ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 826/17301/17
адміністративне провадження № К/9901/3741/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "ІМПУЛЬС" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 114037-17 та рішення № 114037-17, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (судді: Кузьменко В.В. (головуючий), Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі № 826/17301/17.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "ІМПУЛЬС" (далі - позивач, ДП "НТК "ІМПУЛЬС") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 114031-17 та рішення № 114037-17 про опис майна у податкову заставу від 04.12.2017.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки податкове повідомлення-рішення від 25.08.2015 № 0004602204, на час звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, оскаржується та не є узгодженим.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу № 114031-17 та рішення №114037-17 про опис майна у податкову заставу від 04.12.2017.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкову вимогу № 114031-17 та рішення №114037-17 про опис майна у податкову заставу від 04.12.2017 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки станом на прийняття рішення содом першої інстанції, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року у справі № 826/740/16 не набрала законної сили, а тому податкові повідомлення-рішення не вважаються узгодженими. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили про безпідставність доводів відповідача, що податкова вимога не містить обов`язкового припису щодо її виконання, наслідків для платника податків та не може бути оскаржена до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "НТК "ІМПУЛЬС" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "НТК "ІМПУЛЬС" 20.12.2017 отримало від контролюючого органу податкову вимогу від 04.12.2017 № 114037-17 та рішення № 114037-17 про опис майна у податкову заставу від 04.12.2017, відповідно до яких станом на 03.12.2017 сума податкового боргу позивача становить 223 089,83 грн та про намір здійснити опис майна позивача. Також судами встановлено, що за результатами перевірки господарської діяльності позивача, контролюючим органом складено акт № 4591/26-51-22-04/14307765 від 05.08.2015, яким встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3 198.6 статті 198 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 140 000,00 грн.
25.08.2015 на підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004602204, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 175 000,00 грн у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 35 000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовною заявою до суду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року у справі № 826/740/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог ДП "НТК "ІМПУЛЬС". Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу на вказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено. Відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2017 року клопотання ДП "НТК "ІМПУЛЬС" задоволено, поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2017 року та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "НТК "ІМПУЛЬС" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2017 року.
Постановою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 826/740/16 касаційну скаргу ДП "НТК "ІМПУЛЬС" задоволено, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2017 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року у справі № 826/740/16 набрала законної сили, а також того, що податкова вимога не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржена до адміністративного суду, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.39, 14.1.153, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;
податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
10.2. Пункт 31.1 статті 31.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
10.3. Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
10.4. Пункти 57.2, 57.3 статті 57
У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану с