Постанова
Іменем України
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 711/9747/15-ц
провадження № 61-1885св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне агентство резерву України, Державне підприємство "Златодар",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л. за заявою Державного агентства резерву України про роз`яснення рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, Державного підприємства "Златодар" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства резерву України, Державного підприємства "Златодар" (далі - ДП "Златодар") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора ДП "Златодар" з 09 жовтня 2015 року.
Стягнуто з ДП "Златодар" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 жовтня 2015 року по 28 січня 2016 року за
77 робочих днів у розмірі 28 041 грн 09 коп. та 1 000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу Державного агентства резерву України відхилено, рішення апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2018 року у задоволенні заяви Державного агентства резерву України про роз`яснення рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07 травня 2018 рокукасаційну скаргу Державного агентство резерву України залишено без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2018 року - без змін.
05 січня 2019 року Державне агентство резерву України звернулося до Черкаського апеляційного суду зі заявою про роз`яснення рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, враховуючи закінчення терміну дії контракту.
Заява обгрунтована тим, що з генеральним директором ДП "Златодар" ОСОБА_1 укладено контракт № 63/14 терміном з 19 травня 2014 року до 19 травня 2019 року, тобто на сьогодні строк дії контракту закінчився. Після закінчення строку дії контракту трудові відносини сторін припиняються відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Контракти з керівниками підприємств, що є у державній власності, укладаються органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства, за погодженням з відповідною місцевою державною адміністрацією в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818.
Отже, наслідком поновлення ОСОБА_1 на посаді фактично є необхідність погодження з місцевою державною адміністрацією контракту, строк дії якого закінчився, що суперечить нормам постанов Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 та від 09 жовтня 2013 року № 818.
З огляду на правову колізію між нормативно - правовими актами, що врегульовують прийняття та призначення на посаді керівника державних підприємств, установ, організацій, заявник просив роз`яснити рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року в частині порядку поновлення керівника державної установи за рішенням суду, враховуючи закінчення з ним терміну дії контракту.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у задоволенні заяви Державного агентства резерву України про роз`яснення рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року у справі відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення апеляційного суду є чітким, та зрозумілим, його зміст не допускає різних варіантів тлумачення.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу заявника на те, що ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви Державного агентства резерву України про роз`яснення рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року у цій справі з підстав його чіткості, та зрозумілості, яка постановою Верховного Суду від 07 травня 2018 року залишена без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 січня 2020 року Державне агентство резерву України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, просило скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви Державного агентства резерву України про роз`яснення рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року у цій справі в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що Державне агентство резерву України просило роз`яснити порядок виконання рішення в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 . Суд помилково зазначив, що заявник просив надати відповіді на нові вимоги, чим порушив статтю 31 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд не звернув уваги на статтю 23 КЗпП України, якою визначено вимоги щодо строкового трудового договору.
Суд не взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 761/33202/16-ц, щодо неможливості поновлення на роботі після закінчення строку дії контракту на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.