Постанова
Іменем України
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 726/1764/18
провадження № 61-20047св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану його представниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у складі колегії суддів:
Височанської Н. К., Кулянди М. І., Половінкіна Н. Ю.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 03 жовтня 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 04 липня 2018 року розірваний.
Під час перебування у шлюбі подружжя за спільні грошові кошти набуло у власність квартиру АДРЕСА_1 та квартиру
АДРЕСА_2 .
Просила визнати спільним майном подружжя її та відповідача дві вищезазначені квартири, визнати за нею та відповідачем право власності по
Ѕ частині цих квартир за кожним, припинити право спільної сумісної власності подружжя на вказане нерухоме майно.
У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом особистої приватної власності.
Зазначав, що 01 червня 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та він уклали договір купівлі-продажу квартири спільного заселення АДРЕСА_1 .
Посилався на те, що дана квартира є об`єктом права його особистої приватної власності, оскільки вона набута за рахунок грошових коштів, отриманих за договором відчуження земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_3, власником якої він був на підставі рішення Чернівецької міської ради від 05 липня 2016 року № 295.
30 травня 2017 року між ним і ОСОБА_9 досягнуто згоди про те, що ОСОБА_9 передає йому грошові кошти в розмірі 10 000,00 доларів США, а він зобов`язується передати у власність ОСОБА_10 земельну ділянку за договором дарування.
У зв`язку з наведеним просив визнати квартиру спільного заселення АДРЕСА_1 об`єктом права особистої приватної власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 травня
2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано квартиру спільного заселення АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції виходив з недоведеності ОСОБА_1 права спільної сумісної власності подружжя на квартиру спільного заселення АДРЕСА_1, а набуття майна під час шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Підставою для визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності суд вважав написання ним розписки
від 30 травня 2017 року, за якою ОСОБА_9 передає ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10 000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов`язується передати у власність ОСОБА_10 земельну ділянку за договором дарування.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 травня
2019 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме квартири АДРЕСА_1, задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 кожного.
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В іншій частин рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 права спільної сумісної власності подружжя на квартиру спільного заселення АДРЕСА_1 внаслідок неправильного застосування положення статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) без урахування презумпції спільності майна подружжя та покладення обов`язку доказування обставин спростування презумпції спільності майна подружжя на того з подружжя, хто її спростовує. Обставини отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 10 000,00 доларів США не спростовують презумпцію спільності майна подружжя, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що саме за кошти, отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_9, набуто квартиру АДРЕСА_1 . Сама по собі наявність у ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 10 000,00 доларів США не може бути беззаперечним підтвердження того, що вказана квартира була придбана одним із подружжя ОСОБА_2 особисто за ці кошти за відсутності відповідних доказів.
Щодо квартири АДРЕСА_2 апеляційний суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_1 цього майна за час шлюбу.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року до Верховного Суду від представників ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій вони, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд неправильно застосував положення статті 60 СК України до спірних правовідносин.
ОСОБА_2 довів набуття права власності на спірну квартиру за особисті кошти в розмірі 10 000,00 доларів США, одержані від свого батька ОСОБА_9 за передачу у власність ОСОБА_10 за договором дарування земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2 як учасникові антитерористичної операції на підставі рішення Чернівецької міської ради від 05 липня 2016 року № 295 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність і надання в оренду земельних ділянок, наданих дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок, затвердження проектів їх відведення, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань". Після набуття в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 відчужив її за 10 000,00 доларів США, які одержав від ОСОБА_9, що підтверджується розпискою від 30 травня
2017 року та договором дарування земельної ділянки від 01 червня 2017 року. Між одержанням коштів від ОСОБА_9 та оформленням договорів дарування земельної ділянки та договору купівлі-продажу квартири пройшло тільки 2 дні.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з постановою апеляційного суду в частині вирішення первісних і зустрічних позовних вимог щодо квартири спільного заселення АДРЕСА_1, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) постанова апеляційного суду в іншій частині (щодо квартири АДРЕСА_2 ) касаційному перегляду не підлягає.
Ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року пояснення ОСОБА_1, подане її представником ОСОБА_11, на касаційну скаргу повернуто.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.