Постанова
Іменем України
12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 530/1291/16-ц
провадження № 61-22560св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Агроекологія",
третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного підприємства "Агроекологія" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Бутенко С. Б., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Агроекологія" (далі - ПП "Агроекологія") про визнання договору оренди землі недійсним.
У жовтні 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. звернувся до апеляційного суду із заявою про виправлення описки в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2019 року в цій справі.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. заява призначена до розгляду на 18 листопада 2019 року в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
18 листопада 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. звернулися із заявами про відвід суддів Абрамова П. С., Бутенко С. Б., Хіль Л. М.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року заяви генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г. В. та представника ПП "Агроекологія" Мельникова Д. О. про відвід суддів залишено без розгляду. Стягнуто з ПП "Агроекологія" в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 грн.
Вирішуючи питання про відвід суддів, апеляційний суд виходив з того, що 07 травня та 29 липня 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. вже зверталися із заявою про відвід суддів Абрамова П. С., Хіль Л. М. в цій справі та з тих же підстав, а тому відповідно до частини п`ятої статті 39 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду. Стягуючи з ПП "Агроекологія" в дохід державного бюджету штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційний суд виходив з того, що повторно заявляючи суддям безпідставний відвід в цій справі, представники ПП "Агроекологія" зловживають своїми процесуальними правами, що є підставою для накладення на юридичну особу штрафу відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У грудні 2019 року ПП "Агроекологія" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, в якій просило скасувати її в частині заходів процесуального примусу і змінити її в цій частині, не передаючи справу на новий розгляд.
Касаційна скарга ПП "Агроекологія" обґрунтована тим, що мотиви, викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, не є достатніми для висновку щодо зловживання учасником судового розгляду своїми процесуальними правами. В матеріалах справи відсутні об`єктивні ознаки того, що дії заявника призвели чи могли призвести до затягування розгляду справи. Відсутність наслідків процесуальної діяльності заявника в обсязі, який передбачений законом, свідчить про відсутність правових підстав для застосування заходів процесуального примусу з боку суду. Апеляційний суд не навів жодних мотивів, якими керувався при визначенні розміру штрафу, що свідчить про його безпідставність.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Полтавського апеляційного суду.
11 березня 2020 року справа № 530/1291/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Встановлено, що ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2019 року було зупинене провадження в цій справі до розгляду Полтавським апеляційним судом апеляційної скарги ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2018 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання представника ПП "Агроекологія" - Мельникова Д. О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, в лютому 2019 року представник ПП "Агроекологія" - Мельников Д. О. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП "Агроекологія", третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про визнання договору оренди землі недійсним у зв`язку з тим, що заявник не виконав вимог, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, та не надіслав апеляційному суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
16 квітня 2019 року ПП "Агроекологія" повторно подало апеляційну скаргу на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2018 року.
Крім того, 22 квітня 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. звернувся до Полтавського апеляційного суду із заявою про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 04 травня 2017 року, якою закінчено підготовчі дії в цій справі за заявами генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г. В. та представника ПП "Агроекологія" Мельникова Д. О. про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року, а також - в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року, якою було відмовлено заявникам у виправленні описки в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. закінчено підготовчі дії за заявою генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г. В. про виправлення описки в ухвалах Апеляційного суду Полтавської області від 04 та 25 травня 2017 року та справу призначено до розгляду на 07 травня 2019 року без повідомлення учасників справи.
Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року Абрамова П. С. апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме за подання скарги заявнику слід було сплати судовий збір в розмірі 1 921 грн.
07 травня 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. звернулися із заявою про відвід суддів Абрамова П. С. та Хіль Л. М., посилаючись на те, що в іншій справі № 530/1845/16-ц суддею Абрамовим П. С. залишено без руху апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" через відсутність доказів сплати судового збору. Крім того, колегія суддів у складі судді Хіль Л. М. та судді Абрамова П. С. відмовила в задоволенні заяви ПП "Агроекологія" про внесення виправлення в ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у справі № 530/1845/16-ц без достатніх на те підстав. Вважають, що судова практика, яка склалася щодо прийняття заяв, які подаються представником підприємства Мельниковим Д. О., є неправильною. Крім того, ця справа не є малозначною, а тому не може розглядатися без участі сторін.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2019 року ускладі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. апеляційне провадження у справі зупинено. Вирішення питання про відвід членів колегії суддів Полтавського апеляційного суду, а саме: головуючого судді Абрамова П. С., судді Хіль Л. М., передано на розгляд суду, визначеного в порядку, встановленому частиною першою статті33 ЦПК України.
Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду Прядкіна О. В. від 08 травня 2019 року в задоволенні заяви ПП "Агроекологія" про відвід суддів Абрамова П. С. та Хіль Л. М. відмовлено.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2019 року ускладі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. апеляційне провадження у справі відновлено. Заяву ПП "Агроекологія" про виправлення описки в ухвалах Апеляційного суду Полтавської області від 04 та 25 травня 2017 року призначено до розгляду на 16 травня 2019 року без повідомлення учасників справи.
13 травня 2019 року представник ПП "Агроекологія" - Мельников Д. О. подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року ускладі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. вказане клопотання залишене без задоволення з огляду на те, що питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи і суд не знайшов підстав для розгляду заяви генерального директора ПП "Агроеологія" в судовому засіданні за участю учасників справи.
16 травня 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4 та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. звернулися до суду із заявою про відвід колегії суддів Абрамова П. С., Бутенко С. Б. та Хіль Л. М., посилаючись на те, що судді, які входять до складу колегії, безпідставно відмовляли у прийнятті апеляційних скарг ПП "Агроекологія" та протягом останніх тридцяти календарних днів неодноразово накладали штраф на ПП "Агроекологія", що свідчить про їх упереджене ставлення до представників підприємства.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року ускладі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. заяву генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г. В. та представника ПП "Агроекологія" Мельникова Д. О. про відвід складу колегії суддів залишено без розгляду.
Залишаючи вказану заяву без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання за заявою ПП "Агроекологія" про виправлення описки було призначене на 07 травня 2019 року. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. 07 травня 2019 року заявники вже зверталися із заявою про відвід суддів Абрамова П. С. та Хіль Л. М. Зазначені у заяві від 16 травня 2019 року підстави для відводу суддям є аналогічними та зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, що ухвалювалися суддями як одноособово, так і у складі колегій суддів. Доказів того, що підстава для відводу складу суду стала відома їм пізніше, а саме після 07 травня 2019 року, заявниками не надано.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року ускладі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. заяву ПП "Агроекологія" про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 04 травня 2017 року та в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року, постановлених в цій справі, задоволено.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2019 року про зупинення провадження в цій справі визнано неподаною та повернуто заявнику.
У червні 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4 та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. подали до апеляційного суду заяву про виправлення описки в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання заявників про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, якою апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. закінчено підготовчі дії за заявою генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г. В та представника ПП "Агроекологія" Мельникова Д. О. про виправлення описки в ухвалах Полтавського апеляційного суду від 15 та 16 травня 2019 року, справу призначено до розгляду на 29 липня 2019 року без повідомлення учасників справи.
29 липня 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. звернулися із заявою про відвід суддів Абрамова П. С. та Хіль Л. М., посилаючись на те, що у іншій справі № 530/1845/16-ц суддею Абрамовим П. С. залишено без руху апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" через відсутність доказів сплати судового збору. Крім того, колегія суддів у складі судді Хіль Л. М. та судді Абрамова П. С. відмовила в задоволенні заяви ПП "Агроекологія" про внесення виправлення в ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у справі № 530/1845/16-ц без достатніх на те підстав. Вважають, що судова практика, яка склалася щодо прийняття заяв, які подаються представником підприємства Мельниковим Д. О., є неправильною. Крім того, ця справа не є малозначною, а тому не може розглядатися без участі сторін.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2019 року ускладі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. заяву генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г. В. та представника ПП "Агроекологія" Мельникова Д. О. про відвід суддів залишено без розгляду.
Залишаючи вказану заяву без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що 07 травня 2019 року заявники вже зверталися із заявою про відвід суддів Абрамова П. С. та Хіль Л. М. Підстави для відводу суддям у заяві, поданій 07 травня 2019 року, є аналогічними та вже були визнанні необґрунтованими.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2019 року ускладі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. заяву ПП "Агроекологія" про виправлення описки в ухвалах Полтавського апеляційного суду від 15 та 16 травня 2019 року залишено без задоволення.
У жовтні 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. подав до апеляційного суду заяву про виправлення описки в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2019 року про закінчення підготовчих дій та просив замінити у вступній частині слова "в складі колегії суддів судової палти у цивільних справах" на "в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах"; в описовій частині "звернувся до суду з заявю" на "звернувся до суду з заявою"; в резолютивній частині "Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає" на "Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддями та оскарженню не підлягає".
Згідно з протоколом розподілу справ у Полтавському апеляційному суді від 16 жовтня 2019 року заява ПП "Агроекологія" про виправлення описки в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2019 року передана раніше визначеному складу суду - Абрамову П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б. закінчено підготовчі дії за заявою генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г. В. про виправлення описки, справу призначено до розгляду на 18 листопада 2019 року без повідомлення учасників справи.
18 листопада 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. звернулися із заявами про відвід колегії суддів Абрамова П. С., Хіль Л. М., Бутенко С. Б., посилаючись на те, що судді, які входять до складу колегії неодноразово під час розгляду інших справи, де стороною є ПП "Агроекологія" безпідставно відмовляли в прийнятті апеляційних скарг, накладали штрафи на підприємство, чим спричиняли йому матеріальну шкоду.
Вирішуючи вказану заяву про відвід суддів, апеляційний суд виходив з того, що 07 травня та 29 липня 2019 року генеральний директор ПП "Агроекологія" ОСОБА_4. та представник ПП "Агроекологія" Мельников Д. О. вже зверталися із заявами про відвід суддів Абрамова П. С., Хіль Л. М. у цій справі та з тих же підстав. При цьому, ухвалою судді Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2019 року ОСОБА_3 в задоволенні заяви ПП "Агроекологія" про відвід суддів Абрамова П. С. та Хіль Л. М. було відмовлено.
Стягуючи з ПП "Агроекологія" в дохід державного бюджету штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційний суд виходив з того, що повторно заявляючи суддям безпідставний відвід в цій справі представники ПП "Агроекологія" зловживають своїми процесуальними правами, що є підставою для накладення на юридичну особу штрафу відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.