ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2021 року
Київ
справа №826/15384/16
адміністративне провадження №К/9901/29673/18, К/9901/29674/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: 1) Громадська організація "Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу"; 2) Громадська організація "Всеукраїнська саморегулівна організація арбітражних керуючих "Асоціація антикризового менеджменту"; 3) Міністерство юстиції України про визнання незаконним та нечинним акту в частині
за касаційними скаргами Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2017 (головуючий суддя - Балась Т.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У жовтні 2016 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищого господарського суду України, треті особи - Громадська організація "Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу", Громадська організація "Всеукраїнська саморегулівна організація арбітражних керуючих "Асоціація антикризового менеджменту", Міністерство юстиції України, в якому просив суд визнати незаконними та нечинними з моменту прийняття пункти Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 №8:
- 3.7. (в частині): Зупинення участі арбітражного керуючого в автоматизованому відборі може бути здійснено адміністратором автоматизованої системи також у випадку порушення арбітражним керуючим пункту 3.10 цього Положення;
- 4.11. Участь арбітражного керуючого у більше ніж десяти справах про банкрутство, незалежно від судової процедури банкрутства (розпорядження майном, санації або ліквідації), виключає його кандидатуру як арбітражного керуючого з наступних автоматизованих відборів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, які здійснюються адміністратором автоматизованої системи;
- 4.23. У разі коли від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі про банкрутство або не надійшла заява про участь у такій справі в установлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого із вчиненням повторного запиту до автоматизованої системи в порядку, визначеному цим Положенням;
- 4.24. У разі відхилення господарським судом кандидатури арбітражного керуючого, запропонованої комітетом кредиторів у випадках, передбачених Законом, або відмови призначеному арбітражному керуючому в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхіднім для виконання обов`язків арбітражного керуючого, призначення іншого арбітражного керуючого може здійснюватися шляхом автоматизованого відбору в порядку, встановленому цим Положенням;
- 4.25. Адміністратор автоматизованої системи повідомляє державний орган з питань банкрутства про всі випадки відмови арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство для розгляду питання про наявність у діях арбітражного керуючого ознак дисциплінарного проступку в розумінні статті 105 Закону та застосування дисциплінарного стягнення відповідно до статті 109 Закону.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні пункти Положення не відповідають Конституції України, Господарському кодексу України, Податковому кодексу України, Законам України "Про судоустрій України", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Положенню про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, а відповідачем перевищено свої повноваження, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надано право Пленуму суду на відбір виключно кандидатів на призначення розпорядника майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позов задоволено частково. Визнано незаконними та нечинними положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 №8, яким затверджене Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство в частині:
- пункту 4.11. "Участь арбітражного керуючого у більше ніж десяти справах про банкрутство, незалежно від судової процедури банкрутства (розпорядження майном, санації або ліквідації), виключає його кандидатуру як арбітражного керуючого з наступних автоматизованих відборів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, які здійснюються адміністратором автоматизованої системи";
- пункту 4.23. "У разі коли від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі про банкрутство або не надійшла заява про участь у такій справі в установлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого із вчиненням повторного запиту до автоматизованої системи в порядку, визначеному цим Положенням";
- пункту 4.24. "У разі відхилення господарським судом кандидатури арбітражного керуючого, запропонованої комітетом кредиторів у випадках, передбачених Законом, або відмови призначеному арбітражному керуючому в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків арбітражного керуючого, призначення іншого арбітражного керуючого може здійснюватися шляхом автоматизованого відбору в порядку, встановленому цим Положенням";
- пункту 4.25. "Адміністратор автоматизованої системи повідомляє державний орган з питань банкрутства про всі випадки відмови арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство для розгляду питання про наявність у діях арбітражного керуючого ознак дисциплінарного проступку в розумінні статті 105 Закону та застосування дисциплінарного стягнення відповідно до статті 109 Закону".
Зобов`язано Вищий господарський суд України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому такий акт було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. В іншій частині позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:
- обмеження участі арбітражного керуючого у більше ніж десяти справах про банкрутство, незалежно від судової процедури банкрутства, є прямим порушенням конституційного права на працю особи. Питання якості виконуваної роботи арбітражним керуючим має оцінюватися під час дисциплінарних процедур та шляхом притягнення до юридичної відповідальності особи, а не шляхом обмеження права, а тому пункт 4.11 Положення є таким, що суперечить чинним міжнародним актам, ратифікованими Україною, та статті 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин (далі - Закон про банкрутство);
- пункт 4.23 Положення не відповідає Закону про банкрутство, оскільки статтею 114 Закону прямо встановлено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
- враховуючи, що Положення може бути застосовано тільки під час відбору арбітражного керуючого як розпорядника майна, застосування пункту 4.24 Положення прямо суперечить статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким чітко встановлено ознаку арбітражного керуючого - керуючий санацією або ліквідатор;
- п. 4.25 спірного Положення, відповідно до якого адміністратор автоматизованої системи повідомляє державний орган з питань банкрутства про всі випадки відмови арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство для розгляду питання про наявність у діях арбітражного керуючого ознак дисциплінарного проступку не відповідає Закону про банкрутство, оскільки в даному випадку фактично відбулось наділення Вищого господарського суду України додатковою владною функцією, яка притаманна органам виконавчої влади, прямо не належить до функцій судової влади та обтяжує статус самозайнятої особи.
5. Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій вказали, що пункт 3.7 Положення в оскаржуваній частині передбачає, що арбітражні керуючі щорічно не пізніше двох місяців до початку нового календарного року зобов`язані відповідно до пункту 3.2 Положення надіслати адміністратору автоматизованої системи повідомлення про підтвердження участі в наступному календарному році в автоматизованому відборі кандидатів на призначення арбітражного керуючого за відповідними критеріями за формою згідно з додатком 3 до цього Положення. На переконання судів попередніх інстанцій, зазначений пункт встановлює додаткову вимогу щодо надання арбітражним керуючим відповідного повідомлення про підтвердження участі в наступному календарному році в автоматизованому відборі кандидатів (в якості розпорядника майна) з метою обліку таких осіб в автоматичній системі, оскільки дані Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України автоматично не передаються адміністратору автоматизованої системи. Така процедура не звужує право арбітражного керуючого на доступ до професії в якості розпорядника майна, і не припиняє його діяльність у разі, якщо таку заяву подано не було, оскільки виконання своїх обов`язків як розпорядника майна, керуючого санацією та/або ліквідатора арбітражний керуючий розпочав у попередньому календарному році.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Вищого господарського суду та відзиву на неї
6. Вищим господарським судом України подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- судами попередніх інстанцій не враховано того, що оскаржувана постанова Пленуму Вищого господарського суду України відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), які породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта, якому вони адресовані;
- п. 4.11. Положення прийнято з огляду на те, що участь арбітражного керуючого у більш ніж десяти справах про банкрутство ускладнить виконання ним обов`язків у зв`язку зі значним навантаженням, таке обмеження є об`єктивним, оскільки при його розробці було враховано судову практику та статистику у справах про банкрутство;
- судами попередніх інстанцій не враховано того, що за характером своєї діяльності арбітражний керуючий надає послуги у процедурі банкрутства, а тому застосування судами положень про гарантії права на працю в даному випадку є помилковими;
- п. 4.24. Положення щодо призначення арбітражного керуючого із вчиненням повторного запиту до автоматизованої системи є правом, а не обов`язком суду, а тому в цій частині Положення не суперечить ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- п. 4.25. Положення не визначає підстави для визнання в діях арбітражного керуючого ознак дисциплінарного проступку в розумінні ст. 105 Закону про банкрутство та застосування дисциплінарного стягнення відповідно до ст. 109 Закону, оскільки саме державний орган з питань банкрутства, а не господарський суд отримує та опрацьовує від адміністратора автоматизованої системи інформацію про відмову арбітражних керуючих від участі у справі і приймає рішення щодо наявності підстав для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарної відповідальності.
8. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Міністерства юстиції України та відзиву на неї
9. Міністерством юстиції України також подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, в якій третя особа зазначає про те, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Третя особа просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
10. Касаційна скарга мотивована тим, що:
- постанова Пленуму Вищого господарського суду України не є нормативно-правовим актом, а є різновидом офіційних роз`яснень чинного законодавства, які не мають формально обов`язкової сили та слугують орієнтиром як для суддів, так і для інших суб`єктів - учасників правовідносин;
- обмеження, встановлені п. 4.11. Положення щодо того, що арбітражний керуючий не може брати участь у більше ніж 10 справах є виправданим та забезпечує максимально прийнятне навантаження, яке дозволяє на належному рівні виконувати повноваження, надані законом, оскільки арбітражному керуючому крім заходів, спрямованих на розпорядження майном, відновлення платоспроможності чи ліквідації підприємства, необхідно також виконувати низку обов`язків по забезпеченню своєї діяльності;
- абзацом 6 частини 1 статті 114 Закону про банкрутство встановлено, що під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов`язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно. Однак в Законі не визначено спосіб, який має бути застосовано для призначення арбітражного керуючого, а тому, на думку третьої сторони, господарський суд може призначити арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) у разі відхилення судом кандидатури арбітражного керуючого, запропонованої комітетом кредиторів як із застосуванням автоматизованої системи, так і без такого застосування. Відтак, на переконання скаржника, п. 4.24. Положення не суперечить вимогам Закону про банкрутство;
- скасування процедури повідомлення державного органу з питань банкрутства про всі випадки відмови арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство призведе до ускладнення його діяльності та спричинить труднощі щодо здійснення відомчого контролю, який здійснює Міністерство юстиції України - державний орган з питань банкрутства, а тому п. 4.25. Положення необхідно залишити в силі.
11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вищого господарського суду України.
13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, об`єднано касаційні скарги Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України в одне касаційне провадження.
14. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційних скарг К/9901/29673/18, К/9901/29674/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
15. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018 для розгляду справи №826/15384/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білоус О.В., судді - Бевзенко В.М., Стрелець Т.Г.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №558/0/78-19 від 31.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В.
17. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 для розгляду справи №826/15384/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2021 адміністративну справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
19. ОСОБА_1 є арбітражним керуючим відповідно до свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №27 від 15.02.2013.
20. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №8 від 14.07.2016 затверджено погоджене з державним органом з питань банкрутства Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство. Дане положення погоджено листом Міністерства юстиції України від 12.07.2016 №24098/15282-0-32-16/9.
21. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство розроблено відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про електронний цифровий підпис". Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого у справах про банкрутство.
22. Спірними положеннями, на думку позивача, є:
- пункт 3.7. (в частині): Зупинення участі арбітражного керуючого в автоматизованому відборі може бути здійснено адміністратором автоматизованої системи також у випадку порушення арбітражним керуючим пункту 3.10 цього Положення.
Пункт 3.10: "Арбітражні керуючі щорічно не пізніше двох місяців до початку нового календарного року зобов`язані відповідно до пункту 3.2 Положення надіслати адміністратору автоматизованої системи повідомлення про підтвердження участі в наступному календарному році в автоматизованому відборі кандидатів на призначення арбітражного керуючого за відповідними критеріями за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.
Арбітражні керуючі, діяльність яких була пов`язана з господарськими судами, розташованими на тимчасово окупованій території України (статті 3 і 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"), можуть надсилати повідомлення про зміну своєї реєстрації в автоматизованій системі на поточний рік. Відповідні зміни вносяться адміністратором автоматизованої системи до особової реєстраційної картки арбітражного керуючого в порядку, передбаченому цим Положенням, але на той же рік, в якому надіслано таке повідомлення.
У разі, коли арбітражний керуючий своєчасно звернувся до адміністратора автоматизованої системи, але припустився у Повідомленні помилок (описок, неповного викладу інформації, він зобов`язаний усунути такі недоліки протягом 10 днів з моменту отримання відповідного повідомлення адміністратора автоматизованої системи на свою електронну адресу шляхом надіслання повторного Повідомлення, яке б відповідало вимогам цього Положення";
- пункт 4.11. Участь арбітражного керуючого у більше ніж десяти справах про банкрутство, незалежно від судової процедури банкрутства (розпорядження майном, санації або ліквідації), виключає його кандидатуру як арбітражного керуючого з наступних автоматизованих відборів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, які здійснюються адміністратором автоматизованої системи;
- пункт 4.23. У разі коли від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі про банкрутство або не надійшла заява про участь у такій справі в установлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого із вчиненням повторного запиту до автоматизованої системи в порядку, визначеному цим Положенням;
- пункт 4.24. У разі відхилення господарським судом кандидатури арбітражного керуючого, запропонованої комітетом кредиторів у випадках, передбачених Законом, або відмови призначеному арбітражному керуючому в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків арбітражного керуючого, призначення іншого арбітражного керуючого може здійснюватися шляхом автоматизованого відбору в порядку, встановленому цим Положенням;
- пункт 4.25. Адміністратор автоматизованої системи повідомляє державний орган з питань банкрутства про всі випадки відмови арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство для розгляду питання про наявність у діях арбітражного керуючого ознак дисциплінарного проступку в розумінні статті 105 Закону та застосування дисциплінарного стягнення відповідно до статті 109 Закону.