ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 335/1120/18
провадження № 51-28 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Чагарного М.П.,
законних представників
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 (у режимі
відеоконференції),
представника потерпілих -
адвоката Баришнікова А.Г. (у режимі відеоконференції),
захисника Погрібної С.О. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Погрібної С.О. на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року стосовно
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя м. Оріхів Запорізької
області, який зареєстрований та проживає за
адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2020 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Цивільний позов представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Баришнікова А.Г. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1 15 500 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн - моральної шкоди.
Цивільний позов представника ОСОБА_2 (законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 ) - адвоката Коляди А.С. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги, пред`явлені до ПрАТ "Страхова група "ТАС", залишені без задоволення.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року вирок суду стосовно ОСОБА_3 в частині відмови в задоволенні позовних вимог потерпілих до ПрАТ "Страхова група "ТАС" скасовано. Призначено новий розгляд позовних заяв представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Баришнікова А.Г. та представника ОСОБА_2 (законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 ) - адвоката Коляди А.С. до ПрАТ "Страхова група "ТАС" у порядку цивільного судочинства.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 03 листопада 2017 року приблизно об 11:40, керуючи автомобілем "ВАЗ-2106", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на просп. Соборному в напрямку вул. Я. Новицього у м. Запоріжжя, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожньою розміткою "Зебра", та на якому в цей час знаходились пішоходи, порушив вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху, а саме не зменшив швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки, не переконався, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, виїхав на пішохідний перехід та вчинив наїзд на малолітніх пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, внаслідок чого останні отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Погрібна С.О., не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та закрити кримінальне провадження, звільнивши ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності на підставі ст. 49 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що на час апеляційного розгляду закінчились строки притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, проте суд апеляційної інстанції в порушення ст. 285 КПК України не роз`яснив ОСОБА_3 право на звільнення від кримінальної відповідальності.
На касаційну скаргу захисника представниками неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подано письмові заперечення, в яких вони просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Погрібна С.О. та засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження, звільнивши ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності на підставі ст. 49 КК України.
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив змінити судові рішення, звільнивши ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.
Законні представники неповнолітніх потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхній представник - адвокат Баришніков А.Г. заперечили проти поданої скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Частиною 2 статті 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За матеріалам кримінального провадження ОСОБА_3 вчинив інкримінований йому злочин 03 листопада 2017 року.
Суд першої інстанції визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначив йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Учасники провадження, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції стосовно ОСОБА_3, оскаржили його до суду апеляційної інстанції.
Так, захисник Погрібна С.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 у поданій апеляційній скарзі просила скасувати вирок суду через відсутність належних та допустимих доказів винуватості її підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, недоведеність його вини, й ухвалити виправдувальний вирок. Обвинувачений у суді апеляційної інстанції підтримав подану скаргу свого захисника, посилаючись на те, що вирок суду є незаконним, ґрунтується на припущеннях, не доведено його винуватість поза розумним сумнівом, просив скасувати судове рішення і виправдати його.
За результатами перегляду вироку суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом та врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з наведенням відповідних підстав, залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
Однак, під час перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів встановила, що станом на 08 грудня 2020 року, тобто на день розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, з дня вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, минуло 3 роки, а отже, строк давності закінчився, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою.
Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено найбільш суворий вид покарання у виді обмеження волі і відповідно до ст. 12 КК України цей злочин віднесено до кримінальних проступків.
Жодних клопотань про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності сторона захисту під час апеляційного перегляду не заявляла.
Тому колегія суддів уважає, що, оскільки ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинене кримінально каране діяння, він підлягає звільненню від призначеного покарання на підставах, передбачених ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Така позиція відповідає практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відображеній, зокрема у постанові № 686/10936/17-к (пров. № 51-1607 км 20) від 03 березня 2021 року.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає необхідним касаційну скаргу захисника задовольнити частково, а судові рішення стосовно ОСОБА_3 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України - змінити.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд