Постанова
Іменем України
12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 504/1319/17
провадження № 61-13908св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області,
відповідачі: Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області, ОСОБА_1,
третя особа - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2019 року в складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року керівник Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_1, у якому просив:
- визнати незаконним рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 30 вересня 2008 року № 571-V в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0, 140 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним державний акт від 11 грудня 2008 року серії ЯЖ 707374 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,140 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Позов мотивований тим, що за результатами вивчення місцевою прокуратурою стану додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками органами місцевого самоврядування на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1, який є власником земельної ділянки площею 0,140 га, призначеною для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, не звертався до Крижанівської сільської ради із заявою про надання вказаної земельної ділянки.
Посилаючись на те, що відповідач набув право власності на земельну ділянку з порушенням вимог статей 116, 118 ЗК України, статті 50 Закону України "Про землеустрій", керівник Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 06 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано незаконним рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського (на теперішній час Лиманського) району Одеської області від 30 вересня 2008 року № 571-V в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,140 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,140 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЖ 707374, виданий 11 грудня 2008 року ОСОБА_1 .
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не звертався з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, розроблення проекту землеустрою щодо ведення земельної ділянки не замовляв, проект землеустрою щодо ведення земельної ділянки до Крижанівської сільської ради на затвердження не подавав, тобто, не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на отримання безоплатно у власність земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, що свідчить про порушення порядку приватизації відповідачем земельної ділянки, визначеного статтями 116, 118 ЗК України, статтею 50 Закону України "Про землеустрій", Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд врахував, що підстава звернення до суду з цим позовом була побудована на свідченнях ОСОБА_1, наданих в рамках кримінального провадження.
Встановивши, що покази свідка є суперечливими, а вирок за матеріалами кримінального провадження відсутній, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2019 року заступник прокурора Одеської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції з порушенням встановленого порядку подання доказів прийняв до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_1, у якому останній пояснював, що попередні покази надані ним під тиском і він їх не підтримує. Безпідставним також є посилання апеляційного суду на закриття кримінального провадження, оскільки прокурором в судовому засідання повідомлення про скасування постанови про закриття кримінального провадження та повернення справи для організації досудового розслідування.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 209 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням шістнадцятої сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 30 вересня 2008 року № 571-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в тому числі, площею 0,140 га ОСОБА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, (на теперішній час Лиманський район), Одеська область.
11 грудня 2008 року на підставі вище вказаного рішення сесії сільської ради ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯЖ № 707374.
06 червня 2014 року ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_1, подарувала обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Південна будівельна компанія" вищевказану земельну ділянку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 грудня 2018 року в кримінальному провадженні № 12016160330001967 встановлено, що 15 листопада 2016 року до чергової частини Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшла колективна заява мешканців с. Крижанівки Лиманського району Одеської області про те, що при оформленні земельних ділянок на території "Зелений мис" невстановленими особами підроблені документи на отримання земельних ділянок.
В протоколі допиту свідка від 20 березня 2017 року в рамках вказаного кримінального провадження містяться пояснення ОСОБА_1, в яких він пояснив, що із заявою до Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області щодо отримання спірної земельної ділянки в порядку, передбаченому статтями 118-122 ЗК України, він не звертався, питання щодо розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради не ініціював. В період 2007-2008 року він працював на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області підсобним працівником під час будівництва житлового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1", в ході якого ОСОБА_4 запропонував йому підписати пустий (не заповнений) лист паперу, не пояснюючи для чого саме, на що ОСОБА_1 надав свою згоду. Будь-якою технічною документацією з виділення йому у власність земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району. Державною реєстрацією земельної ділянки, розташованої на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, він не займався.
В протоколі допиту свідка від 12 жовтня 2018 року в рамках кримінального провадження № 12016160330001967 ОСОБА_1 пояснив, що працював в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області на будівельній площадці "Зелений мис". В 2008 році він дійсно отримував земельну ділянку у власність та власноручно підписував заяву про виділення земельної ділянки.
Згідно з постановою слідчого відділення ГУ НП в Одеській області від 23 червня 2018 року кримінальне провадження № 12016160330001967 закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої, сьомої, восьмої, дев`ятої, десятої цієї статті громадяни, зацікавлені у приватизації земельної ділянки подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до статті 155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
У частині першій статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, яка переглядається, керівник Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області, звертаючись до суду з цим позовом, як на підставу позовних вимог посилався на порушення порядку передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1, який не подавав до Крижанівської сільської ради заяву про надання вказаної земельної ділянки, що підтверджується протоколом допиту свідка в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12016160330001967.
Суд апеляційної інстанції, дослідуючи в сукупності зібрані у справі докази, правильно виходив з того, що покази свідка ОСОБА_1, надані в рамках кримінального провадження № 12016160330001967, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, є суперечливими, що свідчить про передчасність висновку суду першої інстанції про задоволення позову.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність керівником Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області, що оскаржуване рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 30 вересня 2008 року № 571-V в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 прийняте за відсутності визначених для цього законом документів або що заява від імені відповідача підписна іншою особою.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 особисто не займався виготовленням проекту відведення земельної ділянки, не свідчить про порушення процедури приватизації і не є достатньою підставою для визнання незаконним оскаржуваного позивачем рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а також для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на його ім`я відповідача.
Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 року в справі № 504/370/17 (провадження № 61-13914св19) та від 10 листопада 2020 року в справі № 504/356/17 (провадження № 61-18894св19).
Доводи касаційної скарги з посиланням на порушення апеляційним судом порядку встановленого порядку подання доказів не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом апеляційного суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване рішення апеляційного суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду- без змін.