ПОСТАНОВА
Іменем України
06 квітня 2021 року
Київ
справа №2340/4136/18
адміністративне провадження №К/9901/8766/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (суддя Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (судді: Губська Л.В. (головуючий), Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі №2340/4136/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.08.2018 № 00962511311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго", тому відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 22.12.2011) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, отже протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (у тому числі щодо сплати податків і зборів).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, позов задоволено, оскаржуване рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що постанова Господарського суду про визнання позивача банкрутом відсутня, справа про його банкрутство порушена до набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, а відтак, застосуванню підлягає цей закон в редакції до 19 січня 2013 року, тому відсутні підстави для нарахування пені та штрафу за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту другого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання). Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу 0102932473990, 0102932474007, 0102932474015).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00962511311, згідно з яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" до позивача застосовано штраф у розмірі 159063,14 грн за період з 21.10.2017 по 31.07.2018 та нараховано пеню у розмірі 25542,51 грн, усього на загальну суму 184605,65 грн.
Підставою для винесення відповідачем вказаного рішення є сплата позивачем єдиного внеску за період з вересня 2017 року по червень 2018 року з порушенням строку встановленого чинним законодавством України.
15 серпня 2018 року ПАТ "Черкасиобленерго", не погоджуючись з прийнятим рішенням, подало скаргу № 6502/0903 до Державної фіскальної служби України, проте, рішенням від 14.09.2018 № 29835/6/99-99-11-02-02-25 ДФС України у задоволенні скарги відмовлено.
Також судами встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 травня 2004 року у справі №01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго" (ПАТ "Черкасиобленерго"), одночасно із прийняттям якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішення судів першої та апеляційної інстанцій та порушення судами норм матеріального та процесуального права при їх прийнятті, зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" діяв в редакції Закону №4212-VI, стаття 19 якого встановлює заборону щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення тільки вимог, на які поширюється мораторій. Оскільки зобов`язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яких стосується спір, виникли у позивача в 2017 - 2018 році і на них мораторій не поширюється, штрафні санкції та пеня за їх невиконання контролюючим органом застосовані (нараховані) правомірно.
9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10.1 Частина перша статті 2.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
10.2 Частина 2 статті 6.
Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
10.3. Частина четверта статті 8.
Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
10.4. Частина восьма статті 9.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
10.5. Частина 10 статті 9.
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
10.6. Частина одинадцята статті 9.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
10.7. Частина десята статті 25.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
10.8. Пункт 2 частини одинадцятої статті 25.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
11. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ.
11.1. Закон у редакції чинній до 19.01.2013:
Абзац двадцять четвертий статті 1.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Абзац четвертий статті 12.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).
11.2. Після 19 січня 2013 року правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів регулювався статтею 19 Закону № 2343-ХІІ (у редакції Закону № 4212-VI).
Частини перша, друга статті 19.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Абзаци третій, четвертий частини третьої статті 19.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Частина п`ята статті 19.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів.
12. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449:
12.1. Пункт 1 розділу VII.
За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
12.2. Підпункт 2 пункту 2 розділу VII.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
12.3. Пункт 5 розділу VII.
На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені:
документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду;
документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи.
12.4. Пункт 7 розділу VII.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
13. Судова практика.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11 за заявою Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" про визнання банкрутом.
Постанова Великої палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 826/3106/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування вимоги та рішення.
Постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №2340/4157/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
15. За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірах визначених Законом, а на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.
16. Згідно з абзацом 24 статті 1 Закону № 2343-XII (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Тобто мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.
Встановлена нормою абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013) заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
18. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність прийняття спірного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску з огляду та те, що з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.
19. Проте, Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення судів попередніх інстанцій, оскільки суди неправильно застосували норму абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону № 2343-ХІІ (у редакції, чинній до 19 січня 2013 року) та зробили неправильний висновок щодо прав і обов`язків сторін у цій адміністративній справі.
Отже, застосування до ПАТ "Черкасиобленерго" штрафних санкцій та нарахування пені згідно з рішенням від 06.08.2018 № 00962511311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірним, а відтак правові підстави для визнання протиправним та скасування цього рішення відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні відносини та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення, яке прийняте контролюючим органом у відповідності до вимог законодавства, а тому касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року підлягає задоволенню.
21. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
22. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша стаття 351 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №2340/4136/18 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.