У Х В А Л А
05 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 753/4493/20
Провадження № 14-13зц21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,
Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В.,
перевірила клопотання ОСОБА_1
про роз`яснення статей 124, 129 Конституції України та статей 10 та 18 Цивільного процесуального кодексу України, статті 13 Закону України
"Про судоустрій і статус суддів", відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі
№ 761/21898/16-ц, скасування рішення Голосіївського районного суду
міста Києва від 19 серпня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства
"Трест Київміськбуд-6", третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, про зобов`язання здійснити перерахунок стягнутих судом грошових коштів.
УСТАНОВИЛА:
29 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6"
(далі - ПрАТ "Трест Київміськбуд-6"), третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (далі - УВД ФССУ), про зобов`язання здійснити перерахунок стягнутих судом грошових коштів.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року,в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Трест Київміськбуд-6" відмовлено.
02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, в якій просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Третя судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 04 лютого 2021 року відкрила касаційне провадження у справі.
04 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1, в якому він просить відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 05 травня
2020 року у справі № 761/21898/16-ц щодо застосування норми права про зобов`язання відповідача сплачувати позивачу присуджені страхові виплати на підставі ухвали у подібних правовідносинах, скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 серпня 2005 року, роз`яснити статті 124, 129 Конституції України, статті 10 та 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статтю 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд застосовує при розгляді справ Конвенцію
про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria, заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 та № 29465/04,§ 24).
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. А згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
і законами України.
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд
(стаття 388 ЦПК України).
Вичерпний перелік підстав для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлює стаття 403 ЦПК України. Питання передання згідно зі статтями 403 і 404 цього кодексу вирішує Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду. Велика Палата Верховного Суду не має можливості самостійно вирішити зазначені питання.
За змістом пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК, у випадку необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, заявник може вказати про це у касаційній скарзі, що у свою чергу є підставою касаційного оскарження судових рішень у касаційному провадженні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у цій справі,
однак справу № 753/4493/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, не передавав, а тому Велика Палата Верховного Суду позбавлена можливості самостійно вирішити питання про передання справи собі на розгляд. Відтак, Велика Палата Верховного Суду не є судом, встановленим законом, для такого розгляду цієї справи.
Виходячи з вищевикладеного, у задоволенні клопотання в частині відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі
№ 761/21898/16-ц та скасування рішення Голосіївського районного суду
міста Києва від 19 серпня 2005 року слід відмовити та повернути його відповідачу.
Щодо клопотання ОСОБА_1 в частині роз`яснення статей 124, 129 Конституції України та статей 10 та 18 ЦПК України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Велика Палата Верховного Суду зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 45 Закону України "Про Судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
З огляду на зазначене перелік повноважень Великої Палати Верховного Суду є вичерпним, роз`яснення законодавства до цих повноважень не належить, а тому відсутні підстави для прийняття клопотання в частині роз`яснення статей
124, 129 Конституції України та статей 10 та 18 ЦПК України, статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику разом з усіма доданими матеріалами.
Керуючись статтями 388, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата
Верховного Суду