ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 913/479/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
за участю секретаря судового засідання Хмельовського В. О.
за участю представників:
ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС": Филика А. І.,
ТзОВ "ЛИВАРНИК": Терновської М. Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020
у складі колегії суддів: Барбашової С. В. - головуючої, Істоміної О. А., Пелипенко Н. М.
та ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020
у складі судді Фонової О. С.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
1. У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" (далі - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС") звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК" (далі - ТзОВ "ЛИВАРНИК", боржник), мотивованою неспроможністю боржника у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) строк задовольнити підтверджені рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16 безспірні вимоги за кредитним договором від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3).
2. 01.11.2018 Господарський суд Луганської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі № 913/479/18 про банкрутство ТзОВ "ЛИВАРНИК"; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; визнав безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" в розмірі 4 671 355,98 грн основного боргу (четверта черга) та 17 620,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника (перша черга вимог кредиторів); ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Максимова І. М.
3. 05.11.2018 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення № 55329 про відкриття провадження у справі № 913/479/18 про банкрутство ТзОВ "ЛИВАРНИК".
4. 04.12.2018 ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою б/н від 04.12.2018 з додатковими грошовими вимогами до боржника, в якій просить визнати та внести до реєстру вимог кредиторів додаткові грошові вимоги у сумі 58 315 236,28 грн, яка включає 4 671 355,98 грн - визнаних ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018, з яких: 21 144,00 грн - до першої черги вимог кредиторів); 58 294 092,28 грн - до четвертої черги вимог кредиторів та 11 600 000,00 грн - вимоги забезпечені заставою боржника.
5. 06.05.2019 до Господарського суду Луганської області надійшла заява (уточнена) ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" (від 06.05.2019 вх. № 1426/19) про додаткові грошові вимоги до боржника, в якій просить визнати та внести до реєстру вимог кредиторів додаткові грошові вимоги у сумі 53 160 903,34 грн, яка не включає 4 671 355,98 грн, що визнані ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018, як безспірні грошові вимоги, з яких:
- 3 524,00 грн витрат на оплату судового збору за подання заяви про додаткові грошові вимоги - до першої черги вимог кредиторів;
- 53 157 379,34 грн - до четвертої черги вимог кредиторів.
Крім того ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" у поданій заяві просить окремо внести до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги на суму 11 600 000,00 грн і відомості про майно, яке знаходиться в заставі у кредитора згідно договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 01.13/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна № 17.12-01.ІЗ/ЗРМ-2 з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна № 01.13/ЗРМ з додатковими угодами до нього, договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 17.12/13/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна № 17.12/ЗРМ з додатковими угодами до нього.
6. В обґрунтування додаткових грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" посилається на порушення ТзОВ "ЛИВАРНИК" зобов`язань щодо сплати грошових коштів як поручителем за укладеним кредитним договором від 21.01.2013 № 01.13 (Кредитний договір 1) та порушенням ТзОВ "ЛИВАРНИК" зобов`язань щодо сплати грошових коштів як позичальником за укладеними кредитними договорами від 26.07.2012 № 17.12 (Кредитний договір 2) та від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3).
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
7. 21.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (ПАТ "ПУМБ", банк) та Публічним акціонерним товариством "Луганський ливарно-механічний завод" (позичальник 2, далі - ПАТ "Луганський ЛМЗ") укладено кредитний договір № 01.13 від 21.01.2013 (Кредитний договір 1) зі змінами та доповненнями внесеним до нього додатковими угодами: від 21.05.2013 № 1, від 18.09.2013 № 2, від 20.01.2014 № 3, від 29.01.2014 № 4, від 18.02.2014 № 5, від 27.10.2014 № 6, від 27.02.2015 № 7, від 29.12.2015 № 8, від 30.12.2015 № 9.
8. Відповідно до умов Кредитного договору 1 банк зобов`язався надати позичальнику мультивалютний кредит, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені цим договором.
9. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 1 між ПАТ "ПУМБ" та ТзОВ "ЛИВАРНИК" (поручитель) укладений договір поруки від 21.01.2013 № 01.13/ПОР зі змінами та доповненнями внесеними до нього додатковими угодами.
10. 26.07.2012 між ПАТ "ПУМБ" (банк) та ТзОВ "ЛИВАРНИК" (позичальник) укладено кредитний договір № 17.12 (Кредитний договір 2) зі змінами та доповненнями внесеним до нього додатковими угодами: від 21.05.2013 № 1, від 18.09.2013 № 2, від 20.01.2014 № 3, від 19.02.2014 № 4, від 06.03.2014 № 5, від 11.06.2014 № 6, від 30.07.2015 № 7, від 21.08.2015 № 8, від 27.10.2015 № 9, від 30.10.2015 № 10, від 30.11.2015 № 11.
11. Відповідно до умов Кредитного договору 2 (в редакції додаткової угоди від 30.11.2015 № 11) банк зобов`язався надати позичальнику мультивалютний кредит у такому розмірі: з дати укладення додаткової угоди № 11 до цього договору позичальнику надається кредит в розмірі еквівалентному 473 300,61 дол. США, який розраховується як сума заборгованості у валюті долари США станом на 17.09.2015 в розмірі 425 454,60 дол. США та еквівалент доларів США, фактичної заборгованості у російських рублях на дату 17.09.2015 - 3 154 359,00 російських рублів, яка розрахована за крос-курсом станом на 17.09.2015, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.
12. Судами встановлено, що внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором 2, відповідно до наданих заявником розрахунків у боржника утворилась заборгованість за основною сумою кредиту 425 454,60 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви складає 11 861 490,88 грн, та 3 154 359,00 російських рублів, що становить 1 317 733,47 грн.
13. Сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за цим Договором за період до 26.07.2015 (включно), з 27.07.2016 по 10.01.2016 (включно) та за період з 11.01.2016 по 04.12.2018 (включно) склала 10 430,66 + 132 895,62 = 143 326,28 дол. США (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 (день подання цієї заяви) 100 дол. США = 2 817,2738 грн, складає 4 037 501,30 грн та 88 663,65 + 1 046 511,17 = 1 135 174,82 російських рублів (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 (день подання цієї заяви) 10 російських рублів = 4,2498 грн, складає 482 426,59 грн.
14. Місцевим господарським судом також з`ясовано, що згідно наданого розрахунку загальна заборгованість ТзОВ "ЛИВАРНИК" як боржника за Кредитним договором 2 складає 4 289 533,82 російських рублів та 568 780,88 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви становить 17 649 318,11 грн.
15. 01.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І. В. було вчинено виконавчий напис № 699 щодо стягнення з ТзОВ "ЛИВАРНИК" на користь ПАТ "ПУМБ" прострочених платежів за зобов`язанням за основною сумою кредиту по Кредитному договору № 17.12, укладеному 26.07.2012 між ТзОВ "ЛИВАРНИК" та ПАТ "ПУМБ" з додатковими угодами до нього в розмірі 425 454,60 дол. США, що еквівалентно станом на 01.09.2016 - 11 096 387,79 грн та 3 154 359,00 російських рублів, що еквівалентно станом на 01.09.2016 - 1 260 765,75 грн, на загальну суму 12 357 153,54 грн.
16. Оскільки у позасудовий спосіб боржник виконавчий напис не виконав, ПАТ "ПУМБ" пред`явив його до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ), яким постановою від 16.01.2017 відкрито виконавче провадження № 52228863 з виконання виконавчого документа.
17. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 у справі № 826/13569/17 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 52228863 з ПАТ "ПУМБ" на ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС".
18. Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 08.05.2018 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 52228863 з ПАТ "ПУМБ" на ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС".
19. 06.03.2014 між ПАТ "ПУМБ" (банк) та ТзОВ "ЛИВАРНИК" (позичальник) укладено Кредитний договір № 05.14 (Кредитний договір 3) зі змінами та доповненнями, внесеними до нього додатковими угодами: від 21.03.2014 № 1, від 11.06.2014 № 2, від 27.10.2014 № 3, від 27.02.2015 № 4, від 30.11.2015 № 5, від 30.12.2015 № 6.
20. Відповідно до умов Кредитного договору 3 банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі, еквівалентному 460 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.
21. Судами встановлено, що сума нарахованих та не сплачених процентів за користування кредитом цим Договором за період до 26.07.2015 (включно), з 27.07.2016 по 10.01.2016 (включно) та за період з 11.01.2016 по 04.12.2018 (включно) склала 40 209,62 + 348 151,26 = 388 360,88 гривень та 289 757,76 + 289 7337,35 = 3 187 095,11 російських рублів (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 (день подання цієї заяви) 10 російських рублів = 4,2498 грн, складає 1 354 451,67 грн.
22. Обставини наявності заборгованості та невиконання боржником - ТзОВ "ЛИВАРНИК", та майновим поручителем - ПАТ "Луганський ЛМЗ", умов Кредитного договору від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3) встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16 відповідно до якого з ТзОВ "ЛИВАРНИК" та ПАТ "Луганський ЛМЗ" солідарно стягнуто на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 620 000,00 грн та 8 724 000,00 російських рублів, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 97 752,41 грн та 768 996,16 російських рублів; стягнуто з ТзОВ "ЛИВАРНИК" витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 793,35 грн.
