Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 639/2969/19
провадження № 61-427св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, акціонерне товариство "Альтбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 19 вересня 2019 року у складі судді Труханович В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, акціонерного товариства "Альтбанк" (далі - АТ "Альтбанк") про визнання недійсним договору іпотеки.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 24 жовтня 1984 року по 04 квітня 2008 року вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі.
23 грудня 1992 року між приватним підприємством фірма "Лідер" (далі - ПП фірма "Лідер") та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2 вніс грошові кошти на будівництво квартири АДРЕСА_1 .
25 грудня 2003 року на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на квартиру.
30 травня 2008 року між ОСОБА_2 та акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (далі - АБ "АвтоЗАЗбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" (далі - ПАТ "Банк Кіпру"), укладено кредитний договір № 09/2008-Л.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та АБ "АвтоЗАЗбанк" укладено іпотечний договір № 10/2008-ИП, відповідно до якого в іпотеку передано вищевказану квартиру.
У пункті 7 договору іпотеки зазначено, що прав та вимог інших осіб на предмет іпотеки, у тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку, немає.
Спірна квартира придбана за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому при укладенні договору іпотеки вимагалася нотаріальна засвідчена її згода як співвласника майна. Проте такої згоди вона не надавала, що є підставою для визнання правочину недійсним.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2013 року у справі № 639/9340/13-ц за нею визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним іпотечний договір № 10/2008-ИП від 30 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та АБ "АвтоЗАЗбанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, що при посвідченні договору іпотеки приватним нотаріусом не було перевірено факт наявності інших співвласників квартири та не отримано від них письмової згоди.
Клопотання про витребування будь-яких доказів, які б могли підтвердити позовні вимоги, позивачем заявлено не було.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 19 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог з інших правових підстав.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем не надано доказів того, що вона є співвласником предмета іпотеки.
На підтвердження права власності на спірне майно ОСОБА_1 було надано суду фотокопію рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2013 року, яким за нею визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку поділу майна подружжя. Однак, долучена копія вказаного судового рішення не може вважатися належним доказом виникнення права власності на майно, оскільки вона належним чином не завірена та не містить дати набрання рішенням законної сили. Відомостей про те, що вказане рішення не скасовано та є чинним матеріали справи не містять.
Разом з цим, позивачем не надано доказів щодо реєстрації права власності на квартиру за собою та вступу в управління майном. Не надано й витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно з відповідним записом.
Хто нині є власником квартири: сторони чи треті особи, права яких можуть бути порушені у такому випадку - невідомо.
Відсутні відомості й про те, чи є спірна квартира на цей час предметом іпотеки, чи не проведено її відчуження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 19 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи, не надали належної оцінки доводам позивача, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, не дослідили докази, які представлені стороною позивача, не врахували об`єктивні та суб`єктивні обставини, якими обґрунтовувалися доводи позивача.
Спірна квартира була придбана у період перебування сторін у шлюбі.
Маючи сумніви відносно чинності рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2013 року, суд мав перевірити ці обставини шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
31 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
19 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відзиву на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 24 жовтня 1981 року по 04 квітня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
23 грудня 1992 року між ПП фірма "Лідер" та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно з яким ОСОБА_2 вніс грошові кошти на будівництво квартири АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності від 25 грудня 2003 року, виданого Жовтневою районною радою, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Із відповіді комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 13 вересня 2013 року за № 25-1693 відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2012 року зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Жовтневою районною радою м. Харкова 25 грудня 2003 року.
Вказані обставини були встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2013 року у справі № 639/9340/13-ц (а. с. 11 - 12).
Вказаним судовим рішенням задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частину квартири.
Поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбану у період шлюбу квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Також встановлено, що 30 травня 2008 року між АБ "АвтоЗАЗбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким позичальник отримав 82 000 дол. США строком до 30 травня 2018 року зі сплатою 14,5% річних за користування кредитними коштами, а також витрат та штрафних санкцій, передбачених ним.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30 травня 2008 року між АБ "АвтоЗАЗбанк" та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 10/2008, відповідно до умов якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 25 серпня 2011 року у справі № 2-580/11 задоволено позовні вимоги ПАТ "Банк Кіпру" до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення грошових коштів та звернення стягнення на заставлене майно.
Розірвано кредитний договір № 09/2008-Л від 30 травня 2008 року, укладений між АБ "АвтоЗАЗбанк", правонаступником якого є ПАТ "Банк Кіпру", та ОСОБА_2 .
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Кіпру" заборгованість за кредитним договором № 09/2008-Л від 30 травня 2008 року у розмірі 564 573,36 грн.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 09/2008-Л від 30 травня 2008 року у розмірі 564 573,36 грн на користь ПАТ "Банк Кіпру" звернуто стягнення на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2 та належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 25 грудня 2003 року, виданого Жовтневою районною радою м. Харкова та зареєстрованого у реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за реєстровим номером 4568887, номер запису 70642 у книзі 1, шляхом реалізації його на прилюдних торгах з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Кіпру" пеню за простроченими відсотками з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ станом на 04 серпня 2010 року, що складає 1 672,52 грн.
ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ПАТ "Банк Кіпру" про приведення умов кредитного договору у відповідність до вимог чинного законодавства та встановлення валюти кредиту - гривні.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 18 липня 2013 року у справі № 2012/5096/2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ "Банк Кіпру" до ОСОБА_2 про стягнення прострочених відсотків та пені за кредитним договором.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Кіпру" заборгованість за простроченими процентами за кредитним договором № 09/2008-Л від 30 травня 2008 року у розмірі 84 995,06 грн та пеню за простроченими процентами у розмірі 12 656,51 грн.
У задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ "Банк Кіпру" про визнання недійсним кредитного договору № 09/2008-Л від 30 травня 2008 року та визнання договору іпотеки № 10/2008-ИП від 30 травня 2008 року припиненим відмовлено.