ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/2261/17
30 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/2261/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,
за участі помічника судді Харченко В.М. (виконує обов`язки секретаря судового засідання)
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газова станція",
представники позивача - Киян Я.С., адвокат, довіреність № б/н від 20.12.2019 (в судовому засіданні 02.03.2021), Святюк С.П., адвокат, ордер № 1100887 від 30.03.2021 (в судовому засіданні 30.03.2021)
відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз",
представник відповідача - Дороніна О.М., адвокат, довіреність № юр-12-0121 від 25.01.2021
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова станція"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 26.08.2020
у складі колегії суддів: Дарміна М.О. - головуючий, Іванова О.Г., Антоніка С.Г.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова станція"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз",
про відшкодування збитків,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газова станція" (далі - ТОВ "Газова станція", позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - АТ "Запоріжгаз", відповідач) про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу на суму 21 039 700 грн. (том 1, а. с. 3 - 12).
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані неотриманням позивачем доходу від реалізації газу метану на орендованій ним газонаповнювальній компресорній станції через безпідставне припинення 30.01.2015 відповідачем газопостачання природного газу і його розподілу на підставі укладених з ним договорів про розподіл природного газу №Т-ПР-21018 від 10.12.2012 та постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-ПР-211018 від 10.12.2012. Також позивач зазначив про подальше невідновлення газопостачання та розподілу природного газу після виконання ремонту та повірки лічильника газу ВРСГ-1 №3550 в період з 01.02.2015 по 01.06.2017.
ІСТОРІЯ СПРАВИ.
2. Справа слухалась судами неодноразово.
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2018 у справі № 908/2261/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено (том 2, а. с. 117 - 126; том 3, а. с. 59 - 64).
4. Постановою Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17 касаційну скаргу ТОВ "Газова станція" задоволено частково;
рішення Господарського суду Запорізької області від 19.02.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2018 скасовано;
справу № 908/2261/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області (том 3, а. с. 112 - 124).
4.1. Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, вірно зазначивши про необхідність доведення кредитором фактів вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів, не надали належної правової оцінки зверненню позивача до Господарського суду Запорізької області з позовом у справі № 908/4966/15 щодо відновлення розподілу природного газу на об`єкті АГНКС, що ним експлуатується, та прийнятому за наслідками розгляду цієї справи судовому рішенню, яке не виконане відповідачем.
4.2. Верховний Суд зазначив, що господарські суди попередніх інстанцій при розгляді спірних правовідносин, встановивши наявність протиправної поведінки відповідача, вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими йому збитками, фактично не забезпечили право позивача на справедливий розгляд справи, посилаючись на неможливість самостійно перерахувати суму заявлених до стягнення збитків.
Крім того, враховуючи, що позивачем до матеріалів справи не було надано документів, в тому числі фінансового характеру, для здійснення розрахунку за заявлений період завдання збитків, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості реалізувати надане статтею 99 ГПК України право на призначення судової експертизи.
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення
5. 24.12.2019 позивачем, після проведення судово-економічної експертизи Дніпропетровським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, подано заяву про збільшення позовних вимог з 21 039 700 грн. до 25 900 000 грн. (том 4, а. с. 98 - 99).
5.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 у справі № 908/2261/17 замінено найменування відповідача у справі № 908/2261/17 на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (код ЄДРПОУ: 03345716, далі - АТ "Запоріжгаз").
Позов задоволено повністю, стягнуто з АТ "Запоріжгаз" на користь ТОВ "Газова станція" 25 900 000 грн. - збитків у вигляді неодержаного доходу, 240 000 грн. - судового збору за подання позовної заяви (том 4, а. с. 166 - 174).
6. Місцевий суд встановив, що 10.12.2012 між ПАТ "Запоріжгаз" (найменування якого змінено на АТ "Запоріжгаз") та ТОВ "Газова станція" укладено договір на розподіл природного газу № Т-ПР-21018 (далі - Договір № Т-ПР-21018), відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого ПАТ "Запоріжгаз" зобов`язалося надати позивачу послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об`єктів Замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності Сторін.
Відповідно до пункту 3.1. Договору № Т-ПР-21018, договірні обсяги транспортування природного газу визначаються в додатку до Договору по кожному об`єкту замовника або його споживачів.
6.1. Судом встановлено, що згідно з п. 3.2 зазначеного договору, підставами для транспортування природного газу ГРМ є:
- підтверджені в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України (далі - Оператор) місячні обсяги природного газу в постачальника, виділені для забезпечення об`єктів споживачів (далі - підтверджені обсяги);
- наявність договору на постачання природного газу або договору на закупівлю імпортованого природного газу у нерезидентів для використання як технологічної сировини без права реалізації такого газу відповідно до вимог законодавства.
6.2. Також судом встановлено, що відповідно до пункту 11.1. зазначеного Договору, він набрав чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2013. Крім того, Договір № Т-ПР-21018 вважався продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні були переоформити додаток до Договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.
7. Місцевий суд також встановив таке:
- позивачем із ТОВ "Азов Інтрейд" укладено договори № 2 від 01.10.2012 та № 9 від 30.06.2015 щодо оренди об`єкта нерухомості - комплексу АГНКС. Відповідно до п. 3.1 зазначених договорів оренди об`єкта нерухомості - строк оренди складає 24 місяці (за кожним договором) з дати прийняття об`єкта, що орендується за актом передання-приймання. Водночас, судом встановлено, що на підставі акту передавання-приймання від 01.10.2012 до договору оренди об`єкта нерухомості №2 від 01.10.2012 та акту передавання-приймання від 01.07.2015 до договору оренди об`єкта нерухомості №9 від 30.06.2015 позивачу був переданий в оренду комплекс автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС);
- транспортування природного газу магістральними трубопроводами до газорозподільних мереж здійснювало ПАТ "Укртрансгаз" за договором № 3 від 13.03.2015;
- розподіл природного газу від газорозподільних мереж забезпечувався ПАТ "Запоріжгаз" за договором № Т-ПР-21018 від 10.12.2012. Разом з тим, з 01.07.2015 ліцензія ПАТ "Запоріжгаз" на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу анульовано відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" внаслідок відокремлення функцій з постачання та розподілу природного газу. З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку, що дія договору на постачання природного газу № ТП-ПР-21018 від 10.12.2012 припинена в силу закону, однак договір на розподіл, який був укладений між сторонами в редакції Типової форми договору згідно постанови НКРЕ від 06.09.2012 №1164, залишився чинним. Крім того, судом встановлено, що на момент розгляду спору між сторонами укладено договір розподілу природного газу, умовами якого є умови Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498;
- 30.01.2015 ПАТ "Запоріжгаз" припинило газопостачання на об`єкті АГНКС, про що представниками ПАТ "Запоріжгаз" в присутності представника ТОВ "Газова станція" складено акт опломбування вхідної засувки від 30.01.2015. Разом з тим, судом встановлено, що єдиним постачальником газу на час розгляду спору місцевим судом залишилось ТОВ "Інтер Енерго Трейд" (за договором на постачання природного газу № Г-416/17 від 01.02.2017);
- позивачем направлялися листи відповідачу з вимогами розпломбувати вхідну засувку газоспоживного обладнання (листи від 30.01.2015 вих. № 80, від 02.02.2015 вих. № 81, від 03.02.2015 вих. № 83, від 05.02.2015 вих. № 84, від 26.03.2015 вих. № 104, від 07.05.2015 вих. № 121, від 03.06.2015 вих. № 133, від 02.07.2015 вих. № 139, від 26.08.2015 вих. № 159. Зазначені дії були розцінені судом як спроби захистити свої порушені права.
8. Місцевий суд зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.11.2016 у справі № 908/904/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017, позовні вимоги ТОВ "Газова станція" до АТ "Запоріжгаз" задоволені повністю, зобов`язано відповідача укласти з ТОВ "Газова станція" договір розподілу природного газу шляхом направлення на адресу ТОВ "Газова станція" заяви-приєднання до типового договору природного газу в редакції постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, з персоніфікованими даними щодо комерційного вузла обліку, оснащеного лічильником газу ВРСГ-1 виробництва НВП "ИРВИС" РВ №3550.
Аналізуючи обставини, встановлені судом у справі № 908/904/16, місцевий суд у цій справі дійшов висновку, що у зв`язку з неправомірною бездіяльністю відповідача, яка полягала у невідновленні розподілу газу на об`єкті АГНКС, позивач був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, а саме продаж газу через АГНКС для заправки автотранспортних засобів фізичних та юридичних осіб, а, відтак, отримувати прибуток.
9. Суд зазначив, що за результатами проведеної судово-економічної експертизи, Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України складено 08.11.2019 висновок № 681/682-19, відповідно до якого позивач (ТОВ "Газова станція") у період: з 01.02.2015 по 01.06.2017, виходячи з планових обсягів постачання (транспортування) природного газу, що визначені договорами від 13.03.2015 № 3, Г-031/14 від 01.04.2014, Г-416/17 від 01.02.2017, № Т-ПР-21018 від 10.12.2012, № ТП-ПР-21018 від 10.12.2012 за період з 01.02.2015 по 01.06.2017 повинен був отримати 1 750 тис. куб. м, а неодержаний позивачем прибуток (очікуваний дохід) за визначений період, складає 25 900 000 грн.
10. Місцевий суд зауважив, що відповідно до висновку експерта, розрахункові обсяги транспортування газу природного за період з 01.02.2015 по 01.06.2017 в обсязі 1 750 тис. куб. м в повному обсязі забезпечені плановими обсягами придбання, а очікуваний дохід (неодержаний прибуток) розраховано експертом виходячи з мінімальної ціни продажу газу, зазначеної в довідці ДП "Держзовнішінформ" № 116/848 від 01.09.2017.
Враховуючи висновки судових економічних експертиз, оцінивши наявні докази, що містяться в матеріалах справи, місцевий суд дійшов висновку, що позивачем доведений розмір збитків у вигляді неодержаного доходу, який складає 25 900 000 грн. Крім того, суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
-вини відповідача;
- протиправної поведінки відповідача - невідновлення розподілу природного газу на об`єкті АГНКС позивача;
- збитків (упущеної вигоди) та їх розмір;
- причинного-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та збитками - внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача позивач не міг вести господарську діяльність з експлуатації автомобільної газонаповнювальної компресорної станції.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
11. Постановою 26.08.2020 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 у справі №908/2261/17 задовольнив;
рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 у справі №908/2261/17 - скасував;
ухвалив нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.
Стягнув з ТОВ "Газова станція" (код ЄДРПОУ 38312149) на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (код ЄДРПОУ 03345716) 360 000 грн - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (том 5, а. с. 97 - 108).
12. Апеляційний суд, здійснивши аналіз доводів сторін та їх листування, дійшов висновку, що спір між сторонами виник через відмову відповідача відновити розподіл природного газу відповідно до умов договорів про розподіл природного газу № Т-ПР-21018 від 10.12.2012 та постачання природного газу за регульованим тарифом відповідно до умов договору № ТП-ПР-211018 від 10.12.2012 з використанням для комерційного обліку природного газу лічильника газу ВРСГ-1 виробництва НВП "ИРВИС" РФ №3550 шляхом його пломбування і подальшого відновлення газопостачання та газорозподілу газу у відповідності до зазначених вище договорів і, відповідно, відмовою позивача ставити інший, ніж лічильник газу ВРСГ-1 виробництва НВП "ИРВИС" РФ №3550, лічильник на орендованому ним у ТОВ "Азов Інтрейд" об`єкті нерухомого майна.
13. Аналізуючи обставини, встановлені судами у справах № 908/904/16, № 908/4966/16, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо встановленого факту протиправної поведінки відповідача (у вигляді бездіяльності) та його вини, що призвело до позбавлення позивача можливості здійснювати господарську діяльність (продажу газу через АГНКС та отримувати прибуток) саме з часу проходження позачергової повірки, здійсненої 25.02.2016.
Разом з тим, апеляційний суд зазначив про недоведеність протиправної бездіяльності відповідача в період часу з 01.02.2015 по 31.12.2015.
13.1. Також, апеляційний суд погодився з доводами позивача про те, що відповідач протиправно зволікав у відновлені газопостачання до червня 2017 року, а також з правильністю визначеного кінцевого строку такої протиправної поведінки - 01.06.2017. Суд зазначив, що відповідачем не доведена об`єктивна неможливість відновлення газопостачання та розподілу природного газу позивачеві після підписання заяви приєднання в період з 16.03.2017 до 02.06.2017.
14. Разом з тим, розглядаючи спір щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди за період з 01.01.2016 по 01.06.2017, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
14.1. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку доказу, зазначив, що в основу розрахунку експерта було покладено суму неодержаного доходу, в розрахунок якої взято: середньодобову кількість реалізованого природного газу за попередній рік, а саме з листопада 2016 року по жовтень 2017 року та суму неодержаного доходу шляхом множення середньодобової кількості реалізованого природного газу за попередній рік на кількість днів призупинення діяльності АГНКС позивача та вартості природного газу. Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що розрахунок розміру упущеної вигоди не може базуватись на даних попереднього періоду (листопад 2016 року по жовтень 2017 року), оскільки спірним періодом у даній справі є листопад 2017 року - січень 2018 року, а відтак, не може вважатися понесеними позивачем збитками у вигляді упущеної вигоди. Доказів того, що позивач однозначно отримав би такий же прибуток, як і у попередньому періоді, суду не надано.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальна можливість отримання коштів на суму 226 891, 91 грн, у зв`язку з припиненням газопостачання в період з листопада 2017 року по січень 2018 року.
15. Судом апеляційної інстанції визнано необґрунтованими посилання позивача на висновки науково-правової експертизи № 126/260е від 28.12.2018, здійсненої на запит ТОВ "Газова станція", з огляду на таке.
15.1. Суд зазначив, що звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач на обґрунтування своєї правової позиції щодо можливості отримання доходів від здійснення продажу газу метану, додано договір №2-ГС від 31.12.2014, укладений з ФОП Ковальовим Ю.Е., договір № 3-ГС від 31.12.2014, укладений з ФОП Коломоєць В.А., договір № 4-ГС від 31.12.2014, укладений з ТОВ "Аскет Шиппінг". Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження виконання контрагентами ТОВ "Газова станція" (ФОП Ковальовим Ю.Е., ФОП Коломоєць В.А. та ТОВ "Аскет Шиппінг") вимог пункту 3.1.1 договорів № 2-ГС, № 3-ГС та № 4-ГС від 31.12.2014 в частині надання позивачу переліку транспортних засобів, які планувалося обслуговувати на АГНКС в січні 2015 року і в подальших місяцях, а також виконання позивачем зобов`язань щодо надання ФОП Ковальову Ю.Е., ФОП Коломойцю В.А. та ТОВ "Аскет Шиппінг" податкових накладних, рахунків - фактур та інших документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували здійснення господарської операції.
15.2. Апеляційний суд зауважив, що включення до пункту 62 висновку науково-правової експертизи № 126/260-е від 28.12.3018 після слів "витрат" словосполучення "(валових витрат)" є логічною помилкою "підміна тези", яке виключає можливість використання цього пункту висновку науково-правової експертизи як засобу доказування. Також, суд зазначив про декларативний характер посилання позивача на пункт 57 висновку науково-правової експертизи №126/260-е від 28.12.2018.
15.3. Апеляційний суд встановив, що обґрунтовуючи розмір заподіяних збитків, позивач посилається на дані планових обсягів постачання природного газу, який він міг би отримати у спірний період, виходячи із планових обсягів постачання (транспортування) природного газу, що визначені договорами від 13.03.2015 № 3, Г-031/14 від 01.04.2014, Г- 416/17 від 01.02.2017, № Т-ПР-21018 від 10.12.2012, № ТП-ПР-211018 від 10.12.2012 шляхом множення вартості недоотриманого скрапленого газу на вартість ціни газу метану станом на 30.08.2017 (на час подання позовної заяви). Разом з тим, вирішуючи питання про обсяги природного газу, який міг отримати позивач, експертом Криволаповим О.В. були враховані дані Довідки № 27/01 від 27.01.2019, яка на час прийняття рішення Господарським судом Запорізької області (12.02.2020) була відсутня в матеріалах справи.
За таких обставин та з урахуванням положень частини третьої статті 269 ГПК України, судом не прийнято до уваги додану до пояснень копію довідки вих. №27/01 від 27.01.2019 за підписом директора ТОВ "Газова станція" В.Д. Соколової. Водночас, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які могли б підтвердити дані щодо коефіцієнта стискання природного газу, що продається через АГНКС, і позивач не наводить обґрунтувань щодо можливості встановлення відповідних обставин в порядку статті 75 ГПК України.
16. Суд визнав необґрунтованими доводи позивача про те, що у цій справі неможливо визначити ціну реалізації газу помісячно, оскільки, обираючи в 2015 році такий спосіб зменшення розміру неодержаних доходів, як судовий захист і, відстоюючи свою правову позицію в трьох судових процесах, позивач мав усвідомлювати значення доказів на підтвердження заявлених позовних вимог і необхідність своєчасного їх збору на підтвердження в подальшому своїх втрат.
16.1. Також, апеляційний суд визнав необґрунтованими посилання позивача на положення частини третьої статті 225 ГК України, з огляду на те, що встановлення вартості недопоставленого газу станом на час подання позову є предметом доказування у позовах про стягнення вартості непоставленого природного газу. Разом з тим, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення упущеної вигоди, а не вартості або об`ємів непоставленого природного газу, наявність підстав для стягнення вартості або об`ємів недопоставленого відповідачем природного газу при розгляді даної справи колегією суддів не встановлюється.
17. Апеляційний суд дійшов висновку про неможливість прийняття в якості належного доказу висновку експерта №03/01/19 через відсутність під час проведення судової економічної експертизи даних щодо ціни газу метан станом на час дії договорів постачання (транспортування) природного газу №Г-031/14 від 01.04.2014 з урахуванням цін, визначених в додатковій угоді №3 від 31.10.2014; №Г- 416/17 від 01.02.2017 з урахуванням цін, визначених в додатковій угоді №01 від 28.02.2017 в період часу з 01.01.2016 по 01.06.2017.
18. Крім того, суд зазначив про необґрунтованість посилання позивача на акти прийому - передачі за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 як на докази прибутковості підприємства за попередні періоди, оскільки такими актами підтверджується наявність правовідносин позивача з третіми особами з отримання газу і виникнення у нього перед цими особами зобов`язань щодо оплати. Тобто такі акти приймання - передачі підтверджують, що газ позивач отримував за оплатними договорами і, відповідно, ніс витрати на оплату цього газу. Водночас, за період часу з 01.02.2017 по 01.06.2017 позивачем не надано доказів на підтвердження обставин придбання газу (несення відповідних витрат) задля його подальшого продажу з метою отримання прибутку. Разом з тим, суд зазначив, що такі обставини становлять предмет доказування у цій категорії спорів.
За таких обставин, апеляційний суд зазначив про передчасність висновку суду першої інстанції про те, що висновки судових економічних експертиз та наявні докази, що містяться в матеріалах справи, доводять розмір збитків у вигляді неодержаного доходу, який складає 25 900 000 грн.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
19. ТОВ "Газова станція" 03.10.2020 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі №908/2261/17.
20. У зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів Малашенкової Т.М., Булгакової І.В., Селіваненка В.П. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2261/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоуса В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020.
21. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2020 касаційну скаргу залишено без руху відповідно до положень статті 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
На виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України ТОВ "Газова станція" в заяві про усунення недоліків зазначає, що касаційна скарга подається з підстав визначених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права закріплених у ст. ст. 224, 225 ГК України, ст. 5 ЦК України, п. 2, 7 Глави 6 Розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем, ч. 4 ст. 75, ч. 2 ст. 107, ч. 4 ст. 236 ч. 5 ст. 310 ГПК України до правовідносин з відшкодування збитків споживачу які виникли внаслідок не розпломбування газопостачальною, газорозподільчою компанією газоспоживного обладнання АГНКС та безпідставного припинення постачання, розподілу газопостачальною, газорозподільчою компанією природного газу в період 01.02.2015 по 01.06.2017.
22. Ухвалою 01.02.2021 Верховний Суд задовольнив клопотання ТОВ "Газова станція" та поновив ТОВ "Газова станція" строк на касаційне оскарження;
відкрив касаційне провадження у справі № 908/2261/17 Господарського суду Запорізької області за касаційною скаргою ТОВ "Газова станція" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020;
надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16.02.2021;
витребував з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/2261/17;
розгляд справи призначив на 02.03.2021 об 11:00.
23. 17.02.2021 матеріали справи № 908/2261/17 надійшли до Верховного Суду.
Від АТ "Запоріжгаз" 23.02.2021 надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Газова станція", в якому відповідач просив відмовити ТОВ "Газова станція" у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі, Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у цій справі залишити без змін.
24. В судовому засіданні 02.03.2021 оголошено перерву у розгляді справи Верховним Судом до 30.03.2021 на 12:00.
В судове засідання 30.03.2021 з`явилися уповноважені представники позивача і відповідача і надали пояснення.
Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (30.03.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 30.03.2021.
З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 908/2262/17 у визначену раніше дату, зважаю на те, що строк розгляду справи в суді касаційної інстанції є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ТОВ "Газова станція")
25. Скаржник аргументував, що передбачені законодавством підстави для невідновлення газопостачання позивачу відсутні, а відмова відповідача від розпломбування вхідної засувки газоспоживного обладнання є неправомірною.
26. Скаржник доводив, що в основу висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Газова станція" покладено висновки, здійснені судом у справі №908/4755/15, щодо можливості використання витратоміра лічильника ВРСГ-1 Виробництва ИРВІС РФ №3550. Разом з тим, предметом даного спору є вимога ТОВ "Газова станція" про відшкодування збитків, завданих позивачеві у зв`язку з нерозпломбуванням відповідачем вхідної засувки, яку було опломбовано через відсутність лімітів газу. На думку скаржника, апеляційний суд, досліджуючи матеріали судової справи №908/4755/15 та визначаючи дії відповідача правомірними в період з 01.02.2015 по 31.12.2015, фактично поставив під сумнів правильність висновків, зроблених Господарським судом Запорізької області в рішенні від 19.04.2017 у справі №908/4966/15.
27. Скаржник зазначив про помилковість висновків апеляційного суду про можливість застосування положень Кодексу ГРС до спірних правовідносин в частині відшкодування збитків, оскільки апеляційним судом неправильно визначено період виникнення спірних правовідносин між сторонами (не з 01.02.2015, а з 01.01.2016), а Договір розподілу природного газу укладений відповідно до вимог Кодексу ГРС лише у березні 2017 року.
28. Скаржник доводив, що аналізуючи договори №2-ГС від 31.12.2014, №3-ГС від 31.12.2014, №4-ГС від 31.12.2014, апеляційний суд не звернув увагу на той факт, що договори були укладені напередодні 2015 року, а опломбування вхідної засувки відбулося у січні 2015 року і виконання таких договорів могло ще не відбутися. Крім того, такі документи не мають строку зберігання та у зв`язку із припиненням господарської діяльності позивача могли бути знищені за відсутністю можливості зберігання.
29. Скаржник аргументував, що відхиляючи розрахунок суми збитків на підставі частини третьої статті 225 ГК України, апеляційний суд не зазначає з яких підстав дана норма права не може бути застосована у позовах про стягнення упущеної вигоди.