1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 557/94/19

провадження № 61-10100св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", реєстратор Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Новак Світлана-Вікторія Миколаївна,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", реєстратора Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Новак Світлани-Вікторії Миколаївни, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним та скасування рішення реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Рівненське МБТІ") Новак С.-В. М., індексний номер рішення 42999213, яким внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (по об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) в частині: видалення - "загальна площа (кв. м): 2 035,8, житлова площа (кв. м): 1 406,4", "додавання - відсоток готовності об`єкту нерухомого майна складає 88 %", та в частині зміни з "гуртожиток, об`єкт житлової нерухомості: Так" на "незавершене будівництво, літера "А-4", житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Ні";

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації змін, згідно рішення, індексний номер якого: 42999213 (по об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Зазначений позов мотивований тим, що 23 травня 2017 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з умовами якого ОСОБА_2 взяв у нього в позику кошти в сумі 3 160 800 грн на строк до 31 грудня 2017 року.

Вказане зобов`язання було забезпечене іпотечним договором від 23 травня 2017 року, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно - гуртожиток, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 2 035,8 кв. м, житлова площа 1 406,4 кв. м. Зазначений гуртожиток належить ОСОБА_3, від імені якої діяв ОСОБА_2 .

У зв`язку із невиконанням боржником умов договору позики та неповерненням коштів, 27 листопада 2018 року ним було направлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про те, що він залишає за собою предмет іпотеки на підставі статей 37, 38 Закону України "Про іпотеку".

Однак, 18 січня 2019 року йому стало відомо про те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 значиться не гуртожиток, а житловий будинок, відсоток готовності якого становить 88 %.

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 вересня 2018 року державним реєстратором КП "Рівненське МБТІ" Новак С.-В. М. внесено зміни до реєстру на підставі рішення індексний номер: 42999213.

У зв`язку із проведеними змінами в Державному реєстрі (14 вересня 2018 року) він не може залишити за собою предмет іпотеки, оскільки в іпотеку передавався гуртожиток загальною площею 2 035,8 кв. м, та житловою площею 1 406,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, після зазначених змін, згоду на які він не давав, в Державному реєстрі значиться не гуртожиток, а незавершене будівництво, що фактично призвело до зникнення предмета іпотеки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2020 року у складі судді Пацка Д. В. позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення реєстратора КП "Рівненське МБТІ", Новак С.-В. М.", індексний номер рішення 42999213, яким внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в частині видалення - "Загальна площа кв. м 2 035,8, житлова площа кв. м: 1 406,4", "додавання - відсоток готовності об`єкту нерухомого майна складає 88 %", в частині зміни з "гуртожиток, об`єкт житлової нерухомості: Так", на "Незавершене будівництво, літера "А-4", житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Ні".

Відновлено становище, яке існувало до порушення прав позивача ОСОБА_1, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації змін, згідно рішення, індексний номер 42999213, по об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що факт виконання договору позики від 23 травня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розгляді справи не оспорювався, що свідчить про порушення умов договору позики, наявності заборгованості та порушення прав позивача як іпотекодержателя майна, яким було забезпечено договір позики. Правових підстав для внесення зміни реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об`єкту нерухомості, яке було забезпечено іпотечним договором, не було, тому рішення державного реєстратора про реєстрацію змін щодо нерухомого майна забезпеченого іпотекою є незаконним і підлягає скасуванню на підставі статей 16, 393 ЦК України.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Дяденчука А. І. задоволено. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2020 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно визначився із суб`єктним складом правовідношення, розглянув спір за участю неналежних відповідачів та вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_3, за якою зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого реєстратором було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та яка приймає участь у цій справі як третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Апеляційний суд позбавлений можливості залучити вказану особу як співвідповідача, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволенні такого позову слід відмовити з цих підстав, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, з іншим позовом, вказавши всіх належних учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд повинен був врахувати практику Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц.

Також суд апеляційної інстанції не взяв до уваги практику Верховного Суду, викладену у постановах від 23 травня 2018 року у справах №№ 263/5720/13-ц, 309/133/14-ц, 643/2362/14-ц, згідно з якою не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, а також не врахував позицію, висловлену у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 522/3901/16-ц.

Ним обрано належний спосіб захисту.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

03 грудня 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шторгіна В. С. подала відзив на касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Шторгіної В. С. про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 червня 2020 року відмовлено.

Відзив ОСОБА_2, поданий адвокатом Шторгіною В. С.на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 червня 2020 року залишено без розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 липня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Гощанського районного суду Рівненської області.

07 грудня 2020 року справа № 557/94/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23 травня 2017 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір позики, за умовами якого останній отримав у позику кошти в сумі 3 160 800 грн на строк до 23 грудня 2017 року.

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним договором позики, 23 травня 2017 року між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від імені та інтересах ОСОБА_3 (іпотекодавець), було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О. В. та зареєстровано в реєстрі за № 499, згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: гуртожиток, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 2 035,8 кв. м, житловою площею 1 406,4 кв. м.

Згідно з пунктом 14.3. зазначеного договору предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О. В. 26 липня 2016 року за реєстровим № 1389. Чоловік іпотекодавця ОСОБА_5 згоден з укладенням даного договору, про що свідчить заява, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О. В. 23 травня 2017 року за реєстровим № 498. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу 26 липня 2016 року Мечкало О. В., реєстраційний номер об`єкта: 903008556212.

Відповідно до пункту 2.1.1. договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором позики іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках, зазначених в пунктах 2.1.1.-2.1.2. цього договору іпотеки; у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором, що забезпечено іпотекою за цим договором.

27 листопада 2018 року у зв`язку із неповерненням ОСОБА_2 коштів отриманих за договором позики від 23 травня 2017 року позивачем направлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмове повідомлення про намір задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або продати його.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 січня 2019 року судами встановлено, що 14 вересня 2018 року державним реєстратором КП "Рівненське МБТІ" Новак С.-В. М. на підставі рішення індексний номер: 42999213 внесено зміни до реєстру щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер: 903008556212, а саме: "гуртожиток, об`єкт житлової нерухомості: Так", змінено на "Незавершене будівництво, літера "А-4"", житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Ні", а також видалено "Загальна площа кв. м 2 035,8, житлова площа кв. м: 1 406,4" та додано "відсоток готовності об`єкту нерухомого майна складає 88 %".

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


................
Перейти до повного тексту