ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9916/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: представника Енергетичної митниці Державної фіскальної служби - Галуненко І.В. (наказ № 8 від 29.01.2021); представників ТОВ "СВГ Плюс" - Бортман О.А. (ордер № 851726 від 28.12.2020), Качмар О.Й. (ордер №328200 від 24.02.2021).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Енергетичної митниці Державної фіскальної служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019,
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс"
до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України
про стягнення 4 424 463,07 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності та здійснює імпорт скрапленого вуглеводного газу та світлих нафтопродуктів на підставі укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних договорів.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" та нерезидентом "TARONE TRADE" LLP (Великобританія) укладено контракти 16.04.2015 № 150416-LPG, від 12.01.2016 № 160112-LPG, від 16.11.2016 № 161116-Petrol, від 28.05.2015 №150528-Petrol, предметом яких є постачання скрапленого вуглеводного газу для комунально - побутового споживання та нафтопродуктів (дизельне паливо та бензин).
У грудні 2016 - січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" на підставі укладених з "TARONE TRADE" LLP (Великобританія) контрактів від 16.04.2015 № 150416-LPG, від 12.01.2016 № 160112-LPG, від 16.11.2016 № 161116-Petrol, від 28.05.2015 № 150528-Petrol, рахунків, накладних, імпортувало на територію України скраплений вуглеводний газ, дизельне паливо та бензин у такій кількості: 1 453,730 т (скраплений вуглеводний газ), 295,575 т (дизельне паливо) та 100,800 т (бензин).
На митних постах відповідача-1 з 15.12.2016 по 14.01.2017 було зупинено митне оформлення товару за вказаними контрактами, а саме:
- 15.12.2016 на митному посту "Куп`янськ-енергетичний" - скраплений газ в кількості 243,850 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 12.12.2016 №116 до контакту від 16.04.2015 № 150416- LPG, комерційного інвойсу від 13.12.2016 № 1213-СІ, залізничної накладної № 22530719 з датою прибуття 14.12.2016, відомості вагонів, паспортів якості виробника від 05.12.2016 №№ 121-2-12-16, 122-2-12-16, 152-2-12-16, 153-2-12-16, 154-2-12-16, 155-2-12-16, сертифікату відповідності UA1.185.0033916-16 з терміном дії з 19.08.2016 по 18.08.2017;
- 17.12.2016 на митному посту "Куп`янськ-енергетичний" - скраплений газ в кількості 100,800 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 14.12.2016 № 51 до контакту від 14.12.2016 № 160112-LPG, комерційного інвойсу / рахунку від 15.12.2016 № 1215-СІ, залізничних накладних №№22536793, 22536787, 22536781 з датою прибуття 15.12.2016, паспортів якості виробника від 10.12.2016 №№ 18238, 18260, 18261, сертифікату відповідності UА.185.0029219-16 з терміном дії з 09.06.2016 по 08.06.2017;
- 21.12.2016 на митному посту "Полтава-енергетичний" - скраплений газ у кількості 185,680 т, поставлений (ввезений на митну територію У країни) на підставі додатку від 14.12.2016 № 117 до контракту від 16.04.2015 № 150416-LPG, комерційного інвойсу / рахунку від 15.12.2016 № 1215-СІ, рахунку від 07.12.2016 № 018/ГПТ, залізничної накладної №22520936 з датою прибуття 21.12.2016, відомості вагонів, декларації на товари ЭК 10 ЭД 10006110/071216/0021734, сертифікату якості від 06.12.2016 № 424, сертифікату відповідності UA1.185.0041388-16 з терміном дії з 20.12.2016 по 30.11.2017;
- 26.12.2016 на митному посту "Полтава-енергетичний" - скраплений газ у кількості 196,700 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 15.12.2016 № 119 до контакту від 16.04.2015 № 150416-LPG, комерційного інвойсу / рахунку від 19.12.2016 № 1219-СІ, дорожніх відомостей (залізничних накладних) №№ 22557654, 22557649,22557645, 22557638,22557630,22557627 з датою прибуття 23.12.2016, рахунку від 14.12.2016 № 12/2016/45, паспортів якості виробника від 14.12.2016 №№ 18443,18442, 18441, 18440, 18439, 18438, сертифікату відповідності UA1.185.0029219-16 з терміном дії з 09.06.2016 по 08.06.2017;
- 04.01.2017 на митному посту "Полтава-енергетичний" - скраплений газ у кількості 105,850 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 22.12.2016 № 53 до контакту від 14.12.2016 № 160112-LPG, комерційного інвойсу від 26.12.2016 № 1226-СІ, залізничних накладних №№22595210, 22595205, 22595314, декларації на товари ЭК 10 ЭД 10006110/211216/0022988, рахунку від 21.12.2016 № 12/2016/81, паспортів якості виробника від 21.12.2016 №№ 18847, 18848, 18849, декларації на товари № 14315/120117/0000236, дорожньої відомості №21233636 з відомістю вагонів, сертифікату відповідності UA1.185.0029219-16 з терміном дії з 09.06.2016 до 08.06.2017;
- 04.01.2017 на митному посту "Київ-енергетичний" - скраплений газ у кількості 205,700 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 26.12.2016 № 121 до контакту від 16.04.2015 № 150416-LPG, комерційного інвойсу/рахунку від 27.12.2016 № 1227-СІ, залізничної накладної № 22620973 з датою прибуття 03.01.2017, відомості вагонів, інвойсу від 26.12.2016 № 250610/89, паспортів якості виробника від 25.12.2016 №№ 1188, 1189, сертифікату відповідності UA1.185.0033768-16 з терміном дії з 17.08.2016 до 14.08.2017;
- 06.01.2017 на митному посту "Київ-енергетичний" - скраплений газ у кількості 207,000 т поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 26.12.2016 № 120 до контакту від 16.04.2015 № 150416-LPG, комерційного інвойсу/рахунку від 26.12.2016 № 1226-СІ, залізничної накладної № 22620908 з датою прибуття 05.01.2017, відомості вагонів, інвойсу від 26.12.2016 №250610/88, паспортів якості виробника від 25.12.2016 №№ 1188, 1187, сертифікату відповідності UA1.185.0033768-16 з терміном дії з 17.08.2016 до 14.08.2017;
- 15.01.2017 на митному посту "Київ-енергетичний" - дизельне паливо у кількості 295,575 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку № 2 до контакту від 16.11.2016 № 161116-Petrol, комерційного інвойсу від 12.01.2017 № 0112-СІР, залізничної накладної № 21158853 з датою прибуття 14.01.2017, відомості вагонів, декларації на товари ЭК 10 ЭД 07228/120117/0000265, паспорту якості виробника від 10.01.2017 № 42, рахунку від 12.01.2017 № 50, сертифікату відповідності UA1.185.0040520-16 з терміном дії з 07.12.2016 до 04.03.2017;
- 14.01.2017 на митному посту "Коростень-енергетичний" - бензин у кількості 105,800 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 12.01.2017 № 96 до контракту від 28.05.2015 № 150528-Petrol, комерційного інвойсу/рахунку від 12.01.2017 № 0112-СІР, залізничної накладної № 21233636 з датою прибуття 13.01.2017, паспорту якості виробника від 11.01.2017 № 52, рахунку-фактури від 12.01.2017 № 3076-2/01, декларації на товари № ЭК 10 ЭД 14315/120117/0000236, сертифікату відповідності UA1.145.0000547-17 з терміном дії з 20.01.2017 до 19.01.2018.
Для митного оформлення вказаного товару позивачем були подані відповідачу-1 наступні митні декларації: IM 40 ДЕ 903060000/2016 на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 243,850 т, якій в подальшому було присвоєно № 903060000/2016/013280; IM 40 ДЕ 903060000/2016 на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 100,800 т, якій було присвоєно № 903060000/2016/013350; IM 40 ДЕ на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 185,680 т, якій було присвоєно № 903080000/2016/002589; IM 40 ДЕ на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 196,700 т, якій було присвоєно № 903080000/2016/002628; IM 40 ДЕ на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 105,850 т, якій було присвоєно № 903080000/2017/000004; IM 40 ТН на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 205,700 т, якій було присвоєно № 903010000/2017/000042; IM 40 ТН на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 207,000 т, якій було присвоєно № 903010000/2017/000093; IM 40 ДЕ 903010001/2017/ на вантаж - паливо дизельне у кількості 295,575 т, якій було присвоєно № 903010001/2017/000167; IM 40 ДЕ 903020001/2017 на вантаж - бензин у кількості 105,800 т, якій було присвоєно № 903020001/2017/000787.
Після подачі вказаних митних декларацій, ТОВ "СВГ Плюс" отримано повідомлення (17.12.2016 о 13:39:48; 18.12.2016 о 13:07:31; 22.12.2016 о 09:17:23; 26.12.2016 о 17:56:39; 04.01.2017 о 14:57:12; 04.01.2017 о 14:08:29; 06.01.2017 о 12:37:37; 15.01.2017 о 10:48:56; 14.01.2017 о 14:06:25) від митних постів відповідача-1 "Куп`янськ-енергетичний", "Полтава-енергетичний", "Київ-енергетичний" та "Коростень-енергетичний" про необхідність проведення митних процедур № 905-3 "Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД", та № 201-1 "Проведення ідентифікаційного митного огляду - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу", сформованих (згідно з повідомленнями) за результатами проведення контролю із застосуванням АСАУР (Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками).
Проби поставленого позивачу товару посадовими особами митних постів було взято 23.12.2016, 28.12.2016, 10.01.2017, 11.01.2017, 16.01.2017 та 17.01.2017.
Після взяття посадовими особами Енергетичної митниці ДФС проб (зразків) товару для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, позивач подав відповідачу-1 тимчасові митні декларації IM 40 ТН, зокрема, звернувся до митних постів для оформлення тимчасових митних декларацій 23.12.2016, 24.12.2016, 28.12.2016, 11.01.2017, 16.01.2017, 17.01.2017, для здійснення випуску поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" товару до одержання результатів досліджень (аналізів, експертиз).
У свою чергу, Енергетична митниця ДФС повідомила позивача, що завершення митного оформлення товару буде проведено після експертних досліджень на предмет наявності отруйних/сильнодіючих речовин, та дозвіл на випуск товару не може бути наданий через наявну згідно листа ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 № 14/4/1-26330 інформацію щодо можливого вмісту в складі товару отруйних/сильнодіючих речовин.
Після завершення проведення експертних досліджень позивача було ознайомлено з висновками Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України, якими було спростовано припущення щодо наявності у товарі позивача отруйних/сильнодіючих речовин а саме:
- 18.01.2017 - з висновком від 17.01.2017 № 142005701-0082 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 243,850 т;
- 18.01.2017 - з висновками: від 17.01.2017 № 142005701-0080 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 100,800 т; від 17.01.2017 № 142005701-0077 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 185,68 т; від 17.01.2017 № 142005701-0083 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 196,700 т;
- 21.01.2017 - з висновками: від 20.01.2017 № 142005701-0136 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 205,700 т; від 20.01.2017 № 142005701-0135 за результатами проведених досліджень митних проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 207,000 т;
- 03.02.2017 - з висновком від 02.02.2017 № 142005701-0184 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (бензину) від партії у кількості 105,800 т;
- 07.02.2017 - з висновком від 07.02.2017 № 142005701-0235 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (дизельного палива) від партії у кількості 295,575 т;
- 09.02.2017 - з висновком від 09.02.2017 № 142005701-0250 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 105,850 т.
Проте, не зважаючи на отримання висновків проведених досліджень, якими було спростовано припущення щодо наявності у товарі позивача отруйних/сильнодіючих речовин, відповідач-1 не завершив митне оформлення товару та продовжував утримувати (не випускати у вільний обіг) поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" товар на території митного органу, не приймаючи при цьому будь-яких рішень щодо митного оформлення товару чи відмови у митному оформленні товарів, а також не проводячи при цьому жодних додаткових митних формальностей чи процедур.
Матеріалами справи підтверджено, що митне оформлення поставленого позивачу товару (7 партій скрапленого газу, партії дизельного палива та партії бензину) відповідач-1 завершив, а поставлений позивачу товар був випущений у вільний обіг лише починаючи з 20.02.2017 по 22.02.2017.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Енергетичної митниці ДФС про стягнення 4 424 463,07 грн шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових та службових осіб відповідача.
2.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 порушені вимоги чинного митного законодавства України та допущено необґрунтоване тривале митне оформлення товару, чим завдано Товариству з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" шкоду у вигляді додаткових витрат, понесених, зокрема, у зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці коштів за надані додаткові послуги; у зв`язку зі збільшенням з 01.01.2017 ставки акцизного податку та розміру податку на додану вартість, а також витрат, понесених на придбання іноземної валюти та сплату постачальнику штрафних санкцій за несвоєчасне повернення цистерн (вагонів) з України.
