ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 2340/2855/18
адміністративне провадження № К/9901/25328/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В. П., суддів: Ісаєнко Ю. А., Лічевецького І. О. від 01.08.2019
у справі № 2340/2855/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі також - відповідач ), в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови в перерахунку його пенсії у зв`язку із зміною частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі також - Закон № 796-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 15.06.2018, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 у задоволенні заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі №2340/2855/18 відмовлено повністю.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 скасовано. Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 за виключними обставинами задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; в іншій частині адміністративного позову відмовлено.
5. 03.09.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018.
6. Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
7. 09.10.2019 від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.
II. ЗМІСТ ЗАЯВИ
8. В обґрунтування заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 він має право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Черкаський окружний адміністративний суд, постановляючи ухвалу від 13.06.2019, про відмову у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі №2340/2855/18, виходив з того, що до 25.04.2019 право на перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, мали військовослужбовці строкової служби, а з 25.04.2019 право на такий перерахунок мають військовослужбовці незалежно від виду служби. Станом на час прийняття Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 22.08.2018 частина третя статті 59 Закону №796-XII діяла в редакції, яка передбачала право на перерахунок пенсії з інвалідності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і словосполучення "дійсної строкової" не було визнано неконституційним та підлягало застосуванню відповідачем відповідно до вимог статті 19 Конституції України та усталеної практики Верховного Суду у такій категорії справ. Установлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання. Вказане рішення Конституційного Суду не визнано виключною обставиною для відповідних спірних правовідносин щодо перерахунку пенсій.
10. Шостий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 01.08.2019 про часткове задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 та часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Однак оскільки станом на день перегляду судом першої інстанції рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 за виключними обставинами виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то з метою належного та повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
11. Відповідач у касаційній скарзі в обґрунтування заявлених у ній вимог посилається на те, що Шостий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, не врахував, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду у цій справі не може вважатись невиконаним, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання, а відтак Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 не є виключною обставиною для відповідних спірних правовідносин щодо перерахунку пенсії.
12. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
14. Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Згідно з вказаним рішенням словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
15. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскарженим.
16. Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
17. Відповідно статті 91 Закону України від 13.11.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон № 2136-VIII) закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
18. З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) вбачається, що словосполучення "дійсної строкової", яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
19. Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019, як встановлено статтею 91 Закону 2136-VIII, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено цим рішенням.
20. Наявність Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.
21. Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
22. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
23. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду розглядав у постанові від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18 дійшов висновку, що положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане. Слід звернути увагу, що словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення", про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу № 808/1628/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.<…> не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання".
24. Суд не знаходить підстав для неврахування цього висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі, що розглядається.
25. У цій справі позивач просить переглянути за виключними обставинами судове рішення, яким у задоволенні його позову відмовлено. Таке рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, оскільки рішення, яким у задоволенні позову відмовлено та яке набрало законної сили, не передбачає примусового виконання.
26. Зважаючи на наведений вище висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, колегія суддів погоджується із висновком Черкаського окружного адміністративного суду, що правові підстави для задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами відсутні, а відтак Шостий апеляційний адміністративний суд помилково скасував рішення, яке відповідає закону.
27. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 352 КАС України, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 необхідно скасувати, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 залишити в силі.
28. При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
30. Оскільки суд касаційної інстанції ухвалює рішення на користь суб`єкта владних повноважень, то, зважаючи на відсутність документально підтверджених доказів щодо понесених суб`єктом владних повноважень судових витрат на залучення свідків та проведення експертиз, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 349, 352, 356, 359, 361 КАС України, Верховний Суд