1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 299/901/17

провадження № 61-156св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат Антал Ярослав Володимирович,

відповідачі: ОСОБА_2, Дротинська сільська рада Виноградівського району Закарпатської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_3,

представник особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвокат Бора Юрій Володимирович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка подана його представником - адвокатом Борою Юрієм Володимировичем, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Куштана Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Дротинської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4, який проживав у АДРЕСА_1 .

Вказував, що після смерті батька залишилось спадкове майно, а саме - житловий будинок з надвірними спорудам, який знаходиться на АДРЕСА_1 . При житті спадкодавцем не було складено заповіт.

Зазначав, що спадкоємцями першої черги після сметрі ОСОБА_4 є він та його рідний брат ОСОБА_2 . Спадкоємці, які за законом мають право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

Стверджував, що отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріальній конторі не може, оскільки спадкодавцем не було оформлено право власності на житловий будинок. Відсутність реєстрації житлового будинку підтверджується довідкою Комунального підприємства "Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації" № 50 від 01 лютого 2017 року, де вказано, що згідно з архівними даними Комунального підприємства "Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації" станом на 01 січня 2013 року правовстановлюючі документи на житловий будинок не оформлені.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме - житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 52,8 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 .?

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 52,8 кв. м, житловою площею 25,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення районного суду мотивовано тим, що на підставі положень статті 16 ЦК України право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, оскільки через бездіяльність спадкодавця щодо реєстрації нерухомого майна, у зв`язку з відсутністю обов`язку щодо його реєстрації на час володіння спадкодавцем цим майном, позивач не може набути право власності на це майно через нотаріальну контору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 травня 2020 року ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 відповідно до статей 12, 81 ЦПК України не надав належних, допустимих та достовірних доказів про те, що спірний житловий будинок, в якому був зареєстрований, проживав, та який згідно з даними погосподарського обліку до 28 липня 2015 року рахувався за спадкодавцем ОСОБА_4, побудований ОСОБА_3 і у нього наявні майнові права щодо даного будинку.

Апеляційний суд вважав, що виготовлений 15 квітня 1988 року на ім`я ОСОБА_5 будівельний паспорт, в якому вказано місце забудови: АДРЕСА_1 не може підтверджувати його майнові права на будинок, який належав спадкодавцю ОСОБА_1 .

Отже, апеляційний суд вважав, що оскаржуваним рішенням від 29 травня 2017 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2021 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильних висновків про відсутність порушення його прав оскаржуваним рішенням районного суду.

Зазначає, що ОСОБА_1 у порядку, визначеному частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадщину після смерті батька ОСОБА_4 не прийняв, оскільки на момент смерті спадкодавця проживав окремо. При цьому посилається на лист виноградівської державної нотаріальної контори від 20 травня 2017 року № 218/01-16, у якому вказано, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

Стверджує, що ініційований позивачем судовий спір був штучним та мав на меті виключно обґрунтувати відсутність можливості підтвердження правового статусу спадкового майна.

Вважає, що під час судового розгляду не було встановлено обставин, які б підтверджували належність житлового будинку батькам спадкодавця ОСОБА_4, а сам позивач не декларував у позові застосування частини третьої статті 1296 ЦК України як норми права, яка вказує, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При цьому ОСОБА_3 до касаційної скарги долучив копію свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах від 25 серпня 1962 року № 325, яка вказує на первісну конфігурацію дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 та об`єкти забудови, які могли належати батькам спадкодавця ОСОБА_4 .

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що рішенням районного суду не вирішувалося питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки і безпідставно закрив апеляційне провадження у справі за скаргою на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року. Зазначає, що він є рідним братом ОСОБА_4, тобто спадкоємцем другої черги та у нього є майнові права щодо спірного житлового будинку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Вказує, що рішенням районного суду майнові права ОСОБА_3 не порушувалися та не зачіпалися. При цьому зазначає, що його будинковолодіння та будинковолодіння ОСОБА_3 розміщені за різними адресами: в ОСОБА_3 - за адресою: АДРЕСА_2, а у нього - за адресою: АДРЕСА_1 . Ці питання досліджувалися на підставі поданих сторонами доказів у судовому засіданні під час розгляду 03 грудня 2020 року справи Закарпатським апеляційним судом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29 липня 2015 року серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудам, який знаходиться у АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідок Виконавчого комітету Дротинської сільської Ради народних депутатів Виноградівського району Закарпатської області від 12 січня 2017 року № 02-13/19 та від 24 травня 2017 року № 02-13/369 ОСОБА_4, 1952 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11, 38).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Дротинської сільської Ради народних депутатів Виноградівського району Закарпатської області від 30 березня 2017 року № 02-13/292 житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 не є самочинно збудований, а побудований на спеціально відведеній для цього земельній ділянці (а. с. 10).

У виписці з погосподарської книги № 1 на 2011-2015 року зазначено, що житловий будинок на АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_4 . Даний будинок побудований у 1980 році (а. с. 98-100).

Відповідно до заповіту від 22 жовтня 1991 року ОСОБА_6 на випадок смерті заповів все належне йому майно ОСОБА_4 (а. с. 101).

Згідно із заповітом від 22 квітня 1999 року ОСОБА_4 (матір ОСОБА_4 ) на випадок смерті все своє майно заповіла ОСОБА_4 (а. с. 102).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 березня 2017 року приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Закарпатської області Рішко О. І. заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 залишив без розгляду (а. с. 17).

Відповідно до довідки виноградівської державної нотаріальної контори від 20 травня 2017 року № 218/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не заводилася (а. с. 39).


................
Перейти до повного тексту