У Х В А Л А
1 квітня 2021 року
м. Київ
Провадження № 11-404сап20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
скаржниці - ОСОБА_1.,
представника відповідача - Нарольської Т. С.
розглянула у судовому засіданні в порядку відеоконференції справу за скаргою ОСОБА_1 про скасування ухвали Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 29 жовтня 2020 року № 2989/0/15-20 "Про залишення без розгляду та повернення скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_2 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20",
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить визнати протиправною та скасувати ухвалу ВРП від 29 жовтня 2020 року № 2989/0/15-20 "Про залишення без розгляду та повернення скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_2 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20" (далі - ухвала ВРП № 2989/0/15-20, спірна ухвала).
Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 послалась на те, що у спірній ухвалі зазначено недостовірну інформацію, а саме те, що відповідач зазначив, що ОСОБА_1 заперечила проти поновлення ОСОБА_2 строку на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року
№ 2393/2дп/15-20 (далі - рішення ВРП № 2393/2дп/15-20). Проте скаржниця вважає, що навпаки - підтримувала заявлене ОСОБА_2 клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення ВРП № 2393/2дп/15-20, оскільки на засіданні Другої Дисциплінарної палати ВРП частина вимог її скарги фактично не розглянута.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 2 грудня 2020 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу ВРП № 2989/0/15-20
18 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання ВРП про закриття провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу ВРП № 2989/0/15-20 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме у звʼязку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На обґрунтування свого клопотання ВРП послалася на вимоги частини другої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) та зазначила, що ОСОБА_1 не зверталась до ВРП зі скаргою на рішення її Другої Дисциплінарної палати, з такою скаргою до ВРП звертався лише суддя ОСОБА_2., а тому відсутні встановлені законом підстави для звернення ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на ухвалу ВРП, прийняту за результатами розгляду скарги судді на рішення її дисциплінарного органу.
У запереченнях на клопотання ВРП про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні вказаного клопотання, мотивуючи це тим, що положення статті 52 Закону № 1798-VIII, на які посилається ВРП, не підлягають застосуванню, оскільки положеннями статей 22 та 266 КАС, які прийнято пізніше і які є спеціальними нормами, не передбачено жодних винятків щодо того, хто саме з учасників дисциплінарної справи може оскаржити до суду рішення ВРП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у якому також заперечує проти задоволення скарги ОСОБА_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала викладені у скарзі доводи, представник відповідача підтримала доводи, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржниці та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши наведені в клопотанні та в запереченнях на нього доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення.
Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
З метою усунення прогалин національного законодавства, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", 21 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
Відповідно до частини другої статті 50 вказаного Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною першою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
На підставі частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За правилами частини сьомої статті 266 КАС на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Частиною другою статті 52 Закону № 1798-VIII визначено, що право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
Таким чином, право на оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, має лише суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не зверталася до ВРП зі скаргою на рішення ВРП № 2393/2дп/15-20.
Оскаржувану ОСОБА_1 ухвалу ВРП прийнято за результатами розгляду скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_2 на рішення ВРП № 2393/2дп/15-20.
Отже, з огляду на наведені положення частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII ОСОБА_1 не має права на оскарження до суду ухвали ВРП № 2989/0/15-20, ухваленої за результатами розгляду скарги судді ОСОБА_2 на вказане рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про задоволення клопотання ВРП із закриттям провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу ВРП № 2989/0/15-20.
Керуючись статтями 238, 266, 344, 354, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду