Постанова
Іменем України
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 462/4598/18
провадження № 61-5158св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне авіапідприємство "Львівські авіалінії",
треті особи: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників Державного авіапідприємства "Львівські авіалінії", Первинна профспілкова організація Державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" професійної спілки авіапрацівників України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства "Львівські авіалінії", треті особи: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії", Первинна профспілкова організація Державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" професійної спілки авіапрацівників України, про стягнення різниці середнього заробітку з урахуванням індексації,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" (далі - ДАП "Львівські авіалінії"), треті особи: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії", Первинна профспілкова організація ДП "Львівські авіалінії" професійної спілки авіапрацівників України, про стягнення різниці середнього заробітку з урахуванням індексації.
Позов мотивовано тим, що він працював на посаді командира повітряного судна АН-24 в ДАП "Львівські авіалінії", з 07 листопада 2007 року по день його звільнення - 05 травня 2008 року було незаконно відсторонено відповідачем від польотів.
Ці обставини були встановленні численними судовими рішеннями.
Так, рішенням апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2012 року з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 було стягнуто доплату до середнього заробітку в розмірі 13 250,56 грн, який був обрахований у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08 грудня 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", - за весь час відсторонення його від польотів.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04 квітня 2013 року у справі № 462/723/13-ц з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 було стягнуто 35 506,60 грн різниці середнього заробітку з урахуванням індексації та компенсації за період з 07 листопада 2007 до 30 січня 2013 року.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04 червня 2015 року у справі № 462/2418/15-ц з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 було стягнуто 63 399,85 грн середнього заробітку з урахуванням індексації та компенсації.
Зазначені рішення не були виконані.
Посилаючись на зазначене, з урахуванням уточнених позовних вимог, вказував, що за період з листопада з 2007 до листопада 2018 року індекс інфляції склав 408,82 %, а тому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 392 039,01 грн різниці заборгованості по заробітній платі з урахуванням інфляції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року позов задоволено.
Стягнено з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 різницю по заробітній платі з урахуванням індексації та компенсації у сумі 392 039,01 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що судові рішення, якими стягувалася з відповідача доплата до середнього заробітку та різниця середнього заробітку з урахуванням індексації та компенсації не виконані, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
У зв`язку з тим, що відповідач не надав суду розрахунку, який би спростовував проведений позивачем розрахунок, а тому саме в такому розмірі підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення різниці заборгованості по заробітній платі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ДАП "Львівські авіалінії" задоволено частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнено з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 115 251,41 грн компенсації за невчасно виплачену доплату до середнього заробітку.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, проте помилився в частині визначення суми, що підлягає стягненню на користь позивача.
Апеляційний суд, здійснивши розрахунки спірних компенсаційних виплат, вважав, що стягненню підлягає 115 251,41 грн компенсації за невчасно виплачену доплату до середнього заробітку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо суд дійде висновку про те, що справа містить виключну правову проблему.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із Залізничного районного суду м. Львова.
У травні 2020 року справа № 462/4598/18 надійшла до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 зазначає порушення судом норм процесуального права передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не маючи відповідної бухгалтерської кваліфікації здійснив перерахунок індексації, компенсації та коригування боргу по заробітній платі, який не відповідає дійсності. Отже суд встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів. Крім того, посилався на безпідставне прийняття судом до розгляду заяви та довіреності, завірені фальшивою печаткою.
Судове рішення ухвалено поза межами часу роботи суду, оскільки розгляд справи закінчився 25 лютого 2020 року близько 18 години 50 хвилин, після проголошення копію рішення видано не було.
В ухвалі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді командира повітряного судна АН-24 в ДАП "Львівські авіалінії".
З 07 листопада 2007 року по день звільнення - 05 травня 2008 року позивача було незаконно відсторонено відповідачем від польотів, без дотримання встановленого КЗпП України та локальними нормативними актами порядку, що встановлено рішенням апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2012 року, яке набрало законної сили.
Також рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2012 року стягнено з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 доплату до середнього заробітку за період з 07 листопада 2007 року до 05 травня 2008 року в розмірі 13 250,56 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
Окрім цього, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року у справі № 462/723/13-ц стягнено на користь ОСОБА_1 з ДАП "Львівські авіалінії" 35 506,60 грн різниці середнього заробітку з урахуванням індексації та компенсації за період з 07 листопада 2007 року до 30 січня 2013 року.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04 червня 2015 року у справі № 462/2418/15-ц стягнено з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 різницю середнього заробітку з урахуванням індексації та компенсації в сумі 63 399,85 грн. Стягнуто з ДАП "Львівські авіалінії" на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн.
Вказані рішення набрали законної сили.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04 квітня 2013 року було переглянуто в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2013 року залишено без змін. Рішення ж від 04 червня 2015 року - не оскаржувалось.
В ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2013 року апеляційним судом, зокрема, встановлено, що середній заробіток (а також доплата до середнього заробітку), що була стягнута згаданим рішенням апеляційного суду від 20 грудня 2012 року, є заробітною платою працівника з відповідними із цього поняття юридичними наслідками. Це вбачається і з судового рішення від 20 грудня 2012 року.
Встановлено, що доплата згідно з рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2012 року (що є частиною його заробітної плати) - не виплачена.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи в межах та з підстав касаційного перегляду, врахувавши аргументи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.