2.2.Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом є, на думку позивача, факт наявності протиправних дій відповідача-1 щодо тривалого митного оформлення товару, а саме Енергетичною митницею ДФС незаконно та з порушенням встановленого чинним законодавством порядку проведено взяття проб (зразків) товару позивача, повідомивши позивача про необхідність взяття проб з перевищенням строку, встановленого частиною першою статті 255 Митного кодексу України, взяття проб товару було проведено з порушенням частини другої статті 356 та частини четвертої статті 558 Митного кодексу України за відсутності письмового рішення керівника Енергетичної митниці ДФС, а також останній безпідставно (незаконно) утримував товар після подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару, проби якого було взято для проведення досліджень, до одержання результатів досліджень, не оформляючи тимчасові митні декларації.
3. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач-1 посилається на той факт, що СБУ проводила операції в межах виконання процедури митного контролю, відтак, були підстави для зупинення митного оформлення товару та його пропуску у вільний обіг, а оскільки правоохоронними органами здійснювалися спеціальні операції, перевірки та інші заходи в рамках виконання процедур митного контролю, такі дії були правомірними підставами для перевищення визначеного ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України строку здійснення митного контролю.
Як стверджує відповідача-1 Енергетична митниця ДФС законно виконала вимоги ГУ БКОЗ СБУ, що стосувалися виключення факту завершення митного оформлення товарів ТОВ "СВГ ПЛЮС" та випуску їх у вільний обіг в межах кримінального провадження від 16.11.2016 р. № 22016220000000238 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, зокрема, доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від ГУ БКОЗ СБУ були передані на виконання начальником Енергетичної митниці ДФС Піковським І.О.
Окрім цього, відповідач-1 стверджує, що відповідно до п. 20 Переліку питань, що підлягають розгляду з прийняттям відповідного рішення на рівні начальника митних постів (заступників), затвердженого наказом ДФС України від 27.05.2015 № 64, начальники митних постів мали право приймати вмотивоване письмове рішення щодо взяття проб (зразків) товарів відповідно до ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України, яке виражалося у формі резолюції.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Справа судами розглядалась неодноразово.
5. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/9916/17 позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" 4 424 463,07 грн. шкоди.
6. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/9916/17 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" про стягнення витрат на правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" 442 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
7. У постанові від 24.11.2020 Північний апеляційний господарський суд погодився із наведеним рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду у цій справі та залишив їх без змін.
8. Судові рішення мотивовані тим, що владні управлінські функції митницею під час прийняття спірних рішень здійснені у непередбачений законом спосіб, позаяк накладення резолюції на вхідних документах не є тотожним прийняттю митним органом окремого вмотивованого письмового акта (рішення) про взяття проб (зразків) товарів.
Із листів-звернень Управління Служби безпеки України в Харківській області від 30.11.2016 № 70/64056, ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 № 14/4/1-26330, від 19.01.2017 №14/4/1-827, від 26.01.2017 № 14/4/1-1503 встановлено, що вказані листи були направлені відповідачу-1 "в ході виконання доручень слідчого у кримінальному провадженні № 22016220000000238 від 16.11.2016 р.", в межах якого "здійснюється перевірка інформації щодо ввезення окремими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України небезпечних товарів".
Згідно з ч. 4 ст. 255 Митного кодексу України не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.
Натомість, судами встановлено, що зазначені доручення ГУ БКОЗ СБУ про затримку митного оформлення товару направлялись відповідачу-1 в межах кримінального провадження, за відсутності інформації про проведення правоохоронними органами спеціальних операцій, перевірок та інших заходів в межах виконання процедур митного контролю.
За висновком судів, затримання завершення митного оформлення у зв`язку з проведенням правоохоронними органами будь-яких перевірок та інших заходів в межах кримінального провадження прямо суперечить ч. 4 ст. 255 Митного кодексу України.
Зважаючи на наявність інформації (листів) ГУ БКОЗ СБУ щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України, взяття проб та зразків товару позивача, за висновками суду проведено відповідачем-1 з порушенням вимог ч. 2 ст. 356, ч. 4 ст. 558 Митного кодексу України за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника відповідача-1 щодо взяття проб (зразків) товару позивача, тобто митний контроль та митне оформлення товару позивача не було здійснено за письмовим рішенням керівника відповідача-1 в обсягах та у формах, передбачених Митним кодексом України, як цього вимагають приписи ч. 2 ст. 356 та ч. 4 ст. 558 Митного кодексу України.
Крім того, як встановлено судами, відповідачем-1 не було здійснено оформлення тимчасових митних декларацій та випуск товару у вільний обіг, посилаючись на те, що дозвіл на випуск товару не може бути наданий, оскільки згідно листа ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 № 14/4/1-26330 наявна інформація щодо можливого вмісту в складі товару отруйних/сильнодіючих речовин, і що завершення митного оформлення товару буде проведено після експертних досліджень на предмет наявності отруйних/сильнодіючих речовин.
Виходячи з фактичних обставин справи та наданих доказів, суди дійшли до висновків про те, що відповідач-1 неправомірно утримував та не випускав у вільний обіг поставлений позивачу товар у період з 23.12.2016-17.01.2017 (після взяття відповідачем-1 проб та подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару) по 18.01.2017-09.02.2017 (до одержання результатів експертних досліджень), скільки згідно положень Митного кодексу України наявність листа (інформації) від правоохоронних органів (ГУ БКОЗ СБУ) не є підставою для відмови в оформленні тимчасових митних декларацій та випуску товару у вільний обіг
Отже, за урахуванням фактичних обставин справи, невчинення відповідачем-1 передбачених Митним кодексом України дій для завершення митного оформлення товару, тобто бездіяльність Енергетичної митниці ДФС та утримання відповідачем-1 поставленого позивачу товару, а саме 7 партій скрапленого газу, партії дизельного палива та партії бензину на території митного органу без будь-яких законних на те підстав є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства.
За висновками судів в матеріалах справи наявні достатні належні та допустимі документальні докази на підтвердження витрат, понесених позивачем внаслідок недотримання процедур митного контролю та митного оформлення посадовими і службовими особами відповідача-1.
Крім того, судами встановлено, що позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу долучено до матеріалів справи: договір про юридичні послуги № 1283-17 від 02.03.2017 (Загальні умови), укладений між ТОВ "СВГ ПЛЮС" (надалі - клієнт, позивач) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери"; Договір про юридичні послуги № 1283-17-1 від 02.03.2017 (Спеціальні умови), укладений між ТОВ "СВГ ПЛЮС" та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери"; рахунок № 27259 від 06.03.2017 на суму 360 000,00 грн; платіжне доручення № 1681 від 07.03.2017 на суму 360 000,00 грн; акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ "СВГ ПЛЮС" від 28.09.2017 на суму 360 000,00 грн; рахунок № 29151 від 27.02.2018 на суму 530 935,56 грн; платіжне доручення № 3168 від 13.03.2018 на суму 530935,56 грн; акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ "СВГ ПЛЮС" від 27.02.2018 на суму 530 935,56 грн; банківську виписку за період з 07.03.2017 по 13.03.2018; податкові накладні та квитанції про реєстрацію цих накладних в реєстрі; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами та помічниками адвокатів за період з березня 2017 по жовтень 2019 у справі про стягнення збитків № 910/9916/17; довідку про погодинну ставку вартості послуг юристів (адвокатів, помічників адвокатів), залучених до проекту "Спір про стягнення збитків. Справа № 910/9916/17" від 18.10.2019; копії з трудової книжки ОСОБА_1 ; копії з трудової книжки ОСОБА_2 ; копії з трудової книжки ОСОБА_3 ; копії з трудової книжки ОСОБА_4 ; копії з трудової книжки ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3498/10 Качмар О.Й.; копію посвідчення помічника адвоката Бортман О.А.; копію посвідчення помічника адвоката Подолєвої А.І., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ № 000079 від 15.12.2017 Свідло Є.В.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ № 000160 від 16.04.2018 Чабан В.І.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Розподіляючи витрати, понесені ТОВ "СВГ ПЛЮС" на професійну правничу допомогу, суди дійшли до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в розмірі 1 421 871,12 грн, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.
За висновками судів, ціна позову є значною, а зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в визначеному розмірі є значно завищеними, становлять 32,14 % ціни позову, та належним чином не обґрунтовані, що, в свою чергу, становлять надмірний тягар для відповідача, який є державною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатами правової позиції правовим висновкам судів, відображеним у рішеннях в даній справі, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також фінансового стану обох сторін, суди дійшли до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача-1 на користь позивача 442 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи осіб, які подали касаційні скарги
9. Енергетична митниця Державної фіскальної служби звернулась до касаційного господарського суду зі скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі №910/9916/17, в якій скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення, постановити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України про стягнення шкоди у розмірі 4 424 463,07 грн залишити без задоволення.
9.1. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України, скаржник зазначає, що не погоджується з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/9916/17, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Крім того, скаржник вказує, що під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій необхідно було встановити наявність складу цивільного правопорушення відповідно до ст. 1173 ЦК України, з дослідженням усіх наявних у матеріалах справи доказів щодо наявності або відсутності протиправних дій і бездіяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, розміру завданої позивачу шкоди та наявності причинного зв`язку між неправомірними діями та бездіяльністю і заподіяною шкодою.
9.2. Скаржник переконує, що позивачем не доведено наявності всього складу цивільного правопорушення яке може бути підставою для стягнення збитків, а саме не доведено протиправності поведінки відповідача-1, що виключає задоволення позову.
9.3. Також скаржник зазначає, що підставою для вчинення ним дій які призвели до затримки оформлення вантажу є дії Служби безпеки України в межах кримінального провадження, а отже відповідач-1 діяв правомірно, що виключає задоволення позову.
10. Крім того, з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/9916/17 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс". У своїй касаційній скарзі просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 в частині відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача на вищевказане додаткове рішення.
10.1. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України, скаржник зазначає, що зменшуючи розмір судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норм ст. ст. 126, 129 ГПК України при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, викладених у постановах від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18, від 13.08.2019 у справі № 908/1654/18, від 29.10.2020 у справі № 910/3233/18, від 25.10.2019 у справі №826/13270/16, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі №910/14371/18, від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 13.10.2020 у справі №922/3706/19, та додаткових рішеннях від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17. Скаржник вважає, що оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу та оскаржувана постанова в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача на оскаржуване рішення є незаконними та підлягають скасуванню в цих частинах, а понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. ТОВ "СВГ Плюс" подано відзив на касаційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, у якому позивач із доводами касаційної скарги не погоджується, з наведених у відзиві підстав.
Провадження у Верховному Суді
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9916/17 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.01.2021.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі №910/9916/17, розгляд справи призначено на 24 лютого 2021 року о 12:45 год.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9916/17 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.01.2021.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/9916/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 (в частині відмови в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 (в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019); об`єднано касаційні скарги Енергетичної митниці Державної фіскальної служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" у справі № 910/9916/17 в одне касаційне провадження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/9916/17 за касаційними скаргами Енергетичної митниці Державної фіскальної служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 до 24 березня 2021 року о 12:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/9916/17 за касаційними скаргами Енергетичної митниці Державної фіскальної служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 до 31 березня 2021 року о 14:15 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги Енергетичної митниці Державної фіскальної служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" слід залишити без задоволення, оскаржувані рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі №910/9916/17 залишити без змін.
14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
15. Стосовно доводів касаційної скарги Енергетичної митниці Державної фіскальної служби слід зазначити таке.
16. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
17. Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
18. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
19. Згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
20. Відповідно до статті 30 Митного кодексу України посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.
21. Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.
22. Таким чином спеціальною нормою (статтею 30 Митного кодексу України) також передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень
23. Спеціальна норма ст. 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
24. Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1166, 1173 ЦК України.
25. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему в питанні самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, у постанові від 13.03.2019 у справі №920/715/17 зазначила, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази, самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди.
26. Отже, доводи касаційної скарги Енергетичної митниці Державної фіскальної служби щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень, ст. 1173 ЦК України підлягають відхиленню з огляду на викладене у пунктах 18, 19, 20 цієї постанови.
27. Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що Енергетичною митницею ДФС було порушено вимоги чинного митного законодавства України та допущено необґрунтоване тривале митне оформлення товару, тобто своїми діями остання завдала позивачу шкоди в загальному розмірі 4 424 463,07 грн, до складу яких включено додаткові витрати, понесені позивачем у зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці коштів за надані додаткові послуги в сумі 1 912 766,02 грн, у зв`язку зі збільшенням з 01.01.2017 ставки акцизного податку та розміру податку на додану вартість в сумі 562 246,95 грн, а також витрати, понесені на придбання іноземної валюти та сплату постачальнику штрафних санкцій за несвоєчасне поверненням цистерн (вагонів) з України в сумі 1 949 450,10 грн, та які позивач просить суд стягнути з відповідача-1.
28. Згідно з пунктом 34-1 статті 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
29. Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Енергетичну митницю ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби № 96 від 01.09.2014, Енергетична митниця Державної фіскальної служби є територіальним органом Державної фіскальної служби, який підпорядковується Державній фіскальній службі. Енергетична митниця ДФС є органом доходів і зборів. Основним завданням митниці є: забезпечення реалізації політики у сфері державної митної справи та боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів за результатами митного контролю та митного оформлення.
30. За визначенням ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
31. Згідно із ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
32. Відповідно до ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
33. Частиною 1 статті 248 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
34. Згідно зі ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.
Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
При виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:
1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;
2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
35. Як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, вільний обіг - обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку органів доходів і зборів України.
При цьому декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).
36. Нормами ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
37. За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
38. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення (ч. 1 ст. 338 Митного кодексу України).
39. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, зокрема, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
40. Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 17 ст. 356 Митного кодексу України).
41. Згідно з ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.
42. Відповідно до ст. 558 Митного кодексу України органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
У разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здійснюються органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до повноважень органів доходів і зборів, органи доходів і зборів повідомляють про це відповідні правоохоронні органи.
Правоохоронні органи повідомляють органи доходів і зборів про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду.
За приписами частини 4 статті 558 Митного кодексу України правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов`язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.
43. Отже, у випадку отримання від правоохоронних органів оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України, митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів в обсягах та у формах, передбачених Митним кодексом України.
44. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що відповідно до листа старшого слідчого 3-го відділення СВ УСБУ в Харківській області від 30.11.2016 року № 70/64056 Черкасова Д.О. (майор юстиції), який було надано начальнику Енергетичної митниці ДФС України Піковському І.О., було вказано, що у СВ УСБУ в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №22016220000000238 від 16.11.2016 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України. Крім того, в цьому листі зазначалось про необхідність в разі надання до митного оформлення декларацій ТОВ "СВГ Плюс" інформування про зазначені факти СВ УСБУ в Харківській області та з метою недопущення продовження вчинення злочину, проводити оформлення пропуску вантажу за узгодженням із співробітниками СВ УСБУ в Харківській області.
45. Судами також встановлено, що зазначений лист містить резолюцію керівника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. від 30.11.2016 року з вимогою прийняття даного листа до розгляду та передання його до виконання в межах компетенції ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 .
46. Крім того, судами встановлено, що зі змісту листа заступника начальника ГУ БКОЗ СБУ (Коваленко С.) від 22.12.2016 № 14/4/1-26330 "Щодо небезпечної продукції" вбачається, що в межах досудового розслідування № 22016220000000238 здійснюється перевірка інформації щодо ввезення окремими суб`єктами ЗЕД на митну територію України небезпечних товарів на підставі недостовірних даних внесених до митної документації. Крім того, в даному листі зазначено, що ТОВ "СВГ Плюс" здійснює митне оформлення з порушенням митного законодавства України (митні оформлення здійснюються на підставі документів, що містять неправдиві дані відносно кількості, ваги, номенклатури, характеристик та вартості товарів тощо). Відтак, заступник начальника ГУ БКОЗ СБУ звернувся до начальника Енергетичної митниці ДФС з проханням виключити факти завершення митного оформленням товарів ТОВ "СВГ Плюс" та випуск їх у вільний обіг до отримання результатів експертних досліджень відібраних зразків.
47. На вказаному листі начальником Енергетичної митниці ДФС Піковським І.О. поставлено резолюцію " ОСОБА_18, ОСОБА_19 - для інформування ВВб ОВПП (Відділ внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків) згідно законодавства. Підпис. Дата (26.12.2016)", а також резолюція без зазначення посадової особи начальникам митних постів "Полтава-Енергетичний", "Куп`янськ-Енергетичний" ОСОБА_7, ОСОБА_21 "для опрацювання та вжиття заходів згідно з чинним законодавством".
48. Лист заступника начальника ГУ БКОЗ СБУ (Коваленко С.) від 19.01.2017 № 14/4/1-827 "Щодо небезпечної продукції" також містить резолюцію начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. "ОСОБА_12 - Для проведення відповідних заходів в межах компетенції. Термін виконання: 27.01.2017р. ОСОБА_18 - Для інформування УВБ ОВПП (Управління внутрішньої безпеки Офісу великих платників податків) згідно законодавства. Підпис. Дата (27.01.2017 року)".
49. Аналогічну резолюцію начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. містить лист заступника начальника ГУ БКОЗ СБУ (Коваленко С.) від 26.01.2017 року № 14/4/1-1503 "Щодо небезпечної продукції", а саме "для опрацювання в межах компетенції".
50. Лист від 19.01.2017 № 14/4/1-827 "Щодо небезпечної продукції" та лист від 26.01.2017 № 14/4/1-1503 "Щодо небезпечної продукції" містив вказівки ГУ БКОЗ СБУ для Енергетичної митниці ДФС щодо виключення факту завершення митного оформленням товарів ТОВ "СВГ Плюс" та випуск їх у вільний обіг до отримання результатів експертних досліджень відібраних зразків, оскільки заявлений товар до митного оформлення містив у своєму складі отруйні та сильнодіючі речовини, які можуть нанести шкоду здоров`ю людині, а документи, подані до митного органу, містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості товару.
За змістом листа заступника начальника ГУ БКОЗ СБУ (Коваленко С.) від 20.02.2017 № 14/4/1-4250 "Щодо оформлення товару" з метою уникнення безпідставного затримання митного оформлення вантажу за вказаними деклараціями, ГУ БКОЗ СБУ не заперечувала про здійснення митного оформлення вантажу ТОВ "СВГ Плюс".
51. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 24 Митного кодексу України рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
52. Доводи касаційної скарги Енергетичної митниці Державної фіскальної служби зводяться до того, що скаржник у цьому випадку, діяв в порядку, у спосіб та в строки, які спричинили затримку митного оформлення, а тому витрати позивача є звичайними ризиками і держава не зобов`язана відшкодовувати позивачу його витрати.
53. Відхиляючи зазначені доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про те, що взяття проб (зразків) товару може проводитись виключно на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, яке має бути оформлено у вигляді окремого акта керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, а також бути вмотивованим і містити чітку вказівку на те, в якій формі (взяття проб (зразків) товару) та в якому обсязі має бути здійснено митний контроль та митне оформлення товару в конкретному випадку.
54. Згідно з п. 5.18 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, резолюція, яку ставить на документі посадова особа, складається з прізвища виконавця (виконавців) у давальному відмінку, змісту доручення, терміну виконання, особистого підпису керівника, дати.
