ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О.
в адміністративній справі № 800/22/17 (800/267/16) (провадження № 11-1122заі19) за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним і скасування рішення за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2019 року (у складі колегії суддів Кравчука В. М., Берназюка Я. О., Гімона М. М., Коваленко Н. В., Стародуба О. П.)
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України викладаю окрему думку.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2019 року в справі № 800/22/17 (800/267/16) за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання незаконним і скасування рішення, Велика Палата Верховного Суду зазначену апеляційну скаргу задовольнила, рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2019 року скасувала та відмовила у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалюючи таке рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, приймаючи спірне рішення від 31 березня 2016 року № 709/0/15-16у, Вища рада юстиції (далі - ВРЮ) діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, пропорційно, зважаючи на права судді на участь у процесі прийняття рішення.
Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком ВРЮ про те, що зазначені грубі порушення законодавства, допущені суддею ОСОБА_1 , порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя і були правильно кваліфіковані як порушення присяги. Стягнення у виді внесення подання ВРЮ про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому та виправданим з огляду на негативні наслідки, зумовлені невиконанням суддею вимог процесуального закону.
У постанові підкреслено, що не знайшли свого підтвердження й висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що суддя апеляційного суду, який у складі колегії суддів прийняв судове рішення про залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не може бути суб`єктом відповідальності у розумінні положень пунктів 2, 3 частини першої статті 3 Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (двлі - Закон № 1188-VII).
Аналіз норм пунктів 2, 3 частини першої статті 3 Закону № 1188-VII свідчить, що судді апеляційних судів мають нести відповідальність за дії щодо ухвалення рішення про залишення без змін судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У цьому Законі не визначено, що перевірка проводиться тільки щодо рішень слідчих суддів про обрання запобіжних заходів стосовно підсудних та рішень таких суддів про залишення без змін обраних запобіжних заходів. Причини ухвалення Закону № 1188-VII, цілі введеного цим Законом тимчасового посиленого заходу - спеціальної перевірки суддів загальної юрисдикції з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності та справедливості - свідчать про те, що суб`єктом відповідальності в розумінні положень пунктів 2, 3 частини першої статті 3 Закону № 1188-VII є судді загальних судів, які у визначені законом період та умови одноособово або у складі колегій розглядали справи щодо застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, незалежно від того, чи це слідчі судді, які обирали запобіжний захід, чи судді суду апеляційної інстанції, які входили до складу суду, який переглядав такі судові рішення в апеляційному порядку.
Причини незгоди з висновками Великої Палати Верховного Суду
Вважаю обґрунтованими аргументи позивачки та вмотивованою відповідну їх оцінку судом першої інстанції щодо неправомірності застосування до ОСОБА_1 положень Закону № 1188-VII.
Участині першій статті 3 цього Закону передбачено, що суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень:
1) про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
2) про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків, рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій про перегляд обвинувальних вироків, наслідком якого не було їх скасування, щодо осіб, які визнані політичними в`язнями, за дії, пов`язані з їх політичною та громадською діяльністю;
3) про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв`язку з їх участю у таких акціях;
4) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
5) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185 КУпАП за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
6) про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185-1 КУпАП за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
7) про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185-2 КУпАП на осіб, які були учасниками масових акцій пр