Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 2-1411/2011
провадження № 61-570св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
Учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль";
відповідач - ОСОБА_1 ;
представник відповідача - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року у складі
судді Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2011 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль"), звернулося до суду
з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 16 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено Генеральну кредитну угоду, відповідно до умов якої та додаткових угод до неї, були укладені наступні кредитні договори: 16 серпня 2006 року про надання позичальнику кредитних коштів в іноземній валюті у розмірі 35 тис. доларів США під 13 % річних, строком користування 60 місяців; 18 травня 2007 року про надання позичальнику кредитних коштів в іноземній валюті у розмірі 30 тис. доларів США під
14,5 % річних, строком користування 60 місяців; 19 травня 2008 року про надання позичальнику кредитних коштів в іноземній валюті у розмірі
10 тис. доларів США під 15 % річних, строком користування 60 місяців.
Оскільки ОСОБА_1 умови вищевказаної Генеральної кредитної
угоди належним чином не виконував, на вимоги банку не реагував, станом на 17 лютого 2011 року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 46 798,25 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 371 657,66 грн, яку банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до банку, в якому, посилаючись на ті самі фактичні обставини, просив суд визнати Генеральну кредитну угоду, додаткові угоди до неї,
а також договір іпотеки недійсними, так як вони укладені у порушення вимог валютного законодавства, зокрема, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Крім того, зазначав, що надання банком споживчого кредиту в іноземній валюті та ненадання інформації щодо ціни послуги у національній валюті, ненадання інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, введення його в оману щодо розміру процентної ставки та наявності прихованих процентів, порушує вимоги Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2011 року позов АТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення заборгованості за кредитним договором
та зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання Генеральної кредитної угоди, додаткових угод до неї, а також договору іпотеки недійсними об`єднано в одне провадження.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2011 року у складі судді Бондарєвої О. І. позов АТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за Генеральною кредитною угодою від 16 серпня 2006 року та укладених згідно її умов наступних кредитних договорів 371 657,66 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник належним чином взяті на себе кредитні зобов`язання не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого утворилась кредитна заборгованість, яка не спростована останніми та підлягає стягненню. При цьому розмір заборгованості відповідає вимогам закону
та умовам договору. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із його безпідставності,
так як банк мав право на видачу кредиту в іноземній валюті що підтверджується наявними у нього на той час банківською ліцензією на здійснення валютних операцій.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - у жовтні 2020 року звернувся
до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року
у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 - про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2011 року у справі за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів та визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що апеляційна скарга подана після закінчення десятиденного строку апеляційного оскарження судового рішення суду першої інстанції, установленого частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року, який діяв на час ухвалення судового рішення. Підстави для поновлення пропущеного процесуального строку суд в ухвалі від 06 листопада 2020 року визнав неповажними та запропонував вказати інші підстави для поновлення строку. Проте заявник доказів
на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду більш як на дев`ять років суду не надав.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада
2020 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що ані ОСОБА_1, ані його колишній представник - ОСОБА_3, не були належним
чином повідомлені про розгляд справи судом першої інстанції 17 жовтня 2011 року. ОСОБА_1 не має юридичної освіти, не обізнаний
з процесуальними строками оскарження судових рішень, є інвалідом
з дитинства, а тому не може на належному рівні захищати свої права у суді.
Так, 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 надав доручення
ОСОБА_3 на представництво його інтересів у суді та передав йому
усі документи, що стосуються спірної Генеральної кредитної угоди
від 16 серпня 2006 року. Проте у жовтні 2011 року ОСОБА_3 перестав виходити на зв`язок з ОСОБА_1, а тому останній не був повідомлений про ухвалення рішення суду першої інстанції від 17 жовтня 2011 року. Про існування вказаного рішення суду першої інстанції він дізнався лише 18 вересня 2020 року, коли до нього надійшов лист від приватного виконавця з повідомленням про результати визначення вартості майна. Апеляційний суд зазначене належним чином не дослідив та не врахував, що існують виключні підстави для необхідності поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Райффайзен Банк Аваль" на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної
скарги - безпідставними. Представник позичальника - ОСОБА_3 не лише був належним чином повідомлений про розгляд справи, а й особисто приймав участь у судовому засіданні, що підтверджується змістом рішення суду першої інстанції. Таким чином, позивач мав знати про результати розгляду його справи, або хоча б поцікавитися ходом її розгляду, враховуючи той факт, що він звернувся із зустрічним позовом.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального
та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.