55. Відтак, резолюція - це елемент документа, який містить доручення посадової особи (зазвичай керівника) певній конкретній особі (зазвичай підлеглому) вчинити певні дії. В свою чергу суд констатує, що резолюція не є окремим письмовим документом, не містить мотивації прийнятого рішення.
56. У цьому випадку, на листах-зверненнях Управління Служби безпеки України в Харківській області від 30.11.2016 № 70/64056, ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 № 14/4/1-26330, від 19.01.2017 № 14/4/1-827, від 26.01.2017 № 14/4/1-1503 вчинені (містяться) резолюції начальника відповідача-1 Піковського І.О., які містять лише загальне доручення виконавцям опрацювати та вжити заходи в межах компетенції та не містять вказівки щодо вчинення конкретних митних процедур, які повинні бути вчинені (здійснені) виконавцем, зокрема, не містять доручення провести процедуру № 905-3 "Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД", та не містять належного мотивування вчинення відповідних дій.
57. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, вказані резолюції вчинені на вхідних документах, а саме листах Управління Служби безпеки України в Харківській області та ГУ БКОЗ СБУ, не є письмовими документами, оскільки не були належним чином оформлені, не містять конкретних прийнятих керівником Енергетичної митниці Державної фіскальної служби рішень/доручень та їх будь-якої мотивації.
58. Крім того, судами встановлено, що резолюції на поданих Енергетичною митницею Державної фіскальної служби документах оформлені із порушенням Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - Типова інструкція), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, а саме не містять таких реквізитів: прізвище, ініціали (ініціал імені) виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання тощо, а доручення органів СБУ, в свою чергу, не містять строку їх дії.
59. Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що резолюції начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. на листах-зверненнях УСБУ в Харківській області від 30.11.2016 № 70/64056, ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 № 14/4/1-26330, від 19.01.2017 № 14/4/1-827, від 26.01.2017 №14/4/1-1503, а так само доручення, які містяться в цих резолюціях, за своїм змістом і формою, не є вмотивованим письмовим рішенням керівника митного органу в розумінні ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України, які могли бути підставою для затримки митного оформлення вантажів.
60. Отже, владні управлінські функції митницею під час прийняття спірних рішень здійснені у непередбачений законом спосіб, позаяк накладення резолюції на вхідних документах не є тотожним прийняттю митним органом окремого вмотивованого письмового акта (рішення) про взяття проб (зразків) товарів. (Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 818/3408/15, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 03.06.2015 у справі № 810/6744/13-а, від 24.01.2017 у справі № 810/5278/13-а та від 03.02.2016 у справі № 826/7135/15).
61. Згідно з ч. 4 ст. 255 Митного кодексу України не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.
62. Як встановлено судами під час розгляду справи, зазначені доручення ГУ БКОЗ СБУ про затримку митного оформлення товару направлялись відповідачу-1 в рамках кримінального провадження, за відсутності інформації про проведення правоохоронними органами спеціальних операцій, перевірок та інших заходів в рамках виконання процедур митного контролю.
63. Судами встановлено, що з листів-звернень Управління Служби безпеки України в Харківській області від 30.11.2016 № 70/64056, ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 № 14/4/1-26330, від 19.01.2017 № 14/4/1-827, від 26.01.2017 № 14/4/1-1503 вбачається, що вказані листи були направлені відповідачу-1 "в ході виконання доручень слідчого у кримінальному провадженні № 22016220000000238 від 16.11.2016 р.", в рамках якого "здійснюється перевірка інформації щодо ввезення окремими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України небезпечних товарів".
64. Отже, слід погодитись із висновками попередніх судових інстанцій про те, що затримання завершення митного оформлення у зв`язку з проведенням правоохоронними органами будь-яких перевірок та інших заходів в рамках кримінального провадження прямо суперечить ч. 4 ст. 255 Митного кодексу України.
65. Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, Енергетичною митницею ДФС було отримано доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від ГУ БКОЗ СБУ від 16.12.2016 року № 14/4/1-25891 за МД 903060000/2016/13280; доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від ГУ БКОЗ СБУ від 21.12.2016 року № 14/4/1-26229 за МД 903080000/2016/2589, 903060000/2016/13350 строком дії від 21.12.2016 року до 21.01.2017 року; доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від ГУ БКОЗ СБУ від 26.12.2016 року № 14/4/1-26662 за МД 903080000/2016/2628 строком дії від грудня 2016 року до січня 2017 року; доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від ГУ БКОЗ СБУ від 30.12.2016 року № 14/4/1-26933 за МД 903080000/2017/4 строком дії від грудня 2016 року до січня 2017 року; доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від ГУ БКОЗ СБУ від 19.01.2017 року № 14/4/1-828 за МД 903010000/2017/42, 903010000/2017/93, 903010000/2017/167; доручення про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від ГУ БКОЗ СБУ від 14.02.2017 року № 14/4/1-3008 за МД 903020000/2017/787 строком дії від лютого 2017 року до квітня 2017 року, які були передані на виконання начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О.
66. Відповідно до ч. 1 ст. 338 Митного кодексу України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.
67. Згідно ч. 4 ст. 255 Митного кодексу України проведення огляду (переогляду) не є підставою для перевищення встановленого ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України строку для завершення митного оформлення товару.
68. Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, після взяття посадовими особами відповідача-1 проб (зразків) поставленого товару (скрапленого газу та дизельного палива), позивачем 23.12.2016, 24.12.2016, 28.12.2016, 11.01.2017, 16.01.2017, 17.01.2017 були подані відповідачу-1 тимчасові митні декларації ІМ 40 ТН для здійснення випуску поставленого товару, проби якого було взято, до одержання результатів відповідних досліджень на усі партії товару.
69. Проте, судами встановлено, що відповідачем-1 не було здійснено оформлення тимчасових митних декларацій та випуск товару у вільний обіг, посилаючись на те, що дозвіл на випуск товару не може бути наданий, оскільки згідно листа ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 № 14/4/1-26330 наявна інформація щодо можливого вмісту в складі товару отруйних/сильнодіючих речовин, і що завершення митного оформлення товару буде проведено після експертних досліджень на предмет наявності отруйних/сильнодіючих речовин.
70. Відповідно до ч. 21 ст. 356 Митного кодексу України за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.
71. Згідно п. 3.42 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно з Законом України від 05.10.2006 №227-У, у випадках, коли митна служба приймає рішення про необхідність проведення лабораторного аналізу зразків/проб товарів, представлення докладної технічної документації або експертного висновку, вона випускає товари до одержання результатів відповідних досліджень за умови, що представлені всі необхідні гарантії та такі товари не підпадають під дію будь-яких заборон чи обмежень.
