Ухвала
іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 234/14917/18
провадження № 51-5068км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Іваненка І.В., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Рудюк В.Л.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Макарова Василя Миколайовича в інтересах засудженого ОСОБА_1
на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018050390002042, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 (зареєстрованого на АДРЕСА_2, фактично проживаючого на АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією 1/2 частини майна, що належить йому на праві власності.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судових рішень щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.
Зазначеним вироком з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь фінансового управління Краматорської міської ради стягнено витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 .
Також за вироком вирішено долю речових доказів та витрат у провадженні.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну
скаргу захисника Макарова В.М. залишено без задоволення, а вирок місцевого суду
щодо ОСОБА_1 - без змін. Цією ж ухвалою вирок Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року в частині засудження ОСОБА_2
скасовано, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з його смертю.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1, захисник Макаров В.М. ставить вимогу про скасування вироку Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року та ухвали Донецького апеляційного суду від 16 липня 2020 року і призначення нового розгляду в суді першої інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
Крім того, у касаційній скарзі захисник наводить доводи щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується з оцінкою доказів.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про закриття касаційного провадження з огляду на отримані відомості про смерть засудженого, що сталася 07 січня 2021 року до касаційного розгляду, оскільки в касаційній скарзі не йдеться про його реабілітацію.
Інші учасники судового провадження повідомлені про день, час та місце касаційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, клопотань про його відкладення через поважні причини, що перешкоджають взяти участь в судовому засіданні, чи заяв про неможливість взяти участь у судовому розгляді від них не надходило.
Мотиви Суду
Перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши клопотання, заявлене прокурором, та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Як стало відомо Суду з листа начальника ВКВСР Державної установи "Селидівська виправна колонія (№ 82)" від 22 лютого 2021 року, засуджений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Висновок щодо здійснення касаційного провадження у зв`язку зі смертю засудженого сформульовано в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) від 16 січня 2019 року у справі № 761/33482/16-к (провадження № 51-4744кмо18), відповідно до якого у випадку смерті засудженого відкрите за його скаргою касаційне провадження підлягає закриттю, крім випадків, якщо воно з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених ст. 433 КПК, є необхідним для реабілітації померлого.
Позиція Об`єднаної палати, крім іншого, полягає в тому, що смерть засудженого у більшості випадків робить касаційне провадження безпредметним, оскільки застосування до особи, яка померла, кримінально-правових наслідків діяння є неможливим. Отже, за висновком Об`єднаної палати в разі смерті засудженого касаційне провадження, як правило, підлягає закриттю.
Водночас з огляду на принцип верховенства права та інші засади кримінального провадження, касаційне провадження не може бути закрито, а підлягає продовженню
у випадках, якщо з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених ст. 433 КПК, його здійснення буде необхідним з метою реабілітації засудженого, який помер, або з метою захисту прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Під необхідністю реабілітації особи слід розуміти надання можливості довести невинуватість померлої особи у вчиненні злочину після її смерті. Така процедура передбачає звернення членів сім`ї, близьких родичів або інших осіб, які пов`язані з померлим тісними особистими стосунками, з відповідною заявою до суду, в якій висловлюється бажання продовжити кримінальне провадження з метою реабілітації.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після смерті ОСОБА_1 ні близькі родичі, ні члени його сім`ї не зверталися із заявами про розгляд кримінального провадження стосовно нього у зв`язку з необхідністю його реабілітації, а тому підстави для продовження касаційного розгляду з метою реабілітації померлого відсутні.
Враховуючи, що основною тезою наведеного вище висновку Об`єднаної палати є правова позиція щодо безпредметності подальшого касаційного провадження через неможливість застосування до померлої особи кримінально-правових наслідків діяння, крім випадків, пов`язаних з аспектами реабілітації засудженого, колегія суддів вважає, що аналогічний підхід має застосовуватися і до касаційної скарги захисника, поданої в інтересах засудженого, який помер до початку касаційного розгляду.
Зазначене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 24 вересня 2019 року (справа № 233/3106/15-к, провадження № 51-980км18), 24 березня 2021 року (справа № 520/9880/17, провадження № 51-4868км18).
Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд