ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/20338/19
адміністративне провадження № К/9901/1420/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Коваленко Н. В., Чиркіна С. М.,
розглянувши у порядку попереднього судового засідання
касаційну скаргу І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Шевченко Н. М. від 13 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Федотова І.В., Сорочка Є.О. від 09 грудня 2020 року
у справі №640/20338/19
за позовом І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1.У жовтні 2019 року І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О. І. (далі також - відповідач), у якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг", проведеної 24 жовтня 2018 року, запис № 10741050119057530.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, закрито провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
3. 12 січня 2021 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №640/20338/19, в якій просить такі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що даний спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
6. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо необхідності розгляду цієї справи у порядку господарського судочинства, оскільки у даному випадку, оскаржуються дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень, яким порушено порядок проведення процедури державної реєстрації, а тому спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо задоволення такої, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.
9. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
10. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
11. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
13. Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
14. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
18. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
19. Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів
20. Як убачається зі змісту позову, позивач оскаржує дії державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" та внесенням відомостей щодо зміни складу його учасників, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
21. Як встановлено судом першої інстанції, незаконність реєстрації змін пов`язана із, зокрема: відсутності волевиявлення позивача, як учасника юридичної особи, на відчуження корпоративних прав; наявності недоліків документів, поданих для реєстрації змін відомостей, а також повноважень довіреної особи, тощо. Тобто звернення позивача до суду із цим позовом обумовлено необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи у порядку адміністративного судочинства.
22. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, дійшли правильного висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.
23. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а.
24. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
25. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
27. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд