ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 805/2391/16-а
адміністративне провадження № К/9901/31170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
представника відповідача - Ясніцька Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2016 (суддя - Троянова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (колегія суддів: Компанієць І.Д., Блохін А.А., Ястребова Л.В.) у справі № 805/2391/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСПЕЦМОНТАЖ" до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, у якому просило: визнати неправомірними дії Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за січень-червень 2015р. ТОВ ДОНСПЕЦМОНТАЖ; вважати декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року поданою Товариством з обмеженою відповідальністю ДОНСПЕЦМОНТАЖ 23.05.2016 р.; вважати декларацію з податку на додану вартість січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015р. поданою Товариством з обмеженою відповідальністю ДОНСПЕЦМОНТАЖ 24.05.2016 року; зобов`язати Маріупольську об`єднану Державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області (Кіровське районне у м. Донецьку відділення ) відобразити показники декларації з податку на додану вартість за грудень 2014р., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015р. ТОВ ДОНСПЕЦМОНТАЖ (ЄДРПОУ 30074176) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми ліміту реєстрації податкових накладних; зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області та Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму, на яку ТОВ "ДОНСПЕЦМОНТАЖ" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 83588600 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами без належного обґрунтування було відмовлено у прийнятті податкової звітності з ПДВ за грудень 2014 і за шість перших місяці 2015 року, що подана в 2016 році, у зв`язку із чим не змінено значення в системі електронного адміністрування ПДВ, зазначених підприємством в таких деклараціях.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за січень-червень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж". Визнано поданою декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж " 23 травня 2016 року". Визнано, що декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" 24 травня 2016 року. Зобов`язано Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) відобразити показники декларацій з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" (ЄДРПОУ 30074176) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми ліміту реєстрації податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" (ЄДРПОУ 30074176) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 83 588 600грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відобразити відповідне збільшення у витягу системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
У задоволенні іншої частини позовних вимог судами відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції відзначив, що ті підстави, які місцева податкова інспекція зазначила в рішенні про відмову у прийнятті податкової звітності за 2014-2015 роки, а саме невірне зазначення податкового органу і повне найменування платника не відповідають дійсності, адже податковий орган перебував в стані реорганізації (тривала процедура злиття однієї місцевої інспекції з іншою), з реєстру така ДПІ не виключена, тоді як використання платником скорочення найменування його організаційно-правової форми не заборонено реєстром. У зв`язку із чим, суди прийшли до висновку, що величина від`ємного значення, яка декларувалась позивачем в податковій декларації за 2015 рік, що мала були прийнята відповідачем 1 повинна бути відображена відповідачами 2 та 3 в системі електронного адміністрування на ПДВ.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДФС подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Вказується, що податкова декларація за червень 2015 року подана з порушенням строку, визначеного приписами ПК України для її подання, тоді як податкові декларації за грудень 2014 і за січень-травень 2015 року подані з недоліками, про які він зауважував протягом розгляду справи в судах попередніх інстанції. Також в касаційній скарзі, що додатково зазначено в доповненнях до касаційної скарги відповідач 3 не погоджується із розміром судового збору, який стягнутий з нього судом першої інстанції.
Відповідач 1 та 2 касаційну скаргу чи доповнення до касаційної скарги відповідача 3 до Суду касаційної інстанції не подавали. Також позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу ДФС, що не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами встановлено, що Позивачем, засобами електронного зв`язку подані податкові декларації з податку на додану вартість: за грудень 2014 року, за січень-червень 2015 року.
Відповідно до квитанцій від 24.05.2016 про отримання податкової звітності зазначено документ доставлено до (код органу ДФС України) 565- Маріупольська ОДПІ (Кіровське р-не у м. Донецьку відділення), прийнято пакет, відправник державна фіскальна служба України, виявлені помилки-відсутні.
27.05.2016 Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області направлено ТОВ "Донспецмонтаж" повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2014р., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року.
Відмова мотивована тим, що звітність заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 ПК України, а саме: не вірно вказана назва ДПІ, куди подається податкова звітність.
Також в цьому повідомлені зазначено, що податкові декларації з ПДВ, надані 27.05.2016 в паперовому вигляді не прийняті в зв`язку з тим, що звітність була раніше надана в електронному вигляді.
Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся до суду із даним позовом, який був частково задоволений.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України (в чинній редакції), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України (в чинній редакції).
Згідно із приписами пунктів 49.1, 49.2 та 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно із пунктом 49.18 статті 49 ПК України 49.18, - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;
49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
49.19. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.
Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.
49.20. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
Як було встановлено судами і не заперечується сторонами, позивачем подавались відповідачу1 в травні 2016 року податкові декларації з ПДВ за грудень 2014 року і січень-червень 2015 року, які були прийняті, але у їх реєстрації відмовлено з формальних підстав: не вірне найменування податкового органу, а також відсутність зазначення в них повного найменування платника.
Оцінюючи визначені відповідачем1 недоліки, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що зауваження є незначними, попри той факт, що податкова інспекція, яка вказувалась позивачем в таких деклараціях не є ліквідованою, а скорочене найменування позивача узгоджене з відомостями ЄДР.
Водночас, такі висновки не можуть бути єдиним для того, щоб податкова звітність позивача за грудень 2014 і шість перших місяців 2015 року могла бути визнаною судами такою, що подана позивачем в травні 2016 року, з огляду на наведені приписи статті 49 ПК України.
Наведені обставини не досліджувались судами попередніх інстанцій у повному обсязі, хоча відповідач3 в касаційній скарзі доводить, що податкова декларація за червень 2015 року подана з порушенням строку, визначеного приписами ПК України для її подання.
В даному разі, Верховний Суд вважає за необхідне відзначити помилкове застосування до спірних правовідносин приписів статей 50 і 102 ПК України, якими врегульований порядок і строки подання платником уточнюючого розрахунку до поданої звітності. Згідно із наявними матеріалами справи і обставинами установленими судами позивач подав саме звітні податкові декларації, а не уточнюючі.
Крім того, з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
У відповідності до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України (система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 1 Порядку, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Відповідно до пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34, відповідно до якого станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).
Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014.
Відтак, з огляду на спірні правовідносини, суди під час розгляду даної справи, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині збільшення суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" (ЄДРПОУ 30074176) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 83 588 600грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відобразити відповідне збільшення у витягу системи електронного адміністрування податку на додану вартість мали б з`ясувати, чи декларувалась відповідна сума податку позивачем в даний період, з огляду на зміст та обсяг його господарської діяльності. В даному разі необхідно дослідити податкову звітність, що подавалась позивачем до червня 2015 року включно, а також облікову картку платника податку. Тобто, межі повноважень суб`єкта владних повноважень, визначені Конституціє та Законами України, та суди не можуть здійснювати дискреційні повноваження цих органів, а лише повинні здійснювати судовий контроль за їх діяльністю.
Зважаючи на викладене, касаційний суд не може погодитись або спростувати, як висновки та доводи податкового органу, так і перевірити висновки судів попередніх інстанцій, оскільки дослідження та відсутність належної оцінки доказів, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судового акту.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України (в чинній редакції) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
З урахуванням чого рішення судів попередніх інстанцій, постановлених в цій справі підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України (в чинній редакції).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -