У Х В А Л А
6 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/394/20
Провадження № 11-54заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправними та скасування рішень, в якій позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог від 8 серпня 2019 року, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 20 червня 2019 року № 1683/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 січня 2019 року № 26/3дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_1";
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 4 липня 2019 року № 1785/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Горностаївського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;
- зобов`язати ВРП поновити ОСОБА_1 на посаді судді Горностаївського районного суду Херсонської області.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 серпня 2019 року роз`єднав позовні вимоги шляхом виділення в самостійне провадження вимоги ОСОБА_1, заявлені до ВРП. Адміністративну справу в частині вимог ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 20 червня 2019 року № 1683/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 січня 2019 року
№ 26/3дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_1" передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 18 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 22 лютого 2021 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року у зв`язку з ненаданням до суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги або відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених законодавством підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, в ухвалі було зазначено, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловлює свою незгоду із оскарженим судовим рішенням, не конкретизуючи, у чому саме полягали порушення норм процесуального права та яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду, і чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.
На усунення недоліків ОСОБА_1 надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Верховного Суду у справі 9901/394/19 та рішення ВРП від 4 липня 2019 року про його звільнення з посади судді Горностаївського районного суду Херсонської області. При цьому в апеляційній скарзі на вимогу пункту 6 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не обґрунтував свої вимоги із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права та чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції. Обґрунтування апеляційної скарги зводиться до незгоди з рішенням ВРП від 4 липня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді.
Разом із тим, обґрунтовуючи апеляційну скаргу в мотивувальній частині скарги, ОСОБА_1 наголошує на протиправність в діях ВРП щодо прийняття рішення від 23 березня 2017 року № 596/0/15-17 про звільнення позивача з посади судді Апеляційного суду Луганської області (до слова, це рішення ВРП стосується зовсім іншої особи і аж ніяк не ОСОБА_1 ).
Також ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним станом.
До скарги ОСОБА_1 додав копію довідки відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на запит у електронному вигляді від 2 лютого 2021 року, в якій міститься інформація за 1 квартал 2018 року, 3 та 4 квартали 2019 року та лише за
1 та 2 квартали 2020 року.
Ухвалою від 16 березня 2021 року суддя Великої Палати Верховного Суду продовжив строк для усунення зазначених недоліків та з необхідністю скаржнику надати належним чином завірені документи, які б містили інформацію про його майновий стан саме за 2020 рік, як того вимагає частина друга статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон
№ 3674-VI).
5 квітня 2021 року ОСОБА_1 надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Верховного Суду у справі 9901/394/19 та рішення ВРП від 4 липня 2019 року про його звільнення з посади судді Горностаївського районного суду Херсонської області. При цьому знову не обґрунтував своїх вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права та чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції, як того вимагає пункт 6 статті 296 КАС. Обґрунтування апеляційної скарги зводиться до незгоди з рішенням ВРП від 4 липня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді.
До того ж на підтвердження свого незадовільного майнового стану додав ту ж саму довідку відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на запит у електронному вигляді від 2 лютого 2021 року, у якій міститься інформація за 1 квартал 2018 року, 3 та 4 квартали 2019 року та лише за 1 та 2 квартали 2020 року.
Велика Палата Верховного Суду не вважає прийнятними вказані доводи скаржника з огляду на те, що скаржник не надав документа, який містить інформацію про його майновий стан за 2020 рік, а вирішення судами питання про можливість звільнення від сплати судового збору в конкретних справах залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування.
Крім того, ОСОБА_1 не усунув і недоліки щодо необхідності обґрунтувати своїх вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права та чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.
На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недоліків апеляційної скарги, на які вказано в ухвалах судді Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого та 16 березня 2021 року, то апеляційна скарга відповідно до частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС підлягає поверненню скаржнику.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 169 і 298 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду