1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року

м. Київ

справа №640/4614/19

адміністративне провадження №К/9901/26892/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Усенко Є. А., Шишов О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (судді Кузьменко В. В., Василенко Я. М., Ганечко О. М.) у справі № 640/4614/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максістиль Груп Україна" до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максістиль Груп Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окружний адміністративний суд м. Києва (суддя Кармазін О. А.) рішенням від 6грудня 2019 року позов задовольнив.

11 січня 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення суду у цій справі, яку ухвалою апеляційного суду від 20 січня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (подання документа про сплату судового збору та документа, який підтверджує повноваження апелянта).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 3 лютого 2020 року визнав поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та строк поновив; у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовив; продовжив апелянту строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 17 лютого 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві повернув у зв`язку з неусуненням недоліків скарги.

24 квітня 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві вдруге звернулося до суду зі скаргою, додавши клопотання про відстрочення сплати судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху для подання вмотивованої заяви про поновлення строку з наведенням поважних підстав його пропуску та документа про сплату судового збору.

Ухвалою від 16 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 6 грудня 2019 року, визнавши неповажними наведені апелянтом доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що апелянтом не вчинено належних дій для вчасного оскарження рішення суду у цій справі.

Відповідач у даному випадку не виконав вимог, зазначених в ухвалі апеляційного суду щодо подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав, тому колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів


................
Перейти до повного тексту