
Також 08 вересня 2016 року між позивачем (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу № 6141/2016/058480, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки DAF, модель TE05NF2E38(FX105.460), 2008 року випуску, тип Т-сідельний тягач, номер кузова НОМЕР_2 (шасі, рама) НОМЕР_3 . Пунктом 3 договору встановлено, що ціна транспортного засобу становить 49000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що транспортний засіб марки DAF, модель TE05NF2E38(FX105.460), 2008 року випуску не є необорним активом позивача у розумінні закону, оскільки останній перебував у власності платника менше 12 місяців і у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що зазначений транспортний засіб використовувся платником у своїй господарській діяльності.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що придбаний позивачем транспортний засіб не є необоротний активом і був реалізований позивачем за ціною нижчою його придбання, контролюючий орган дійшов правильного висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 27950,00 грн та відповідно заниження ФОП ОСОБА_1 належної до сплати суми ПДВ. Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 02.12.2016 № 0059951303.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,