ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Ткача І.В.
Провадження № 11-20сап21
Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої рада правосуддя від 22 червня 2020 року №1914/2дп/15-20 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 » (далі - Рішення) притягнуто суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 (далі - Скаржник, ОСОБА_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Участі в засідання Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 не брав, повідомивши про неможливість прибути на засідання з огляду на значну кількість судових справ, що розглядалися 22.06.2020.
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 в порядку визначеному ст.51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII) подав до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) скаргу на Рішення, до якої додав клопотання про поновлення строку на оскарження, пропущеного з поважних причин.
Ухвалою від 22 грудня 2020 року ВРП відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження Рішення, скаргу залишила без розгляду та повернула її Скаржнику.
Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 , ВРП керувалася тим, що суддя подав скаргу після закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 51 Закону № 1798-VIII, а зазначені ним причини пропуску цього строку не є поважними та такими, що дають підстави для його поновлення.
20 січня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив цю ухвалу до Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС).
18 березня 2021 року ВП ВС ухвалила постанову, якою скаргу ОСОБА_1 на ухвалу ВРП від 22 грудня 2020 залишила без задоволення, а ухвалу ВРП від 22.12.2020 - без змін.
ВП ВС дійшла висновку, що ВРП правомірно залишила скаргу ОСОБА_1 без розгляду та повернула її скаржнику з підстав закінчення строку, встановленого для її подання, оскільки наведені скаржником причини пропуску строку не є істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
З висновками, викладеними в постанові, не погоджуюся та на підставі частини третьої статті 34 КАС України викладаю окрему думку, суть якої полягає у такому.
Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 51 Закону №1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
Аналогічні приписи відображено у пункті 13.1 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП "Про затвердження Регламенту Вищої ради правосуддя" №52/0/15-17 від 24.01.2017 (далі - Регламент ВРП).
У пунктах 13.7, 13.8 Регламенту ВРП врегульовано, що якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
Ні Закон №1798-VIII, ні Регламент ВРП не містять визначення чи переліку «поважності» причин пропуску встановленого законом десятиденного строку на оскарження рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Отже, питання його поновлення залежить від суб`єктивної оцінки членами ВРП обставин, наведених скаржником у відповідному клопотанні. Водночас, визначена законом дискреція повноважень членів ВРП не може суперечити суті законодавчих правил щодо процедури оскарження відповідного рішення та обмежувати реалізацію такого права до тієї міри, щоб суть цього права було порушено.
Згідно з наявними у матер