23. Окрім цього, ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018 у справі № 913/479/18 визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" в розмірі 4 671 355,98 грн основного боргу, які обґрунтовані невиконанням боржником рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16.
24. 25.09.2017 між ПАТ "ПУМБ" (первісний кредитор) та ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 (далі - Договір від 25.09.2017 № 1983/61.1), відповідно до Преамбули якого ПАТ "ПУМБ" в якості кредитора, та ТзОВ "ЛИВАРНИК" в якості боржника, уклали: а) кредитний договір від 06.03.2014 № 05.14 (зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах); б) кредитний договір № 17.12 від 26.07.2012 (зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах (далі в договорі - кредитний договір).
25. За умовами пункту 2.1 Договору від 25.09.2017 № 1983/61.1 в порядку та на умовах, узгоджених сторонами, первісний кредитор відступає новому кредитору усі права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор приймає права вимоги та зобов`язується сплатити первісному кредитору ціну за відступлення прав вимоги.
26. Договором про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 також визначено, що первісний кредитор має намір відступити новому кредитору всі права кредитора за договорами забезпечення, які укладені в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, а новий кредитор має намір набути такі права. Відступлення права вимоги за договорами забезпечення відбувається шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги.
27. Договір про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 є чинним, у встановленому законом порядку не визнаний недійсним.
28. Згідно з підпунктом "в" пункту 2.1 Договору від 25.09.2017 № 1983/61.1 загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 24.09.2017 (включно) складав 899 573,78 грн, 14 866 666,50 російських рублів, 514 294,33 дол. США, що за курсом НБУ на момент укладання цього договору становить 20 278 087,70 грн, та складається з наступного: основна сума кредиту - 620 000,00 грн, 11 878 359,00 російських рублів, 425 454,60 дол. США; проценти станом на 24.09.2017 - 279 573,78 грн, 2 988 307,50 російських рублів, 88 839,73 дол. США, судовий збір - 36 793,34 грн.
29. Остаточна сума заборгованості за кредитним договором, що буде відступлена первісним кредитором новому кредитору зазначається сторонами в акті приймання-передачі прав вимог.
30. Відповідно до підпункту "а" пункту 280 Договору від 25.09.2017 № 1983/61.1 ціна прав вимог за цим договором складає 3 100 000,00 грн, яку новий кредитор сплачує первісному кредитору в день укладання цього договору.
31. На виконання умов підпункту "а" пункту 280 Договору № 1983/61.1 новим кредитором перераховано первісному кредитору 4 400 000,00 грн за платіжним дорученням від 25.09.2017 № 6.
32. 25.09.2017 між первісним кредитором та новим кредитором складено акт приймання-передачі прав вимоги, передбачений пунктом 2.2 Договору від 25.09.2017 № 1983/61.1. За умовами пункту 4 цього акта загальний розмір заборгованості за Кредитними договорами № 2, 3 відповідає встановленому розміру заборгованості в Договорі від 25.09.2017 № 1983/61.1.
33. Крім того судами з`ясовано, що 25.09.2017 між первісним кредитором та новим кредитором було підписано акт приймання-передачі документів до Договору від 25.09.2017 № 1983/61.1.
34. 26.09.2017 на виконання умов Договору від 25.09.2017 № 1983/61.1 на адресу ТзОВ "ЛИВАРНИК" первісним кредитором було направлено повідомлення про відступлення права вимоги, яке згідно відомостей сайту УДППЗ "Укрпошта" отримано боржником 06.10.2017.
35. Суди попередніх інстанцій встановили, що на підтвердження заявлених додаткових грошових вимог до боржника, які ґрунтуються на зазначених вище кредитних договорах, ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до заяви поданої до суду 05.12.2018 додано, зокрема: розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26.07.2012 № 17.12; розрахунок заборгованості за кредитним договором від 06.03.2014 № 05.14; копію кредитного договору від 26.07.2012 № 17.12; копію акту про приймання-передачу від 28.09.2017; копії повідомлень про відступлення права вимоги, докази їх надсилання та отримання боржником; копію платіжного доручення від 25.09.2017 № 6; копію постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 08.05.2018; копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 у справі № 826/13569/17.
36. Крім того, 06.02.2020 ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" надав суду договір про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1, а також кредитні договори від 06.03.2014 № 05.14 (із змінами та доповненнями) та від 26.07.2012 № 17.12 у належним чином засвідчених копіях.
