Постанова
Іменем України
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 524/3347/18
провадження № 61-641св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Дудкіна Світлана Григорівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_4, на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 12 жовтня 2020 року в складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Абрамова П. С., Бондаревської С. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Дудкіна Світлана Григорівна, про зміну черговості спадкування та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Дудкіна С. Г., про зміну черговості та визнання за ним права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 12 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука у виді арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1363467553104 - скасовано.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що з огляду на процесуальну поведінку позивача, яка полягає в неотриманні кореспонденції суду, неповідомленні про причини неявки або зміну засобів зв`язку та тривалий розгляд справи, є підставою для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Клопотання адвоката Олійник Л. М. про відкладення розгляду справи судом до уваги не прийнято, оскільки неявка позивача та його представника в судове засідання 12 жовтня 2020 року є повторною, а причини, зазначені представником позивача в своєму клопотанні не достатньо поважними.
Постановою апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в особі уповноваженого представника - адвоката Олійник Л. М., залишено без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 12 жовтня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, врахувавши при цьому тривалість провадження у справі та процесуальну поведінку позивача та його представника - адвоката Олійник Л. М., яка будучи належним чином обізнаною про час та місце розгляду справи, не забезпечила свою участь у судових засіданнях: 20 серпня 2020 року - не надавши доказів обґрунтованості поважності неявки, та 12 жовтня 2020 року - надавши перевагу іншій справі.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі
У січні 2021 року адвокат ОСОБА_1 - Олійник Л. М. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 12 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до Автозаводського районного суду міста Кременчука, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бартая проти Грузії" та рішень Верховного Суду у справах № 147/1210/18, № 741/1852/17, № 336/5225/18, зайнятість представника в іншому судовому засіданні є поважною причиною неявки. Розгляд справи та винесення рішення у даному випадку порушує право позивача на справедливий суд, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також зазначає, що повістки про виклик до суду на 20 серпня 2020 року та 12 жовтня 2020 року, адресовані ОСОБА_5, за вказаною ним в позові адресою, повернуті без вручення адресату з підстав закінчення строку зберігання. Зазначене не є належним повідомленням особи про дату судового засідання, тому у суду не було правових підстав для застосування судом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Автозаводського районного суду міста Кременчука.
Справа надійшла до Верховного Суду у лютому 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що із 07 травня 2018 у провадженні Автозаводського районного суду міста Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Дудкіна С. Г., про зміну черговості спадкування та визнання права власності на спадкове майно (а. с. 2-5 т. 1).
Справа неодноразово призналася до судового розгляду.
20 серпня 2020 року представником позивача - адвокатом Олійник Л. М. подано суду клопотання про відкладення розгляду даної справи, що призначена 20 серпня 2020 року на 13-00 год., на іншу дату. Неможливість прибути в судове засідання зумовлена прийняттям участі у невідкладних слідчих діях (а. с. 185 т. 2). Протокольною ухвалою суду від 20 серпня 2020 року розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2020 року на 13-00 год. (а. с.186-187 т. 2).
09 жовтня 2020 року представником позивача - адвокатом Олійник Л. М. подано до суду клопотання про відкладення розгляду даної справи, що призначена на 12 жовтня 2020 року на 13-00 год., через зайнятість в іншому судовому засіданні у місті Києві за скаргою в порядку КПК України, що з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бартая проти Грузії" вважає достатньою підставою для перенесення судового засідання на іншу дату (а. с. 195 т. 2).
Повістки про виклик до суду на 20 серпня 2020 року та 12 жовтня 2020 року, адресовані ОСОБА_1 за вказаною ним у позові адресою, повернуті без вручення адресату з підстав закінчення строку зберігання (а. с.183, 193 т. 2).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.