ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 808/925/17
адміністративне провадження № К/9901/4776/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Татаринова Д.В. від 13 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Коршуна А.О., суддів Ясенової Т.І., Панченко О.М. від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький сталеливарний завод" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа - Державна казначейська служба України про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький сталеливарний завод" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державна казначейська служба України, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 березня 2017 року №0001431200 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкової накладної в розмірі 5520,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначало, що 06 грудня 2016 року позивач перерахував кошти на рахунок Державного казначейства України для збільшення суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування податкових накладних, однак внаслідок обставин непереборної сили та незалежних від нього причин відповідна сума коштів не була зарахована в цей день на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ), що спричинило неможливість вчасно зареєструвати податкову накладну від 21 листопада 2016 року №41 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), граничним терміном реєстрації якої було 06 грудня 2016 року, й така була зареєстрована 08 грудня 2016 року, тобто відразу після поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ. Вважає, що в діях Товариства відсутня ознака протиправності, оскільки ним вжито всіх заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що виключає притягнення платника податків до відповідальності.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, позов задоволено; скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем протиправно, оскільки позивач здійснив усі дії, передбачені законодавством, направлені на своєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а той факт, що внаслідок обставин, які не залежать від волі платника податків, реєстрація вказаної податкової накладної відбулася з порушенням встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) термінів, не може слугувати підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки затримка реєстрації податкової накладної на 2 дні сталася не з вини Товариства.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало касаційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, по суті посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки за результатами камеральної перевірки встановлено порушення Товариством термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що є підставою для притягнення такого платника податків до встановленої Законом відповідальності; обставини, які б звільняли позивача від обов`язку своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН чи від відповідальності за невчинення таких дій, відсутні.
Товариство правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалося.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 лютого 2017 року Управлінням проведена камеральна перевірка дотримання Товариством термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №71/8-30-1200/33920601, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної від 21 листопада 2016 року №41, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, в ЄРПН, відповідальність за що передбачена абзацами 1 та 2 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Незгода з таким рішенням стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.
Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами.
В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін визначений абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України.
Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201.1 ПК України (у відповідній редакції) було передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірах, передбачених статтею 120-1 ПК України.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569).
Відповідно до пункту 2 Порядку №569 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
Отже платник податку може зареєструвати податкові накладні у ЄРПН за умови наявності достатньої суми коштів на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, яка б відповідала загальній сумі податку за податковими накладними.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що Товариство є платником ПДВ, якому у системі електронного адміністрування податку відкрито рахунок. 21 листопада 2016 року позивачем виписано податкову накладну №41 на суму податкових зобов`язань з ПДВ 55200,00 грн.
У відповідності до вимог абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України останнім днем реєстрації вказаної податкової накладної було 06 грудня 2016 року.
Судами встановлено, що платіжним дорученням №1470 від 06 грудня 2016 року Товариство перерахувало кошти на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ №37511000098321, відкритий платнику податку в Казначействі, у загальному розмірі 46200,00 грн., однак перераховану суму відображено в системі тільки 07 грудня 2016 року о 17:15 год., тобто після закінчення робочого дня позивача. Як наслідок, можливість реєстрації податкової накладної з`явилась лише наступного дня - 08 грудня 2016 року й у цей день о 08:57 год. податкова накладна №41 була зареєстрована в ЄРПН.
Згідно наданої на запит Товариства відповіді Державної казначейської служби України, викладеної у листі за №12-08/272-4126, останньою повідомлено, що 06 грудня 2016 року на інформаційно - телекомунікаційну систему Казначейства була здійснена кібератака, що унеможливило виконання зобов`язань, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, зокрема щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ; 07 грудня 2016 року відновлено роботу автоматизованої системи взаємодії органів Казначейства з органами ДФС України в системі електронного адміністрування ПДВ, а відтак кошти в сумі 46200,00 грн., які були перераховані позивачем згідно платіжного доручення №1470 від 06 грудня 2016 року, зараховано в повному обсязі 07 грудня 2016 року на рахунок № НОМЕР_1 .
Суди, дослідивши наведені обставини справи, визнали відсутність ознак протиправності в діях Товариства, оскільки ним вживалися заходи для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.
З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає цілком об`єктивним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи спірний акт індивідуальної дії, діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та, відповідно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до Товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.
Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, мотиви касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355 КАС України, Суд