37. Також, 05.03.2020, ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" на підтвердження факту видачі кредиту до матеріалів справи долучено меморіальні ордери.
Короткий зміст рішень судів, ухвалених під час первинного розгляду справи
38. Ухвалою від 11.07.2019 Господарський суд Луганської області визнав обґрунтованими грошові вимоги до боржника - ТзОВ "ЛИВАРНИК", зокрема ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" додаткові грошові вимоги у розмірі 53 157 379,34 грн, з яких: 38 079 866,94 грн основний борг заборгованість по тілу кредиту та 15 077 512,18 грн заборгованість за процентами (четверта черга згідно статті 45 Закону № 4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3 524,00 грн витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора. Затвердив реєстр вимог кредиторів у справі № 913/479/18 про банкрутство ТзОВ "ЛИВАРНИК" до якого включено вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" у загальному розмірі 57 828 735,32 грн (четверта черга статті 45 Закону № 4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3 524,00 грн витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора та 17 620,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника. Окремо вніс до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги ініціюючого кредитора ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" на суму 11 600 000,00 грн і відомості про майно, яке знаходиться в заставі у кредитора згідно договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 01.12/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна від № 17.12-01.13/ЗРМ-2 з додатковими угодами до нього, договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 17.12/13/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна № 17.12/ЗРМ з додатковими угодами до нього. Всього визнав вимоги кредиторів - 76 799 237,79 грн (65 199 237,79 грн та з урахуванням забезпечених 11 600 000,00 грн).
39. Східний апеляційний господарський суд постановою від 22.10.2019 ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18 в частині визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" у розмірі 53 157 379,34 грн та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів ТзОВ "ЛИВАРНИК" у складі додаткових вимог ініціюючого кредитора ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" у загальному розмірі 57 828 735,32 грн скасував частково. Абзац другий пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18 виклав в такій редакції: "2. Визнати обґрунтованими грошові вимоги до боржника ТзОВ "ЛИВАРНИК" наступних кредиторів: ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" додаткові грошові вимоги у розмірі 19 004 261,04 грн, з яких 13 179 224,35 грн заборгованості по тілу кредиту та 5 825 036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом (четверта черга стаття 45 Закону № 4212), а також віднести до першої черги вимог кредиторів 3 524,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора". Абзац другий пункту 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18 виклав в такій редакції: "3. Затвердити реєстр вимог кредиторів у справі № 913/479/18 про банкрутство боржника ТзОВ "ЛИВАРНИК" у складі вимог наступних кредиторів: ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" у загальному розмірі 23 675 617,02 грн (четверта черга стаття 45 Закону № 4212), а також віднести до першої черги вимог кредиторів 3 524,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора та 17 620,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника".
40. Додатковою постановою від 25.10.2019 Східний апеляційний господарський суд абзац шостий пункту 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі N 913/479/18 виклав в такій редакції: "Всього визнано вимоги кредиторів - 42 646 119,49 грн (31 046 119,49 грн та з урахуванням забезпечених 11 600 000,00 грн)."
41. Постановою від 10.12.2019 Верховний Суд постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18 в частині визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 19 004 261,04 грн, з яких 13 179 224,35 грн заборгованості по тілу кредиту та 5 825 036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 913/479/18 щодо вказаних грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" скасував. Справу в цих частинах направив на новий розгляд до Господарського суду Луганської області. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18 в частині визначення загальної суми визнаних кредиторських вимог скасував. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 913/479/18 в частині відмови у визнанні додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 33 948 306,86 грн, які виникли на підставі кредитного договору від 21.01.2013 № 01.13 залишив без змін.
42. Верховний Суд скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій зазначив, що суди належним чином не дослідили зібрані докази у справі для надання правового аналізу обґрунтованості поданих грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС", які виникли на підставі кредитного договору від 26.07.2012 № 17.12 (Кредитний договір 2), кредитного договору від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3) та договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1. Зокрема Верховний Суд зауважив, що суди не дослідили кредитний договір від 26.07.2012 № 17.12, кредитний договір від 06.03.2014 № 05.14, договір про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1. та докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги, що стало причиною не перевірення розміру та обґрунтованості грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" з урахуванням положень статей 514, 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 73-74, 76-77, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 23 Закону банкрутство (пункти 43, 44 постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у цій справі).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій за результатами нового розгляду справи
43. Ухвалою від 30.06.2020 Господарський суд Луганської області відхилив повністю додаткові вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 19 004 261,04 грн, з яких 13 179 224,35 грн заборгованості по тілу кредиту та 5 825 036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
44. Ухвала суду першої інстанції мотивована наданням ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" на підтвердження своїх додаткових кредиторських вимог до боржника копій кредитного договору № 05.14 від 06.03.2014 та договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1, а також меморіальних ордерів на підтвердження факту видачі кредиту з порушенням граничного строку, встановленого статтею 23 Закону про банкрутство для подання заяв та доказів на їх підтвердження. Також судом першої інстанції зазначено про те, що заявником не надано первинної бухгалтерської документації на підтвердження факту надання кредиту банком у вказаних заявником сумах, зокрема, первинних доказів надання кредиту та нарахування відсотків у заявлених сумах, докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги. До того ж проценти за користування кредитом за Кредитними договорами 2, 3 нараховані заявником після закінчення строку повернення кредиту.
45. Східний апеляційний господарський суд постановою від 15.09.2020 ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 залишив без змін, погодившись з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення додаткових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
46. 09.10.2020 ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі № 913/479/18, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" у розмірі 19 004 261,04 грн, з яких 13 179 224,35 грн заборгованості за тілом кредиту та 5 825 036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
Рух касаційної скарги
47. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/479/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями.
48. Ухвалою від 21.12.2020 Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме уточнення підстав касаційного оскарження.
49. 29.01.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі № 913/479/18 за касаційною скаргою ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" на Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 та призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 25.02.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.02.2021, який згодом ухвалою від 18.02.2021 продовжено до 23.02.2021.
50. 22.02.2021 на адресу Верховного Суду від ТзОВ "ЛИВАРНИК" надійшов відзив на касаційну скаргу ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" б/н від 19.02.2021.
51. 25.02.2021 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до 18.03.2021, а ухвалою від 18.03.2021 - до 25.03.2021.
52. 25.03.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.03.2021.
53. У судове засідання 29.03.2021 з`явилися представники ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" та ТзОВ "ЛИВАРНИК", які надали пояснення у справі.
54. Інші учасники справи явки в судове засідання не забезпечив. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості ними забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.
55. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
56. Участь представників учасників справи в судових засіданнях, призначених на 25.03.2021 та 29.03.2021 обов`язковою не визнавалась.
57. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС"
58. ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема таке:
- суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили докази подані ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" на підтвердження заявлених додаткових вимог, не надали їм оцінку в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами по справі;
- ГПК України та Закон про банкрутство не позбавляють можливості кредитора надавати додаткові докази на підтвердження кредиторських вимог. Долучені скаржником докази не впливали на обсяг заявлених грошових вимог, а фактично лише додатково їх обґрунтували;
- у кредитних договорах сторонами передбачено іншу домовленість, яка на відміну від загального правила, встановленого абзацом 2 частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за простроченим кредитом по день повернення заборгованості;
- розглядаючи додаткові вимоги суди попередніх інстанцій неправильно застосували вимоги частини другої, четвертої статті 23, 25 Закону про банкрутство, статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), статей 524, 533-535, 625 ЦК України;
- під час розгляду кредиторських вимог суди зобов`язані були керуватися статтями 45, 47 КУзПБ, а не нормами Закону про банкрутство, який втратив чинність;
- навіть за умови неподання кредитором у строк визначений Законом про банкрутство документів, які підтверджують грошове зобов`язання, суди попередніх інстанцій зобов`язані були визнати кредиторські вимоги ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" в шосту чергу.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи ТзОВ "ЛИВАРНИК"
59. У відзиві на касаційну скаргу ТзОВ "ЛИВАРНИК" не погоджується із доводами касаційної скарги ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" та просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, зокрема з огляду на таке:
- судами попередніх інстанцій було перевірено розмір та обґрунтованість грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС";
- під час нового розгляду справи суди у відповідності до частини п`ятої статті 310 ГПК України врахували висновки суду касаційної інстанції у цій справі;
- копії Кредитного договору 2, договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 та меморіальні ордери надані скаржником лише під час нового розгляду справи;
- судом першої інстанції правильно встановив, що проценти за користування кредитом за Кредитними договорами 2, 3 були нараховані заявником після закінчення строку повернення кредиту;
- посилання скаржника на необхідність застосовування до правовідносин у цій справі положень КУзПБ є помилковим.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
60. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
61. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
62. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
63. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
64. Предметом судового розгляду у цій справі є додаткові грошові вимоги ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 19 004 261,04 грн, з яких 13 179 224,35 грн - заборгованість по тілу кредиту та 5 825 036,69 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, згідно з Кредитними договорами 2, 3 та Договором про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1.
65. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для підстав для задоволення заявлених ним додаткових грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
66. Надаючи оцінку наведеним вище доводам скаржника, запереченням боржника, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зважає на таке.
67. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
68. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
69. Частинами першою, шостою статті 23 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
70. Аналогічне правове регулювання порядку звернення конкурсних кредиторів до суду з заявою з вимогами до боржника та їх розгляду передбачено частинами першою, шостою статті 45 КУзПБ, чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.
71. Відповідно до частини другої статті 25 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі ті, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
72. Схоже за змістом положення містить частина перша статті 47 КУзПБ, чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень, якою визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
73. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном у попередньому засіданні суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.
74. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
75. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
76. Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
77. Наведені висновки щодо застосування норм Закону про банкрутство не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з питань банкрутства, відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення його в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки чинний Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.10.2020 у справі № 917/814/16).
78. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
79. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
80. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
81. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
82. Розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
83. У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
84. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
85. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
86. Судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий суд.
87. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
88. Суд звертає увагу, що розгляд цієї справи судами попередніх інстанцій здійснювався за результатом її перегляду в касаційному порядку Верховним Судом, який постановою від 10.12.2019 скасував судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду в частині визнання додаткових грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 19 004 261,04 грн; справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
89. У постанові від 10.12.2019 у цій справі Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані докази у справі для надання правового аналізу обґрунтованості поданих грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС", які виникли на підставі кредитного договору від 26.07.2012 № 17.12 (Кредитний договір 2), кредитного договору від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3) та договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1.
90. За приписами частини п`ятої статті 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
91. Наведеного суди попередніх інстанцій в повній мірі не врахували під час розгляду додаткових грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС".
92. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення про відхилення додаткових грошових вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, обґрунтував свій висновок, зокрема:
1) наданням ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" на підтвердження додаткових кредиторських вимог до боржника копій кредитного договору № 05.14 від 06.03.2014, договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 та меморіальних ордерів з порушенням граничного строку, встановленого Законом про банкрутство для подання заяв та доказів на їх підтвердження.
2) не наданням ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" первинної документації на підтвердження факту надання кредиту банком у вказаних заявником сумах;
3) нарахуванням ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" процентів за користування кредитом за Кредитними договорами 2, 3 після закінчення строку повернення кредиту - 15.02.2016
93. Однак суди попередніх інстанцій встановивши в оскаржуваних рішеннях, що Договір про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 відповідно до якого відступлено право вимоги за Кредитними договорами 2, 3 є чинним та у встановленому законом порядку не визнаний недійсним, під час оцінки та розгляду заявлених грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" такі обставини залишили поза увагою.
94. Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
95. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
96. Оскільки Договір від 25.09.2017 № 1983/61.1 не визнано недійсним, окрім того його недійсність прямо не передбачено законом, він є таким, що за наслідком укладення створює для сторін відповідні права та обов`язки, в тому рахунку обов`язки пов`язанні з невиконання умов Кредитних договорів 2, 3.
97. Судом першої інстанції встановлено, що згідно Договору від 25.09.2017 № 1983/61.1 первісний кредитор має намір відступити новому кредитору всі права кредитора за кредитним договором, яким в договорі іменуються Кредитні договори 2, 3 та договорами забезпечення, які укладені в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, а новий кредитор має намір набути такі права.
98. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій у Преамбулі Договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 зазначено, що ПАТ "ПУМБ" в якості кредитора (первісний кредитор) та ТзОВ "ЛИВАРНИК" в якості боржника, уклали: а) кредитний договір № 05.14 від 06.03.2014 (Кредитний договір 3) та б) кредитний договір № 17.12 від 26.07.2012 (Кредитний договір 2).
99. Крім того судами в оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що 01.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І. В. було вчинено виконавчий напис № 699 щодо стягнення з ТзОВ "ЛИВАРНИК" на користь ПАТ "ПУМБ" (первісний кредитор) прострочених платежів за зобов`язанням за основною сумою кредиту по Кредитному договору від 26.07.2012 № 17.12 (Кредитний договір 2), укладеному між ТзОВ "ЛИВАРНИК" та ПАТ "ПУМБ" з додатковими угодами до нього, який боржник не виконав у позасудовий спосіб з урахуванням чого 16.01.2017 ВПВР ДДВС МЮУ було відкрито виконавче провадження № 52228863 з виконання цього виконавчого документа.
100. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 у справі № 826/13569/17 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 52228863 з ПАТ "ПУМБ" на ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС".
101. Також судами з`ясовано, що обставини наявності заборгованості та невиконання ТзОВ "ЛИВАРНИК" (позичальник) й майновим поручителем - ПАТ "Луганський ЛМЗ" умов Кредитного договору від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3) встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16 відповідно до якого з ТзОВ "ЛИВАРНИК" та ПАТ "Луганський ЛМЗ" солідарно стягнуто на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за основною сумою кредиту та заборгованість за процентами за користування кредитом.
102. Окрім того суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою від 01.11.2018 Господарським судом Луганської області у справі № 913/479/18 визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" в розмірі 4 671 355,98 грн, які обґрунтовані невиконанням боржником рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16.
103. Як убачається з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення суду від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16 в апеляційному та касаційному порядку не переглядалось, відтак на момент розгляду цієї справи є таким, що набрало законної сили з огляду на приписи статті 241 ГПК України.
104. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
105. Згідно із частинами першою, другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення містить частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
106. У рішенні ЄСПЛ від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
107. Встановлений судом у справі № 908/2109/16 факти неналежного виконання ТзОВ "ЛИВАРНИК" зобов`язань за Кредитним договором від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3) та наявності заборгованості перед кредитодавцем відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України є преюдиціальними для цієї справи та не потребують повторного доведення.
108. З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій в силу наявних в них повноважень, передбачених статтями 86, 269 ГПК України, не були позбавлені можливості розглянути додаткові грошові вимоги ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" та надати належну правову оцінку за наслідком розгляду таких вимог виходячи із підстав заявлення цих вимог.
109. За таких обставин помилковим та таким, що не враховує підстави заявлених грошових вимог є посилання судів попередніх інстанцій на ненаданням ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" первинної документації на підтвердження факту надання кредиту банком у наведених заявником сумах
110. Утім встановлені в оскаржуваних судових рішеннях обставини судами першої та апеляційної інстанції залишені поза увагою.
111. Суд акцентує увагу, що розгляд заявлених грошових вимог не може бути формальним, оскільки в такому випадку заявник буде позбавлений наявного у нього майнового права до боржника у якого виникло відповідне грошове зобов`язання, що слугувало підставою звернення з цією заявою.
112. Верховний Суд також враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.
113. Тож на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, провадження у справі про банкрутство має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
114. Такий процес включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, що супроводжуються поданням доказів, пояснень, наведенням заперечень та міркувань учасниками справи тощо, які можуть вплинути на рішення суду щодо питання, яке предметом судового розгляду.
115. Тому розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 23-25 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), статей 45-47 КУзПБ (від 21.10.2019) має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.
116. Звідси у разі надання заявником разом з заявою в строк визначений статтею 23 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), статтею 45 КУзПБ (від 21.10.2019) доказів, які в своїй сукупності свідчать про виникнення у боржника перед ним грошового зобов`язання, останній під час розгляду таких вимог не позбавлений можливості подання до суду пояснень, уточнень, документів, які за своїм наслідком та змістом не змінюють суті заявлених вимог, не впливають на результати їх розгляду, а фактично конкретизують (усувають неточності розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують аргументи учасників справи щодо цих вимог. Наведене у такому випадку не є підставою для застосування до поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника приписів частини шостої статті 23 Закону про банкрутство, абзаців 2, 3 частини четвертої статті 45 КУзПБ.
117. Щодо посилання судів попередніх інстанцій в якості відхилення додаткових грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" на те, що Договір про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1, Кредитні договори від 06.03.2014 № 05.14 та від 26.07.2012 № 17.12 (Кредитні договори 2, 3) у належним чином засвідчених копіях лише при новому розгляді справи, суд заважає на таке.
118. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення до суду з заявою по визнання додаткових грошових вимог) до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
119. Частиною першою статті 24 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення до суду з заявою по визнання додаткових грошових вимог) господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути.
120. Із наявних матеріалів справи вбачається, що 04.12.2018 ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника в розмірі в розмірі 53 643 880,30 грн, яку суд ухвалою від 11.12.2018 прийняв до провадження (режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/78518093).
121. Господарським судом Луганської області в ухвалі від 11.12.2018 кредитору ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" не встановлювався строк для усунення будь-яких недоліків щодо його заяви про додаткові грошові вимоги до боржника, як це передбачено статтею 24 Закону про банкрутство, а заява визнана достатньою для прийняття до провадження.
122. Окрім того таких недоліків не встановлено в жодній із ухвал, якими неодноразово призначалася заява ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" з додатковими вимогами до боржника (в тому рахунку з урахуванням уточненої заяви від 06.05.2019 вх. № 1426/19) до розгляду в судовому засіданні як під час первинного (див. ухвали від 22.01.2019, 12.02.2019, 05.03.2019, 19.03.2019, 23.04.2019, 30.05.2019) так і під час нового розгляду справи (див. ухвали від 10.01.2020, 27.01.2020, 10.02.2020, 16.03.2020, 06.04.2020, 27.04.2020, 04.05.2020, 18.05.2020, 01.06.2020, 10.06.2020).
123. Проте наведеного суди попередніх інстанцій не врахували. Ба більше суди попередніх інстанцій зосередившись на тому, що ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" належним чином засвідченні копії Кредитного договору 3 та Договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 за цим договором та Кредитним договором 2 було подано заявником під час нового розгляду справи, не звернули увагу на те, що копії таких договорів уже були подані заявником до суду разом із заявою ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "ЛИВАРНИК" б/н від 01.10.2018, мотивованою, з-поміж іншого, неспроможністю боржника у встановлений Законом про банкрутство строк задовольнити підтверджені рішенням суду від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16 безспірні вимоги за кредитним договором від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3) (а.с. 11-16, том 1).
124. Як убачається із встановлених обставин справи, 01.11.2018 Господарським судом Луганської області за результатом розгляду заяви ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "ЛИВАРНИК" та визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" в розмірі 4 671 355,98 грн.
125. ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" у поданій до суду заві про додаткові грошові вимоги до боржника звертало увагу, що ним у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "ЛИВАРНИК" зазначалося про звернення до суду з позовом щодо солідарного стягнення з ТзОВ "ЛИВАРНИК" та ТзОВ "Луганський ЛМЗ" заборгованості за кредитним договором від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір 3) за результатом якого Господарським судом Запорізької області прийнято рішення від 27.09.2016 у справі № 908/2109/16 (а.с. 5-19, том 10).
126. Суд зауважує, що розглядаючи кредиторські вимоги, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали заяви кредитора), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (див. mutatis mutandis висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).
127. Утім місцевий господарський суд разом із судом апеляційної інстанції наведені обставини не врахували.
128. До того ж суди залишили поза увагою, що навіть за умови заявленння конкурсних кредиторських вимог після закінчення строку, встановленого для їх подання, такі вимоги згідно із частиною четвертою статті 23 Закону про банкрутство (чинного на час звернення до суду заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника) погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
129. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також звертає увагу, що визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду (подібний висновок щодо обов`язку суду під час перевірки розрахунку заявлених вимог викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
130. Надаючи оцінку розміру заявлених забезпечених кредиторських вимог судам належить враховувати висновки щодо нарахування процентів за кредитом, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, в яких зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
131. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
132. Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, який згодом підтриманий об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).
133. Відхиляючи кредиторські вимоги ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" судами попередніх інстанцій зазначено, що нарахуванням заявником процентів за користування кредитом за Кредитними договорами 2, 3 здійснено після закінчення строку повернення кредиту - 15.02.2016.
134. Разом з тим з долученого ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до заяви про додаткові грошові вимоги розрахунку заявлених вимог убачається, що періодом нарахування процентів за Кредитними договорами 2, 3 заявником визначено періоди з 27.07.2015 по 10.01.2016 (п.7.2.7. Кредитних договорів 2, 3 та Додаткової угоди № 12 від 30.12.2015 і Додаткової угоди № 6 від 30.12.2015 відповідно) та з 11.01.2016 по 04.12.2018.
135. Натомість в заяві (уточненій) ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" (від 06.05.2019 вх. № 1426/19) про додаткові грошові вимоги до боржника періодом нарахування процентів за Кредитним договором 2 визначено періоди з 27.07.2015 по 10.01.2016 та з 11.01.2016 по 04.12.2018, тоді як за Кредитним договором 3 - періоди з 06.07.2016 по 04.12.2018.
136. Крім того у розрахунку додаткових грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" відображено заборгованість за основною сумою (тілом) кредиту за Кредитним договором 2.
137. Однак, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки розрахунку заявленої ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" суми додаткових грошових вимог, складових цієї суми (періодів та розміру заявлених вимог).
138. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
139. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
140. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати правомірними та обґрунтованим.
141. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
142. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
143. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
144. Натомість суди попередніх інстанцій в межах наданих їм повноважень статтями 86, 269 ГПК України не надали належної оцінки аргументам ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" та поданим ним доказів на підтвердження обґрунтування заявлених додаткових грошових вимог до боржника.
145. З огляду на викладене суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про відхилення додаткових грошових вимог ТзОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТзОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 19 004 261,04 грн, з яких 13 179 224,35 грн заборгованості по тілу кредиту та 5 825 036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та відсутність підстав для їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника.