ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа №520/7884/2020
адміністративне провадження №К/9901/35208/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Русанова В.Б., П`янова Я.В.) у справі №520/7884/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 20.03.2020 №831617-5606-2030, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за податковий період 2020 рік у розмірі 63700,99грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження) адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 20.03.2020 №831617-5606-2030. Вирішено стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 отримано представником відповідача 03.09.2020, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с. 91).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, відповідач 07.10.2020 оскаржив його в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.10.2020 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку); пункту частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції та надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням у ній підстав, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом з долученням відповідних доказів на їх підтвердження; а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
У межах встановленого ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строку, контролюючий орган 02.11.2020 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням платіжного доручення про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано запровадженням в Україні карантинних заходів та процесуальним інтересом, що підтверджується першочерговою оплатою судового збору у цій справі.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 05.11.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, а зазначену апеляційну скаргу повторно залишив без руху з підстав пропуску відповідачем процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, та визначив відповідачу строк впродовж якого особа має право звернутися до Другого апеляційного адміністративного суду та надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням у ній інших поважних причин пропуску строку та з долученням доказів на підтвердження цих обставин.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що звертаючись до суду апеляційної інстанції, відповідач не надав будь-яких доказів неможливості подати апеляційну скаргу у визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк у зв`язку з запровадженням карантину та не вказав як саме карантинні заходи вплинули на неможливість дотримання встановлених строків.
На виконання вимог ухвали, які стали підставою для повторного залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду 12.11.2020 надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому відповідач наводить підстави, що зумовити пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №520/7884/2020. Доводи відповідач про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до того, що саме об`єктивні причини, що не залежали від волі останнього (особливості організації роботи відділу діловодства та інших відділів претензійно-правової роботи Головного управління ДПС у Харківській області, зокрема опрацювання документів та передачі їх до виконання, а також обмежене фінансування відповідача на відправлення поштової кореспонденції) унеможливили реалізацію контролюючим органом свого права на апеляційне оскарження рішення суду в межах визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних строків.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.11.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі №520/7884/2020, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом ухвали від 19.11.2020, яка, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. При цьому, відповідач окремо наголошує, що відсутність на рахунку Головного управління ДПС у Харківській області кошторисних призначень необхідних для спати судового збору та пересилання поштової кореспонденції, з причин незалежних від волі останнього, особливості організації роботи відділу діловодства та інших відділів контролюючого органу є поважними причинами пропуску строку при зверненні до суду з метою апеляційного оскарження судового рішення.
5. У свою чергу ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Стаття 129.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8. Кодекс адміністративного судочинства України:
8.1. Стаття 13.
Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
8.2. Частина друга статті 44.
Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
8.3. Частина перша статті 293.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
8.4. Стаття 295.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
8.5. Частина друга статті 298.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
8.6. Частина третя статті 298.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
8.7. Пункт 4 частини першої статті 299.
Cуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. За результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
10. Приписи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
11. Обов`язковим процесуальним наслідком визнання судом неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду є відмова у відкритті апеляційного провадження.
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").
13. Аналіз положень статей 5, 13, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх ні права, свободи та інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, тобто скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження відбувся з поважних причин.
14. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.11.2020 надавав відповідачу достатній строк, впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з доказами на їх підтвердження. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим Другий апеляційний адміністративний суд 19.11.2020 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що відповідачем, у поданому клопотанні, не наведено причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати належним чином оформлену апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані судом поважними.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання Головного управління ДПС у Харківській області на недоліки в організації роботи контролюючого органу та обмежене фінансування на пересилання поштової кореспонденції, не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання своїх професійних обов`язків не повинно ставитись в залежність від організації реєстраційної, кадрової та правової роботи контролюючого органу.
Організація та контроль за дотриманням належного стану здійснення претензійно-позовної роботи в установі покладається на її керівника, а тому обставини, пов`язані з роботою відділів діловодства та інших відділів контролюючого органу суб`єкта владних повноважень, позбавлені об`єктивного критерію і не надають заявнику можливості упродовж будь-якого необмеженого після спливу строку апеляційного оскарження часу реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Таким чином, оцінивши в сукупності наведені заявником обставини, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.11.2020 визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №520/7884/2020, обґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
16. Враховуючи вищевикладене, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що наведені апелянтом у заявленому клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження судового рішення, що свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №520/7884/2020.
17. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Харківській області не вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення та не зазначає про неправильне встановлення ним обставин даної справи, а лише цитуючи норми процесуального закону, акцентує увагу на неможливості позбавлення відповідача права на оскарження судового рішення.
18. З урахуванням статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі №520/7884/2020 - без змін.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -