Постанова
Іменем України
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 125/67/19
провадження № 61-19074св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Балківська сільська рада Барського району Вінницької області,
особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Балківської сільської ради Барського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вона не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_3, оскільки право на спадкування за законом як спадкоємець першої черги мала його дружина ОСОБА_4, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ОСОБА_4 не оформила спадщину після смерті ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Тому вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_3 з поважних причин. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідного брата ОСОБА_3 та визнати її такою, що прийняла спадщину.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року у складі судді Хитрука В. М. позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що поважною причиною пропуску позивачем строку на прийняття спадщини є її правова необізнаність щодо порядку прийняття спадщини, незнання чинного законодавства та специфіки його застосування на практиці, а також те, щоспадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 була його дружина ОСОБА_4, яка не прийняла спадщину.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, в березні 2019 року особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла дружина померлого ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відтак право на спадщину після її смерті мають спадкоємці ОСОБА_5 ОСОБА_1 не входить до складу спадкоємців після смерті ОСОБА_4 . Натомість він прийняв спадщину після її смерті, оскільки проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому ОСОБА_2 просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов залишено без задоволення.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_4 з жовтня 2014 року по дату її смерті, тому може претендувати на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, яка була спадкоємцем ОСОБА_3 . Однак апеляційний суд позбавлений можливості залучити ОСОБА_2 до участі у справі як відповідача. Тому позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини заявлені ОСОБА_1 до неналежного відповідача та є передчасними.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Судове рішення Верховного Суду мотивоване тим, що апеляційний суд не врахував, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину, не доведено у встановленому законом порядку факт його спільного проживання без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, а відтак висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 може претендувати на спадщину, та про наявність спору з ним є неправильним.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року в цій справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Судове рішення апеляційного суду мотивоване ненаданням ОСОБА_2 доказів того, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 та є спадкоємцем за законом. Тому оскаржуваним рішенням місцевого суду не вирішувалося питання про права та інтереси ОСОБА_2 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
22 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд неповно з`ясував обставини справи і не звернув уваги на те, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_4, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Позивач не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, не входить до складу спадкоємців після смерті ОСОБА_4, натомість він проживав разом з ОСОБА_4 до дня її смерті та за його заявою державним нотаріусом Барської державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу № 119/2019 щодо майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, він звернувся до суду із заявою про встановлення факту його спільного проживання без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, однак розгляд цієї заяви не завершено.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження рішення Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року в цій справі та витребувано її матеріали з Барського районного суду Вінницької області.
19 лютого 2020 року справа № 125/67/19 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ).
На день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги за законом була його дружина ОСОБА_4, яка була зареєстрована і постійно проживала разом із спадкодавцем у вказаному будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.
Також апеляційним судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалася.
За актом обстеження погосподарського номера 050034-1 від 08 січня 2019 року ОСОБА_2, за свідченнями сусідів, проживає без реєстрації в будинку, який належав померлому ОСОБА_3 . ОСОБА_2 проживав у вказаному будинку з ОСОБА_4 з жовтня 2014 року до 17 листопада 2018 року.
Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт його постійного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, з 10 травня 2013 року по день її смерті за адресою: АДРЕСА_2 ). Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, з якою він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_3 . Спадкоємці першої черги відсутні, а тому він як особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менше 5 років до відкриття спадщини, має право на спадщину.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень апеляційним судом встановлено, що ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 18 липня 2019 року у справі № 125/328/19 заяву ОСОБА_2, заінтересована особа - Балківська сільська рада Барського району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду. Зазначена ухвала мотивована тим, що заявлені ОСОБА_2 вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, а такий спір належить вирішувати в порядку позовного провадження.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 125/328/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 18 липня 2019 року - без змін.
Статтею 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.