У Х В А Л А
01 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 120/2807/20-а
Провадження № 11-124за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
розглянула клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 120/2807/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області, Головного управління Національної гвардії України про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області, Головного управління Національної гвардії України, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір її грошового забезпечення відповідно до довідки Військової частини 3008 № 220/1/17 від 22 червня 2017 року, яка є структурним підрозділом Головного управління Національної гвардії України у відповідності до вимог статей 43 і 6 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
-зобов`язати Головне управління Національної гвардії України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 листопада 1991 року № 2011-Х11 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплати, підвищення) та премій, для проведення перерахунку основного розміру її пенсії;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити щомісячну пенсію ОСОБА_1 згідно оновленої додаткової довідки з Головного управління Національної гвардії України не нижче розміру, вказаного в довідці Військової частини 3008 № 220/1/17 від 22 червня 2017 року в сумі 5698 грн 50 коп.;
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсійного забезпечення в сумі 78 312 грн 92 коп.;
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Національної гвардії України судові витрати в сумі 768,40 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі № 120/2807/20-а у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року залишено без змін.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2021 року у справі № 120/2807/20-а відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду з клопотанням, в якому просить: передати справу № 120/2807/20-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду; скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2021 року у справі № 120/2807/20-а; відкрити касаційне провадження та задовольнити касаційну скаргу по справі № 120/2807/20-а; завчасно повідомити про дату та час розгляду справи № 120/2807/20-а.
Клопотання мотивує тим, що "Ухвала Касаційного адміністративного Суду Верховного Суду України є протиправно законною, порушує норми матеріального права, а також прав людини і підлягає оскарженню на слідуючих підставах: […] Касаційний адміністративний Суд Верховного Суду України безпідставно визнав вказану справу незначної складності […]не врахував, що Вінницький окружний адміністративний суд проходив не за правилами спрощеного позовного провадження, а шляхом проведення судових засідань за участю відео конференції та озвученнями в ЗМІ […]не врахував прохальної частини позовної заяви, де відсутня вимога про проведення судового засідання в спрощеному позовному провадженні, а навпаки просить повідомити позивача про дату та час касаційного розгляду справи […] безпідставно послався на вимоги пункту 1 частини першої статті 333 КАС України […] не дослідив касаційної скарги […] неправомірно скасував своєю ухвалою від 15 березня 2021 року зразкові справи Верховного Суду України".
Подане клопотання не може бути прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з огляду на таке.
КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Отже, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції у зазначеній вище категорії справ.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
У поданому клопотанні скаржниця висловлює свою незгоду з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2021 року, постановленою за наслідками перевірки її касаційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року.
Чинним процесуальним законодавством не передбачена можливість оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, постановлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, як судом касаційної інстанції.
Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 355 КАС України, судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
До повноважень Великої Палати Верховного Суду не відноситься касаційний перегляд судових рішень, які є остаточними.
Також за правилами частин третьої-шостої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Касаційний перегляд судових рішень Великою Палатою Верховного Суду може бути здійснено лише за визначених статтями 346 та 347 КАС України передумов.
Питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує саме касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги в порядку статті 331 КАС України.
Також Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена можливість повторного оскарження у касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій до Великої Палати Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відмови у прийнятті до свого розгляду клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 120/2807/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області, Головного управління Національної гвардії України про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів.
Керуючись статтями 24, 248, 346, 347, 355 КАС України, Велика Палата Верховного Суду