П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/605/18
Провадження № 11-230заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р.,Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Вища рада правосуддя, про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2020 року (судді Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Смокович М. І., Стрелець Т. Г., Усенко Є. А.).
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), третя особа - Вища рада правосуддя
(далі - ВРП), у якому просила визнати дії та бездіяльність протиправними, визнати протиправним та скасувати рішення від 26 квітня 2018 року № 544/ко-18 про невідповідність судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 займаній посаді, стягнути моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн.
2. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 вважає, що вона має бути допущена до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", незважаючи на те, що за результатами виконання практичного завдання набрала менше мінімально допустимого бала (54,5 з необхідних 60), оскільки вона набрала мінімально допустимий бал в межах всього етапу кваліфікаційного оцінювання "Іспит" (134,375 з необхідних 105 балів).
3. Також вважає, що оскільки складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання не є самостійними етапами кваліфікаційного оцінювання, а є складовими етапу "Іспит", та враховуючи, що рішення про допуск судді до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання приймається за результатами проходження цим суддею саме етапу "Іспит", то оцінка результатів за підсумками етапу "Іспит" має визначатися виходячи із загальної суми балів, які набрав суддя за виконання анонімного письмового тестування та практичного завдання.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 02 липня 2020 року закрив провадження у справі в частині оскарження абзацу четвертого рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 544/ко-18 щодо рекомендації ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
5. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення ВККС в частині висновку рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду.
6. Ці обставини унеможливлюють подальший розгляд справи в цій частині й ухвалення рішення по суті спору, а є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
7. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2020 року та направити справу для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції.
8. Зазначає, що ВРП може ухвалити рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення судді з посади. В цьому разі суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає значення. Водночас рішення ВККС про визнання судді таким, що за результатами кваліфікаційного оцінювання не відповідає займаній посаді, залишається чинним, а отже, з метою усунення будь-якої правової невизначеності щодо статусу позивачки підлягає перегляду у судовому порядку.
9. Зауважує, що оскаржуване рішення в частині рекомендації ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких ВККС дійшла відповідного висновку.
10. Вказує, що в позовній заяві нею оскаржується не лише рішення ВККС, але й дії та бездіяльність відповідача під час його прийняття, невмотивованість, необґрунтованість та наслідки, а тому позивачкою обрано ефективний спосіб захисту.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
11. Від ВККС відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
12. Від ВРП надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа навела правові позиції Великої Палати Верховного Суду з вирішення таких спорів та просила суд врахувати надані пояснення при прийнятті законного та обґрунтованого рішення у цій справі.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 02 лютого 2021 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема і судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
15. Рішенням ВККС від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 призначено проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп17, та встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
16. Позивачка за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 79,875 бала, за виконання практичного завдання - 54,5 бала, у зв`язку із чим ВККС встановила, що ОСОБА_1 отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже, не склала іспиту і не може бути допущеною до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
17. ВККС рішенням від 26 квітня 2018 року № 544/ко-18 вирішила:
- визначити, що суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18;
- відмовити ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17;
- визнати ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді;
- рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Деснянського районного суду міста Києва.
18. Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
19. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України"Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
21. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону України
"Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
22. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 83 вказаного Закону однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
23. Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
24. Пунктом 34 розділу ІІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року
№ 143/зп-16 (далі - Положення) визначено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.
25. Відповідно до пунктів 10 та 11 розділу V Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
26. Аналіз наведених норм свідчить про те, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
27. При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
28. Відповідно до статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII
"Про Вищу раду правосуддя" прийняття рішення про звільнення судді з посади належить до компетенції ВРП.
29. Тобто вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції ВРП після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду ВРП приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар`єри судді, є обов`язковим для виконання та викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.
30. Водночас згідно із частинами другою і третьою статті 88 Закону України
"Про судоустрій і статус суддів" суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України
(далі - КАС). Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
31. При цьому рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.
32. Оскільки процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків
(у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього "кваліфікаційного" провадження.
33. Звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах "кваліфікаційного" провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об`єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов`язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.
34. ВРП може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.
35. З огляду на викладене, а також статус та повноваження ВРП та ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що передбачене частиною другою статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП. У протилежному випадку дублюються функції щодо його перегляду Верховним Судом та ВРП, що є неприпустимим.
36. Ураховуючи концепцію належного врядування, зміст якої, зокрема, розкритий у практиці Європейського суду з прав людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
37. З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватись щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.
38. Аналогічні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/637/18 та від 24 березня
2021 року у справі № 9901/715/18.
39. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне також зазначити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
40. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині оскарження абзацу четвертого рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 544/ко-18 щодо рекомендації ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .