1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 760/18963/16

провадження № 61-15981св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року у складі судді Оксюти Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 25 грудня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 264 000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних та терміном повернення до 24 грудня 2022 року.

За умовами договору про внесення змін до договору кредиту, укладеного 27 березня 2012 року, сторони погодили, що кредитор надає позичальнику кредит на суму 211 340,18 доларів США зі сплатою 12,00 % річних.

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань між АТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, за яким остання передала в іпотеку банку належне їй на праві власності нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_1, та земельну ділянку, загальною площею 0,0644 га, кадастровий номер 69232006, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за цією ж адресою.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником умов договору, внаслідок чого станом на 05 вересня 2016 року утворилася заборгованість в сумі 273 757,84 доларів США, позивач просив звернути стягнення на передане в іпотеку майно шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року позов АТ "Укрсоцбанк" задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту від 25 грудня 2007 року перед АТ "Укрсоцбанк" звернено стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_1, а саме: домоволодіння, що складається з: житлового будинку, позначеного на плані літерою "А", загальною площею 112,8 кв. м, житловою площею 63,4 кв. м, гаражу, позначеного на плані літерою "В", навісу, позначеного на плані літерою "Г", сараю, позначеного на плані літерою "Д", погребу під частиною "Д", вбиральні, позначеної на плані літерою "Е", споруджень, позначених на плані №1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку, загальною площею 0,0644 га, кадастровий номер 69232006, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у рахунок погашення заборгованості в розмірі 2 674 000 грн від загальної суми заборгованості, яка станом на 05 вересня 2016 року становить 7 290 985,98 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом 5 000 529,27 грн, сума заборгованості за відсотками 1 415 061,68 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 421 767,80 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 453 327,23 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором і наявністю в неї заборгованості банк набув право звернення на предмет іпотеки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №с 752/11896/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 367/2259/15; постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, від 25 червня 2020 року у справі № 295/1731/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права - розгляд справи за відсутності ОСОБА_1, яка не була належним чином повідомлена судом про день та час судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні скарги заявника.

Суд першої інстанції розглянув справу в одне засідання, ухвалив заочне рішення, вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи та позбавлена можливості надати пояснення щодо заявлених позовних вимог, навести свої доводи та міркування, надати докази на їх підтвердження, заявити про застосування позовної давності тощо. Як наслідок, судом першої інстанції були порушені принципи доступу до правосуддя, справедливого судового розгляду, принцип рівності сторін, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційний суд на зазначене уваги також не звернув та залишив заочне рішення місцевого суду без змін.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року.

Відкрито касаційне провадження у справі № 760/18963/16 за позовом АТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та витребувано її з Солом`янського районного суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року справу № 760/18963/16 призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи

Суди встановили, що 25 грудня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 264 000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних та терміном повернення до 24 грудня 2022 року.

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань у цей же день між сторонами був укладений іпотечний договір, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належне їй на праві власності нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, та земельну ділянку, загальною площею 0,0644 га, кадастровий номер 69232006, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за цією ж адресою.

Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань щодо своєчасного й повного погашення кредиту станом на 05 вересня 2016 року утворилася заборгованість, розмір якої становить 273 757,84 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави позову, банк просив в рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на майно, яке передане боржником в іпотеку на підставі іпотечного договору від 25 грудня 2007 року.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 367/2259/15; постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, від 25 червня 2020 року у справі № 295/1731/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також порушення судами норм процесуального права - розгляд справи за відсутності ОСОБА_1, яка не була належним чином повідомлена судом про день та час судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).


................
Перейти до повного тексту