72. Згідно з приписами ч.ч. 1, 8 ст. 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Орган доходів і зборів не має права відмовити в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
73. Отже у разі, якщо митний орган приймає рішення про необхідність проведення досліджень зразків (проб) товарів, а декларант або уповноважена ним особа бажає, щоб поставлений йому товар був випущений, декларант або уповноважена ним особа може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари, а митний орган, у такому випадку, зобов`язаний випустити товар до одержання результатів відповідних досліджень за умови, що декларантом представлені всі необхідні гарантії, і такі товари не підпадають під дію будь-яких встановлених законодавством України заборон та/чи обмежень щодо переміщення через митний кордон України. При цьому, митний орган не вправі відмовити в прийнятті тимчасової митної декларації, якщо декларантом представлені всі необхідні гарантії та виконано всі умови, встановлені Митним кодексом.
74. Виходячи з встановлених судами фактичних обставин справи, відповідач-1 неправомірно утримував та не випускав у вільний обіг поставлений позивачу товар у період з 23.12.2016-17.01.2017 (після взяття відповідачем-1 проб та подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару) по 18.01.2017-09.02.2017 (до одержання результатів експертних досліджень), отже відмова відповідача-1 в оформленні тимчасових митних декларацій та випуску поставленого позивачу товару, проби якого було взято відповідачем-1 для проведення експертних досліджень, до одержання результатів цих досліджень, з підстав наявності листа від правоохоронних органів (ГУ БКОЗ СБУ) від 22.12.2016 р. №14/4/1- 2633 щодо небезпечності поставлених позивачу товарів, є протиправною.
75. Також судами встановлено, що після завершення проведення експертних досліджень та ознайомлення позивача з висновками Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД (Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень) ДФС України після одержання результатів досліджень у період з 18.01.2017 по 09.02.2017, повне митне оформлення товару позивача було завершено відповідачем-1 лише в період з 20.02.2017 по 22.02.2017.
76. Зважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення має завершуватись протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення митному органу товарів, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей, а перевищення вказаного строку допускається у виключному переліку випадків, зокрема, для здійснення певних митних формальностей, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що в зазначений період, а саме у період з 18.01.2017 - 09.02.2017, тобто після одержання результатів (висновків) експертних досліджень, до 20.02.2017 - 22.02.2017, коли було завершено митне оформлення товару та було випущено товар у вільний обіг, відповідачем-1 проводились будь-які митні формальності чи процедури, відтак, невчинення відповідачем-1 передбачених Митним кодексом України дій для завершення митного оформлення товару, тобто бездіяльність Енергетичної митниці ДФС та утримання відповідачем-1 поставленого позивачу товару, а саме 7 партій скрапленого газу, партії дизельного палива та партії бензину на території митного органу без будь-яких законних на те підстав є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства.
77. Отже, позивачем доведено факт неправомірного утримування відповідачем-1 товару після взяття проб для проведення експертних досліджень та подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару, до одержання результатів відповідних досліджень.
78. Стосовно стягнення 4 424 463,07 грн, які складаються з: 1 912 766,02 грн - додаткові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці додаткових коштів за надані ними додаткові послуги; 562 246,95 грн - додаткові витрати, понесені у зв`язку зі збільшенням з 1 січня 2017 року ставки акцизного податку та збільшенням розміру податку на додану вартість (до 31.12.2016 ставка акцизного податку встановлювалась на рівні 31 євро за 1 000 л, а з 01.01.2017 така ставка складала вже 51 євро за 1 000 л); 1 949 450,10 грн - витрати, понесені на придбання іноземної валюти та сплату постачальнику 73 200 доларів США штрафних санкцій за несвоєчасне повернення цистерн (вагонів) з України (простій цистерн в Україні), за висновками судів, які не спростовані відповідачем-1, в матеріалах справи наявні достатні належні та допустимі документальні докази на підтвердження витрат, понесених позивачем внаслідок недотримання процедур митного контролю та митного оформлення посадовими і службовими особами відповідача-1.
79. Підсумовуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність усіх трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками), наявність яких є обов`язковою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої спеціальною нормою ст. 1173 Цивільного кодексу України, а саме, неправомірних рішень, дій та бездіяльності Енергетичної митниці ДФС, яка незаконно та з порушенням встановленого чинним законодавством порядку провела взяття проб (зразків) товару позивача, зокрема, повідомила позивача про необхідність взяття проб з перевищенням строку, встановленого частиною першою статті 255 Митного кодексу України, взяття проб товару було проведено з порушенням частини другої статті 356 та частини четвертої статті 558 Митного кодексу України за відсутності письмового рішення керівника Енергетичної митниці ДФС, а також безпідставно утримувала товар після подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару без здійснення оформлення тимчасових митних декларацій; наявність завданої матеріальної шкоди у вигляді додаткових витрат в сумі 4 424 463,07 грн. та безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача-1 і заподіяною позивачеві шкодою.
80. З урахуванням встановленого, оскільки позивач поніс додаткові витрати на сплату додаткових послуг підприємств залізниці, а також змушений був сплатити більший акцизний збір та податок на додану вартість, ніж він мав сплатити у 2016 році у разі вчасного у строки, встановлені Митним кодексом України, розмитнення товару відповідачем-1 та штрафні санкції постачальнику за невчасне повернення цистерн (вагонів), в яких товар був поставлений на митну територію України, що стало наслідком тривалого митного оформлення відповідачем-1 товару позивача та утримування товару на території митних постів відповідача-1, тобто рішень, дій і бездіяльності відповідача-1, неправомірність яких встановлена судами на підставі наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які відповідачем-1 не спростовані під час цього касаційного розгляду, завдана ТОВ "СВГ Плюс" майнова шкода у розмірі 4 424 463,07 грн додаткових витрат підлягає відшкодуванню відповідачем-1 незалежно від його вини.
81. Відшкодування шкоди у цій справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, Верховного Суду від 26 липня 2018 року у справі № 907/769/17, ).
82. Судами правильно враховано, що при розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів доходів і зборів, співвідповідачами у таких справах є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів, наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі не вимагається.
83. Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а заявлена до стягнення шкода підлягає стягненню на користь позивача саме з Державного бюджету України.
84. Щодо доводів касаційної скарги позивача та доводів касаційної скарги відповідача-1, що стосуються необґрунтованості додаткового рішення від 19.12.2019 яким вирішено питання щодо часткового відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити таке.
85. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
86. Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
87. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
88. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
89. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
90. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).
91. Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу долучено до матеріалів справи: договір про юридичні послуги № 1283-17 від 02.03.2017 (Загальні умови), укладений між ТОВ "СВГ ПЛЮС" (надалі - клієнт, позивач) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери"; Договір про юридичні послуги № 1283-17-1 від 02.03.2017 (Спеціальні умови), укладений між ТОВ "СВГ ПЛЮС" та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери"; рахунок № 27259 від 06.03.2017 на суму 360 000,00 грн; платіжне доручення № 1681 від 07.03.2017 на суму 360 000,00 грн; акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ "СВГ ПЛЮС" від 28.09.2017 на суму 360 000,00 грн; рахунок № 29151 від 27.02.2018 на суму 530 935,56 грн; платіжне доручення № 3168 від 13.03.2018 на суму 530935,56 грн; акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ "СВГ ПЛЮС" від 27.02.2018 на суму 530 935,56 грн; банківську виписку за період з 07.03.2017 по 13.03.2018; податкові накладні та квитанції про реєстрацію цих накладних в реєстрі; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами та помічниками адвокатів за період з березня 2017 по жовтень 2019 у справі про стягнення збитків № 910/9916/17; довідку про погодинну ставку вартості послуг юристів (адвокатів, помічників адвокатів), залучених до проекту "Спір про стягнення збитків. Справа № 910/9916/17" від 18.10.2019; копії з трудової книжки ОСОБА_1 ; копії з трудової книжки ОСОБА_2 ; копії з трудової книжки ОСОБА_3 ; копії з трудової книжки ОСОБА_4 ; копії з трудової книжки ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3498/10 Качмар О.Й.; копію посвідчення помічника адвоката Бортман О.А.; копію посвідчення помічника адвоката Подолєвої А.І., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ № 000079 від 15.12.2017 Свідло Є.В.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ № 000160 від 16.04.2018 Чабан В.І.
92. За твердженням позивача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №910/9916/17, склала 1 421 871,12 грн.
93. Слід відзначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
94. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
95. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
96. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
97. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
98. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
99. 18.11.2019 від відповідача-1 надійшли письмові заперечення щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. 19.12.2019 від відповідача-1 надійшов частковий контррозрахунок (вих. № б/н від 19.12.2019).
100. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.
101. Дослідивши надані сторонами докази суд першої інстанції вказав, що перелік наданих адвокатським об`єднанням послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг містить найменування останніх, що не відповідають такому критерію реальності, зокрема, "електронне листування", "телефонні переговори з клієнтом", "телефонний дзвінок клієнту щодо результатів судового засідання, подальших процесуальних дій", "підготовка заяви про видачу копії судового рішення", "підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи", "вивчення ухвали суду про порушення провадження у справі", "візит в суд, отримання повного тексту рішення", "підготовка клопотання про долучення документів до матеріалів справи" тощо.
102. Касаційний суд погоджується з доводами позивача, що факт надання позивачу відповідних послуг не спростований, однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, не доведено факту їх обов`язковості та необхідності для захисту інтересів позивача в суді, в свою чергу значна вартість погодинної оплати адвокатів, яка перевищує вартість мінімальної місячної заробітної плати, не дає підстав вважати, що відповідач має відшкодовувати позивачу вартість, зокрема, буд-якого необґрунтованого дзвінка адвокату чи вартість візиту в суд за отриманням копії процесуального рішення, яке суд і так зобов`язаний направити стороні.
103. Судами також встановлено та враховано, що на підставі дослідження протоколів судових засідань заперечення відповідача-1, викладені в частковому контррозрахунку щодо участі представників позивача у судових засіданнях, як таких, що в сукупності підтверджують перебільшення останніми фактичну тривалість участі в судових засіданнях.
104. При цьому, слід погодитись із висновками судів, що оплата за проміжок часу, розрахована та визначена представником позивача як "візит до суду і участь у судовому засіданні", має виокремлювати відповідні транспорті витрати, та не ототожнюватись розміру на оплату адвокатських послуг.
105. Крім того, судами встановлено, що вказані послуги надавалися позивачу трьома адвокатами та двома помічниками, які займалися юридичним супроводом справи, готували проекти та вносили один після одного певні корективи до письмових клопотань та пояснень, тобто фактично виконували одну і ту ж саму роботу на протязі значного витраченого часу.
106. Апеляційний господарський суд вірно зауважив, що визначені умовами Договору про юридичні послуги розміри погодинної ставки адвокатів та помічників адвокатів мають відповідати відповідному кваліфікаційному рівню, стажу роботи в галузі права, а відтак, в сукупності зазначених чинників, обумовлює необхідність оптимізації надання професійної правничої допомоги як шляхом зменшення кількості залучених адвокатів та помічників адвокатів так і економії витраченого часу.
107. Судами враховано, що матеріали справи № 910/9916/17 мають значний обсяг документів для вивчення та ознайомлення, враховано обсяг робіт з підготовки та опрацювання позовних матеріалів і додаткових доказів, а також тривалість судового провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
108. Водночас, розподіляючи витрати, понесені ТОВ "СВГ ПЛЮС" на професійну правничу допомогу, суди дійшли правильного висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в розмірі 1 421 871,12 грн, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.
109. Зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в визначеному розмірі є значно завищеними, становлять 32,14 % ціни позову, та належним чином не обґрунтованими, що, в свою чергу, покладають надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
110. Підсумовуючи наведене, місцевий господарський суд, дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатами правової позиції правовим висновкам судів, відображеним у рішеннях в даній справі, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку з яким погодився суд апеляційної інстанції, про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача-1 на користь позивача 442 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
111. Доводи відповідача-1 у касаційній скарзі про те, що стягнута сума є надмірною та не обґрунтованою, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки судом фактично стягнуто суму яка становить майже 10% від ціни позову і вказана обставина є очевидною, в свою чергу сам факт надання юридичних послуг підтверджується матеріалами справи, а гонорар адвоката в розмірі 10% від ціни позову, з урахуванням ціни позову, складності справи та тривалості її розгляду, в даному випадку є справедливим та співмірним.
112. Отже, суд касаційної інстанції погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заява про покладення на відповідача-1 витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
113. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").
114. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
115. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
116. Доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження, спростовуються наведеним та не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень попередніх судових інстанцій. Фундаментальних порушень під час касаційного розгляду також не встановлено.