П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/16/20
Провадження № 11-433заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року (судді Данилевич Н. А., Бевзенко В. М., Мельник-Томенко Ж. М., Шишов О. О., Яковенко М. М.) у справі № 9901/16/20 за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Кадрова комісія) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Кадрової комісії як правонаступника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення КДКП від 02 липня 2019 року № 216/дп-19 "Про накладення на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 та заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ним вжито заходів досудового врегулювання спору та подано скаргу до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), яка за результатами розгляду скарги позивача на рішення КДКП від 02 липня 2019 року № 216дп-19 прийняла рішення від 28 листопада 2019 року № 3249/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 02 липня 2019 року № 216дп-19 у частині притягнення прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
3. На думку позивача, доводи, викладені в рішенні КДКП від 02 липня 2019 року № 216дп-19, є необґрунтованими, а саме рішення в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним та упередженим, а також таким, що суперечить нормам Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), Кримінального процесуального кодексу України, Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, та не відповідає обставинам дисциплінарного провадження.
4. Отже, ОСОБА_1 вважає, що оскаржуване рішення відповідача у відповідній частині є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05 листопада 2020 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Судове рішення мотивовано тим, що рішення КДКП від 02 липня 2019 року № 216дп-19 після його оскарження до ВРП та прийняття ВРП рішення за скаргою ОСОБА_1 не може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги в цій справі не можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
7. При цьому суд зазначив, що оскільки розгляд такого спору перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить його вирішення, немає.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
9. На думку скаржника, оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує принцип правової визначеності та право особи на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція). При цьому на момент звернення позивача із цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції це право позивача було напряму закріплено в КАС України та не обмежувалось змістом статті 50 Закону № 1697-VII.
10. На переконання скаржника, оскільки на законодавчому рівні не було визначено прямих обмежень щодо звернення позивача до суду з позовом про оскарження рішення КДКП, яке переглядалось ВРП, то ця справа повинна бути розглянута по суті позовних вимог.
11. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
12. На момент розгляду справи відповідач відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надіслав.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 лютого 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України з огляду на те, що в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про закриття провадження у справі, відсутні клопотання сторін про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
14. ОСОБА_1 з березня 2017 року по квітень 2019 року проходив службу на посаді прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, а з квітня 2019 року - на посаді прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області.
15. 15 квітня 2019 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_3 про вчинення прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області (на момент направлення скарги - прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області) ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
16. 02 липня 2019 року КДКП прийняла рішення № 216дп-19 "Про накладення на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 та заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення", яким, зокрема, притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
17. ОСОБА_1 оскаржив указане рішення КДКП від 02 липня 2019 року до ВРП.
18. ВРП за результати розгляду скарги ОСОБА_1 28 листопада 2019 року прийняла рішення № 3249/0/15-19, яким рішення Комісії від 02 липня 2019 року № 216дп-19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишила без змін.
19. Вважаючи рішення КДКП від 02 липня 2019 року № 216дп-19 у відповідній частині протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом № 1697-VII.
23. На підставі частини першої статті 44 вказаного Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарне провадження здійснюється КДКП.
24. Частинами першою та другою статті 45 Закону № 1697-VII визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
25. Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 1697-VIIпрокурор може оскаржити рішення Комісії, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до ВРП протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
26. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кадрової комісії про визнання протиправним і скасування рішення КДКП від 02 липня 2019 року № 216/дп-19"Про накладення на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 та заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
27. Разом із цим, як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив указане рішення КДКП від 02 липня 2019 року до ВРП, яка за результатами розгляду цієї скарги прийняла рішення від 28 листопада 2019 року № 3249/0/15-19, яким рішення Комісії від 02 липня 2019 року № 216дп-19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишила без змін.
28. Згідно із частиною третьою статті 54 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" у випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
29. Таким чином, у разі оскарження прокурором рішення КДКП до ВРП предметом судового розгляду в подальшому може бути лише рішення ВРП, прийняте за результатами розгляду такої скарги. Рішення ж КДКП після його перегляду ВРП не може бути повторно переглянуте ще й судом. У випадку скасування судом рішення ВРП, прийнятого за результатами розгляду скарги на рішення КДКП, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
30. Отже, оскільки ОСОБА_1 оскаржив рішення КДКП від 02 липня 2019 року № 216дп-19 до ВРП, яка за результатами розгляду вказаної скарги залишила це рішення без змін, то рішення Комісії не може бути предметом судового розгляду. Однак у цьому випадку предметом судового розгляду може бути рішення ВРП від 28 листопада 2019 року № 3249/0/15-19 про залишення без змін рішення КДКП від 02 липня 2019 року № 216дп-19.
31. Наведене спростовує посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції права позивача на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, оскільки у позивача є право оскаржити до суду відповідне рішення ВРП про залишення без змін рішення Комісії.
32. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18).
33. Ураховуючи наведене,Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що заявлені в цій справі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.
34. При цьому суд першої інстанції аргументовано зазначив, що оскільки розгляд такого спору перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить вирішення спору, немає.