Постанова
Іменем України
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 462/1210/18
провадження № 61-18280св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" на постанову Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго") про стягнення недонарахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 березня 1996 року працював у ЛМКП "Львівтеплоенерго", а 23 березня 2015 року його звільнено за угодою сторін згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП України.
Наголошував, що починаючи із січня 2010 року та до дати звільнення ЛМКП "Львівтеплоенерго" порушувало законодавство про працю, що призвело до недорахування та недоплати за вказаний період заробітної плати. Під час нарахування заробітної плати позивачу відповідач недотримувався умов Колективного договору ЛМКП "Львівтеплоенерго" на 2009-2010 та 2012-2013 роки; Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі "Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на 2010-2012 роки (далі - Галузева угода); Регіональної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2010-2011 роки (далі - Регіональна угода); Територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднання роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2012-2014 роки (далі - Територіальна угода), згідно з якими мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду встановлюється у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а також, застосовується коефіцієнт співвідношень тарифної ставки робітника І розряду за підгалузями та видами робіт до встановленої галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника І розряду (групи кваліфікації), який, для позивача, становив у період 2012-2014 роки - 1,59 (як для працівників зайнятих на роботах по ремонту, налагодженню, обслуговуванню електроенергетичного, санітарно-технічного та іншого устаткування ТЕЦ) та відповідно 2,34 (згідно Додатка 6 тарифної частини Регіональної угоди коефіцієнт співвідношень розмірів посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців до тарифної ставки робітника 1-го розряду для майстра виробничої дільниці 2 групи ТЕЦ).
Відповідач самостійно встановлював розмір мінімальної заробітної плати та мінімальної тарифної ставки робітника І розряду з суттєвим заниженням розміру мінімальної заробітної плати, що призвело до ненарахування та, відповідно, виплати в повному розмірі заробітної плати за спірний період.
З огляду на викладене, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05 травня 2018 року, позивач просив суд стягнути з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на його користь:
недонараховану заробітну плату за період з 01 січня 2010 року до 23 березня 2015 року у розмірі 96 567,65 грн;
компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 124 599,53 грн;
витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 20 червня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 недораховану заробітну плату в розмірі 96 567,65 грн.
Стягнуто з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 124 599,53 грн.
Стягнуто з ЛМКП "Львівтеплоенерго" у користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із оплатою судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 1.1.3 Галузевої угоди мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника I розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Згідно з тарифною частиною Регіональної угоди встановлено мінімальну тарифну ставку робітника І розряду у розмірі, передбаченому в Галузевої угоди.Додатком 1 до тарифної частини Регіональної угоди встановлено коефіцієнт співвідношень тарифної ставки робітника І розряду за підгалузями та видами робіт до встановленого галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника І розряду (групи кваліфікації). Для працівників, зайнятих на роботах по ремонту, налагодженню, обслуговуванню електроенергетичного, санітарно-технічного та іншого устаткування ТЕЦ, коефіцієнт становить - 1,59, а згідно Додатка 6 тарифної частини Регіональної угоди коефіцієнт співвідношень розмірів посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців до тарифної ставки робітника 1-ого розряду для майстра виробничої дільниці 2 групи ТЕЦ становить - 2,34.
Відповідно до пункту 16.1 Колективного договору ЛМКП "Львівтеплоенерго" на 2009-2010 роки визначено, що мінімальна тарифна ставка (оклад) для працівників, які виконують просту некваліфіковану роботу встановлюються у розмірі не нижче розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, без врахування доплат і надбавок у разі відпрацювання повної місячної норми робочого часу та виконання виробничих завдань (норм праці), а пункту 16.2 - розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників з урахуванням мінімальних гарантій, визначених галузевою (регіональною) угодою. У Додатку 3 встановлено коефіцієнт співвідношень розмірів посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців до тарифної ставки робітника 1 розряду для майстра виробничої діяльності в розмірі - 2,34.
Додатком до тарифної частини угоди визначено формулу розрахунку місячної тарифної ставки робітника I-розряду за підгалузями та видами робіт: мінімальна заробітна плата множиться на 1,2 і на коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами робіт.
Тарифними частинами угод, зокрема, Регіональної угоди, Територіальної угоди для працівників, зайнятих на роботах по ремонту, налагодженню, обслуговуванню електроенергетичного, санітарно-технічного та іншого устаткування ТЕЦ з 2010 року було встановлено мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду - 1,59.
Постановою Залізничного районного суду міста Львова 14 листопада 2013 року директора ЛМКП "Львівтеплоенерго" притягнено до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статі 41 КУпАП за порушення вимог законодавства про працю, накладено на нього штраф у розмірі 510,00 грн. Крім того, відповідно до окремої ухвали Залізничного районного суду міста Львова від 26 лютого 2015 року ЛМКП "Львівтеплоенерго" не дотримується умов Колективного договору, а саме пункту 16.1 Колективного договору на 2012-2013 роки, пункту 1.1.3 Галузевої угоди та пункту 2 Територіальної угоди в частині визначення тарифної ставки. Отже, суд першої інстанції вважав, що обставина щодо порушення відповідачем вимог законодавства про оплату праці в період 2010-2015 років в частині визначення розміру тарифної ставки встановлена рішенням суду, тому відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України не потребує доведення під час розгляду цієї справи.
Відповідно до розрахунку, який надано позивачем, внаслідок порушення відповідачем законодавства про оплату праці, ОСОБА_1 недоотримав заробітну плату у розмірі 221 167,18 грн. Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування розрахунку наданого позивачем, а розрахунок щодо невиплаченої заробітної плати поданий до суду ЛМКП "Львівтеплоенерго" спростовується матеріалами справи.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року рішення Залізничного районного суду міста Львова від 20 червня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 недонараховану заробітну плату за період з листопада 2012 року до березня 2015 року у розмірі 48 092,85 грн.
Стягнуто з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з листопада 2012 року до березня 2015 року в розмірі 47 543,90 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1 200,00 грн.
Компенсовано ЛМКП "Львівтеплоенерго" за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в розмірі 297,74 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що 05 квітня 2012 року конференцією трудового колективу ЛМКП "Львівтеплоенерго" було прийнято Колективний договір на 2012 - 2013 роки. Пунктом 16.2 цього колективного договору передбачено, що розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників встановлюються з урахуванням мінімальних гарантій, визначених галузевою (регіональною) угодою.
У жовтні 2012 року було укладено Територіальну угоду. У цій Територіальній угоді (Додатки 1, 6 до тарифної частини угоди) сторонами була визначена формула розрахунку місячної тарифної ставки робітника 1 розряду за підгалузями та видами робіт, та формула розрахунку місячного посадового окладу керівників, професіоналів, фахівців, за умовами яких місячна тарифна ставка розраховувалась, як мінімальна заробітна плата помножена на 1,2 і на Z (коефіцієнт співвідношення по підгалузям та за видами робіт), а місячний посадовий оклад, розраховувався за такою формулою: мінімальна заробітна плата помножена на1,2, на Z (коефіцієнт співвідношення по підгалузям та за видами робіт) і на Х (коефіцієнт співвідношення по професії, посаді).
Враховуючи, що лише умовами Територіальної угоди було передбачено відповідні формули розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), в той час, як інші нормативні акти локального характеру (Регіональна угода, Галузева угода, Колективний договір) такої формули не містили, а відповідач при нарахуванні заробітної плати позивача цієї формули розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) для нього як майстра дільниці на підприємстві, не врахував, суд апеляційної інстанції вважав, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення недонарахованої (невиплаченої) заробітної плати за період з 01 листопада 2012 року (початок дії Територіальної угоди) до 23 березня 2015 року (день звільнення позивача з роботи) є обґрунтованими.
При цьому, розрахунок розміру недонарахованої (невиплаченої) заробітної плати за вказаний період проведено позивачем відповідно до формули, передбаченої Територіальною угодою, тому він є правильним. Наданий відповідачем розрахунок по заробітній платі позивача за спірний період, суд апеляційної інстанції до уваги не взяв, оскільки відповідач в цьому розрахунку застосовує інший коефіцієнт, ніж той, що передбачений Територіальною угодою.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції вказаних обставин у повній мірі не врахував, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Врахувавши відсоток позовних вимог, які підлягають задоволенню, апеляційний суд пропорційно стягнув з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу та вирішив питання щодо нового розподілу судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року ЛМКП "Львівтеплоенерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить частково скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 33 927,00 грн недорахованої заробітної плати та 36 355,30 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи апеляційну скаргу ЛМКП "Львівтеплоенерго", врахував доводи відповідача про те, що у розрахунку заборгованості за період із січня 2010 року до дня звільнення позивача, ОСОБА_1 неправильно застосував формулу розрахунку місячного посадового окладу керівників, професіоналів, фахівців до усього спірного періоду, оскільки формула вперше була передбачена Територіальною угодою і, відповідно, вона підлягає застосуванню починаючи з листопада 2012 року. Проте, суд неправильно застосував положення Додатків 1 і 6 до цієї Територіальної угоди, які передбачають формули розрахунку заробітних плат та відповідні коефіцієнти різних категорій працівників, що мало наслідком застосування неправильних коефіцієнтів.
Апеляційний суд неправильно розтлумачив положення Додатка 6 Територіальної угоди, оскільки не взяв до уваги назву самого Додатка, яка конкретизує, який коефіцієнт співвідношень необхідно застосовувати.
До прийняття нової Територіальної угоди у 2012 році у Колективному договорі ЛМКП "Львівтеплоенерго" не було зафіксовано яку професію слід вважати основною. Для реалізації положень вказаної Територіальної угоди22 листопада 2012 року було прийнято спільну постанову Первинної профспілкової організації ЛМКП "Львівтеплоенерго" та адміністрації підприємства № 40-12, в якій визначено основну професію на підприємстві- "експлуатація устаткування котелень, теплових та електричних мереж". До працівників підгалузі "експлуатація устаткування котелень, теплових та електричних мереж" згідно графи 4 таблиці Додатка 1 до тарифної частиниТериторіальної угоди застосовується коефіцієнт співвідношення 1,37. Таким чином, коефіцієнт співвідношення по підгалузі для працівника основної професії у ЛМКП "Львівтеплоенерго" є 1,37.
У мотивувальній частині оскарженого судового рішення не наведено жодних мотивів чому під час ухвалення рішення не враховано постанову Первинної профспілкової організації ЛМКП "Львівтеплоенерго" та адміністрації підприємства від 22листопада 2012 року№ 40-12, як і відсутні будь-які згадки про посилання відповідача на цей доказ та його наявність у матеріалах справи.
ЛМКП "Львівтеплоенерго" подало до суду контррозрахунок позовних вимог. Під час розгляду справи апеляційним судом відповідач надав уточнений контррозрахунок у зв`язку з виявленою арифметичною помилкою. Відповідно до цього контррозрахунку на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 33 927,00 грн недорахованої заробітної плати та 36 355,30 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.