Постанова 12 квітня 2021 року м. Київ Справа № 296/12945/13 Провадження № 51-1664 ск 21
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Остапук В. І., розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 01 березня 2021 року,
встановив:
У касаційній скарзі потерпілий порушує питання про перевірку ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу, відповідно до яких в скарзі, крім іншого, зазначаються вказівки на те, у чому саме полягає незаконність судових рішень та доводи на обґрунтування такої позиції.
Враховуючи зазначене, скаржник має вказати в касаційній скарзі на конкретні істотні порушення кримінально-процесуального закону, що є підставами для зміни чи скасування судових рішень, які, на його думку, допущенні судами першої та апеляційної інстанцій при постановлені цих рішень та навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того, відповідно до норм ст. 398 КПК України 1960 року, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, які, відповідно до ст. 370 КПК України 1960 року, перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо наявні підстави, передбачені пунктами 1-13 цієї статті.
Однак, скарга потерпілого не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вказаним вимогам кримінально-процесуального закону, з огляду на наступне.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, потерпілий ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону та формально вказує на істотне порушення кримінально-процесуального закону. Проте, на обґрунтування своїх вимог наводить доводи, які за своїм змістом стосуються однобічності та неповноти судового слідства та вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не є підставами для перевірки оскаржуваного судового рішення судом касаційної інстанції. Відповідно до вимог статей 367-369 КПК України 1960 року, вказані обставини є предметом перевірки виключно суду апеляційної інстанції.
При цьому, оскаржуючи ухвалу апеляційного суду, потерпілий не вказує, які конкретно порушення допустив суд апеляційної інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_2, з огляду на положення статей 370, 377 КПК України 1960 року.
Тому, зазначені недоліки є перешкодою для вирішення питання про витребування справи щодо ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного, справу може бути витребувано для її перегляду в касаційному порядку лише за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і повторного звернення до касаційного суду в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року, або протягом місяця з дня отримання даної постанови.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції потерпілим має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.
Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суддя