У Х В А Л А
31 березня 2021року
м. Київ
Справа № 816/228/17
Провадження № 11-109апп21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Квант Сервіс" (далі - ТОВ "НВП "Квант сервіс") до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИЛА:
ТОВ "НВП "Квант Сервіс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 10 жовтня 2016 року №1336 "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ НВП "Квант сервіс";
- визнати недійсним акт від 28 жовтня 2016 року № 490/16-31-14-04-14/37667365 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВП "Квант сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по останній день проведення перевірки, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 1 січня 2013 року по останній день проведення перевірки".
Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 1 березня 2017 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акта Головного управління ДФС у Полтавській області від 28 жовтня 2016 року
№ 490/16-31-14-04-14/37667365 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВП "Квант сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 січня 2013 року по останній день проведення перевірки, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 27 квітня 2011 року по останній день проведення перевірки закрито у зв`язку із тим, що вказані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Полтавській області від 10 жовтня 2016 року № 1336 "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "НВП "Квант сервіс" (код за ЄДРПОУ 37667365)".
Не погодившись із цією ухвалою, Головного управління ДФС у Полтавській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 4 березня 2021 року на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зазначене рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду обґрунтовано наявністю виключної правової проблеми, яка полягає у з`ясуванні питання про те, чи є наказ про призначення перевірки окремим та самостійним актом індивідуальної дії, який у період своєї чинності впливав на права та обов`язки платника податків, суттєво їх порушуючи.
Саме з таких мотивів колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги про неможливість скасування в судовому порядку спірного наказу з огляду на факт вичерпання ним своєї дії та допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки ТОВ "НВП "Квант сервіс".
На переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, судові рішення у цій справі, про перегляд яких контролюючий орган подав касаційну скаргу, є правильним по суті, вони відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Порушень норм процесуального права, які б призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи, судами також недопущено.
Підстав до скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду (стаття 354 КАС) колегією суддів теж не встановлено.
Також відсутні підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення та підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд, визначені у статтях 351, 353 КАС.
На етапі касаційного перегляду цієї справи колегією суддів не встановлено підстав, наведених у статтях 351, 353 КАС (перелік яких є вичерпним), наявність яких мала б наслідком скасування судових рішень першої та/або апеляційної інстанцій.
Проте колегія суддів зазначає, що на час касаційного перегляду справи вона не може оминути наявність правового висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22 лютого 2020 року, одним зі спірних у якій було питання щодо можливості скасування наказу про призначення перевірки після її проведення (справа № 826/17123/18) й ухвалення рішення, яке йому суперечитиме.
У цьому рішенні вказана Судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду фактично відступила від попередньої практики Верховного Суду про те, що саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.
Разом з тим у вказаному рішенні констатовано, що в разі, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. За висновком судової колегії, належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
Колегія суддів дійшла висновку, що така ситуація й має ознаки виключної правової проблеми й потребує вирішення на рівні Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Аргументи, викладені в касаційній скарзі, аналіз судових рішень у цій та інших справах, а також мотиви, наведені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, дають підстави для висновку про обґрунтованість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо заявленого клопотання у касаційній скарзі Головного управління ДФС у Полтавській області про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін відсутні.
До того ж Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду, призначаючи справу до розгляду ухвалою від 3 березня 2021 року в порядку письмового провадження, розглядав клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про розгляд справи за участю сторін, але не знайшов підстав для їх задоволення і відмовив у задоволенні таких клопотань.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Крім того, Головне управління ДФС у Полтавській області надіслало клопотання про заміну відповідача у цій справі, в якому просить замінити первинного відповідача - Головне управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) у зв`язку з реорганізацією та замінити Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192).
Відповідно до статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на вищезазначене клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про заміну сторони у справі підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 52, 345 та 346 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду