ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1541/16
адміністративне провадження № К/9901/37838/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Желтобрюх І. Л., Дашутіна І. В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 812/1541/16
за адміністративним позовом Приватного підприємства "Айленд" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: Т. В. Смішлива) від 16 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. О. Чебанов, І. В. Сіваченко, О. О. Шишов) від 13 червня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Приватне підприємство "Айленд" (далі - позивач, ПП "Айленд") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, скаржник), в якому просило зобов`язати ДПІ у м. Сєвєродонецьку прийняти рішення про списання податкового боргу в сумі 362 970,57 грн. з орендної плати за землі державної та комунальної власності як безнадійного та пені, що нарахована на вказаний податковий борг.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач подав до ДПІ у м. Сєвєродонецьку уточнюючі розрахунки з плати за землю до податкових декларацій за 2012 - 2013 року. Через несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов`язань за позивачем станом на 29 червня 2013 року утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., що вбачається з податкової вимоги № 76-19 від 01 липня 2013 року. Позивач стверджує, що зазначена заборгованість є безнадійною та підлягає списанню згідно з нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) оскільки 29 червня 2016 року минув строк давності. Позивач звертався до податкового органу листом про необхідність прийняти рішення по списанню податкового боргу, однак відповідач фактично відмовив ПП "Айленд" у прийняті рішення по списанню податкового боргу.
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, позов задоволено частково.
Зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку списати безнадійний податковий борг ПП "Айленд" з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальній сумі 160 813,21 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 08 листопада 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України, після усунення недоліків, від 09 листопада 2017 року клопотання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області задоволено, поновлено строк на касаційне оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року.
Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року.
Клопотання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про зупинення виконання судових рішень у справі № 812/1541/16 задоволено.
Зупинено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Встановлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу протягом 10 днів з часу отримання ухвали.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 14 березня 2018 року касаційну скаргу відповідача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі № 812/1541/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
10. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року № 2303/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 812/1541/16 за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.
13. До початку розгляду даної справи, заявою від 29 березня 2021 року суддя Шишов О. О. заявив самовідвід, яку ухвалою Верховного Суду 29 березня 2021 року задоволено. Відведено суддю Шишова О. О. від розгляду касаційної скарги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на підставі статей 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
14. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року № 521/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи та замість відведеного судді Шишова О. О., обрано суддю Желтобрюх І. Л. відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29 березня 2021 року.
15. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
16. Станом на час розгляду справи письмового заперечення або відзиву на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України / Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство "Айленд" зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 32418971, місцезнаходження: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23Б.
18. Позивачем подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області податкову декларацію з плати за землю на 2013 рік № 9008392141 від 20 лютого 2013 року з визначенням річної суми орендної плати за дві земельні ділянки у сумі 19738,86 грн. та 9146,25 грн. відповідно, із зазначенням щомісячних платежів на 2013 рік (а.с. 69-70).
19. 18 червня 2013 року ПП "Айленд" подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області уточнюючі декларації з орендної плати за землю за 2012 рік № 9087677243 та за 2013 рік № 9036027311, якими збільшено податкові зобов`язання з орендної плати за землю за уточнений період та самостійно нараховано штраф і пеню (а.с. 71-72, 73-74).
20. Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника з орендної плати за землю інформація про нарахування позивачем грошових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки за звітною декларацією на 2013 рік та за уточнюючими деклараціями за 2012 рік № 9087677243 та за 2013 рік № 9036027311, у тому числі про самостійне нарахування штрафу і пені повністю відображено податковим органом 18 червня 2013 року (а.с. 75-79).
21. За даними з інтегрованої картки ПП "Айленд" з орендної плати за землю станом на 29 червня 2013 року за ПП "Айленд" зафіксовано податковий борг в загальній сумі 362 970,57 грн. (основний борг 351 914,84 грн., пеня 11 055,73 грн.) (а.с. 75-79).
22. Отже, судами встановлено наявність податкового боргу з орендної плати у сумі 362 970,57 грн. (основний борг 351 914,84 грн., пеня 11 055,73 грн.) станом на 29 червня 2013 року, яку визнано сторонами, підтверджено даними з інтегрованої картки платника з орендної плати за землю та в силу частини третьої статті 72 КАС України не потребують іншого додаткового доказування.
23. 17 жовтня 2016 року ПП "Айленд" звернулось із заявою до ДПІ у м. Сєвєродонецьку про списання безнадійного податкового боргу у сумі 362 970,57 грн. та пеню нараховану на вказаний податковий борг у зв`язку із закінченням строку давності (1095 календарних днів) (а.с. 7-8).
24. Відповідачем, за наслідком розгляду заяви щодо списання податкового боргу, листом від 25 жовтня 2016 року № 19961/12/14-17-20 повідомило ПП "Айленд", що за умови наявності підстав за підсумками третього кварталу 2016 року податковим органом буде прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу ПП "Айленд" (а.с. 9).
25. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий борг позивача у розмірі 362970,57 грн. (основний борг 351914,84 грн., пеня 11055,73 грн.), зафіксований на 29 червня 2013 року, самостійно зменшено ПП "Айленд" шляхом часткової сплати податкових зобов`язань у період з липня 2013 року по липень 2014 року на суму 90970,98 грн. та 10 серпня 2015 року шляхом уточнення податкових зобов`язань за січень квітень 2013 року на суму 111186,38 грн.
27. З огляду на вказане, суди дійшли висновку про те, що відповідно до норм податкового законодавства, заборгованість позивача з орендної плати за землю у сумі 160 813,21 грн. (362970,57 грн. - 202157,36 грн.), яка виникла станом на 29 червня 2013 року, визначається як безнадійний податковий борг, оскільки позивач добровільно не сплатив самостійно визначені податкові зобов`язання, а самим податковим органом протягом 1095 днів не вживались заходи щодо примусового стягнення зазначеного податкового боргу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
29. Відповідач, наводить доводи аналогічні доводам заперечення на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторному зазначенню не потребують.
30. Зокрема зазначає, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня уточнюючого розрахунку.
31. Також, скаржник наголошує, що податковий борг у розмірі 362 970,57 грн., який позивач заявив у позові на списання самостійно уточнювався та частково погашався, кошти яких зараховувалися відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України на погашення податкового боргу згідно з черговістю, тому він не може вважатися у розумінні положень статті 101 ПК України безнадійним та не може бути списаний.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
33. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
34. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
36. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
37. За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
38. Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
39. У відповідності підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
40. Отже невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття такого зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
41. Проте за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.
42. Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, у відповідності до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
43. У пункті 101.2 вказаної статті наведено перелік ознак, що дозволяють відрізнити податковий борг від безнадійного податкового боргу.
44. Так, під терміном "безнадійний" розуміється, окрім іншого, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).
45. Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
46. Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.
47. Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
48. Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України, - у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
49. Аналізуючи зазначені норми закону, суд касаційної інстанції дійшов висновків, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.
50. У такому разі контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
51. При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
52. Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10 жовтня 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
53. Згідно пункту 2.1 зазначеного Порядку № 577, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 2) податковий борг фізичної особи, яка: визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або понад 720 днів перебуває у розшуку; 3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; 4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
54. На виконання пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Порядку № 577 списання безнадійного податкового боргу платників податків у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 Порядку (виникнення податкового боргу внаслідок форс-мажорних обставин), платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
55. В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 577 (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
56. Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 577 вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.
57. При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку № 577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
58. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковий борг ПП "Айленд" по орендній платі за землю в розмірі 362970,57 грн. зафіксований в інтегрованій картці платника податку 29 червня 2013 року, тобто понад 1095 днів, вказане відповідачем не заперечується,
59. ПП "Айленд" 10 серпня 2015 року подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області уточнюючу декларацію з орендної плати за землю за 2013 рік, якою зменшено грошові зобов`язання, визначені у попередніх податкових деклараціях, за січень 2013 року на суму 28177,19 грн., за лютий 2013 року на суму 28177,19 грн., за березень 2013 року на суму 27416,00 грн., та за квітень 2013 року на суму 27416,00 грн., а всього зменшив вказаною уточнюючою декларацією з орендної плати за землю за 2013 рік, які нараховано станом на 29.06.2013, зобов`язання на загальну суму 111186,38 грн. (а.с. 48-50).
60. Дані про зменшення грошових зобов`язань ПП "Айленд" з орендної плати за землю на підставі уточнюючої декларації з орендної плати за землю за 2013 рік від 10 серпня 2015 року відображені в інтегрованій картці платника ПП "Айленд" з орендної плати за землю (а.с. 43 зворотній бік).
61. Крім того, судами встановлено, що ПП "Айленд" з липня 2013 року по липень 2014 року сплачувало орендну плату за землю з юридичних осіб, а саме 25.07.2013 у сумі 7000,00 грн., 27.08.2013 у сумі 7000,00 грн., 27.09.2013 у сумі 7000,00 грн., 29.10.2013 у сумі 7000,00 грн., 28.11.2013 у сумі 7000,00 грн., 28.11.2013 у сумі 6970,98 грн., 28.01.2014 у сумі 7000,00 грн., 27.02.2014 у сумі 7000,00 грн., 26.03.2014 у сумі 7000,00 грн., 28.04.2014 у сумі 7000,00 грн., 28.05.2014 у сумі 7000,00 грн., 25.06.2014 у сумі 7000,00 грн., 29.07.2014 у сумі 7000,00 грн., а всього у сумі 90970,98 грн.
62. На підставі норми пункту 87.9 статті 87 ПК України податковим органом зараховувалась орендна плата за землю, яка сплачувалась ПП "Айленд" вищенаведеними платіжними дорученнями в рахунок погашення заборгованості яка виникла в попередніх періодах, а саме станом на 29 червня 2013 року.
63. Так, у відповідності пункту 87.9. статті 87 ПК України, встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
64. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що заборгованість позивача, яка була зафіксована станом на 29 червня 2013 року у розмірі 362 970,57 грн. позивачем самостійно зменшена на 202 157,36 грн., шляхом часткової сплати податкових зобов`язань у період з липня 2013 року по липень 2014 року на суму 90 970,98 грн. та 10 серпня 2015 року, шляхом уточнення податкових зобов`язань за січень квітень 2013 року на суму 111 186,38 грн.
65. Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідно до вищезазначених норм законодавства, заборгованість позивача з орендної плати за землю у сумі 160 813,21 грн. (362970,57 грн. 202157,36 грн.), яка виникла станом на 29 червня 2013 року, визначається як безнадійний податковий борг, оскільки позивач добровільно не сплатив самостійно визначені податкові зобов`язання, а самим податковим органом протягом 1095 днів не вживались заходи щодо примусового стягнення зазначеного податкового боргу.
66. З урахуванням наведеного, податковий борг у відповідності до положень Податкового кодексу України визнається безнадійним, а тому у контролюючого органу не було правових підстав для відмови у задоволенні заяви позивача від 17 жовтня 2016 року.
67. Суд звертає увагу, що законодавством чітко визначено при наявності яких умов податковий орган повинен прийняти рішення про визнання заборгованості безнадійною і її списання. При цьому, законодавством передбачено, що податковий орган перевіряє наявність цих умов і за їх наявності приймає відповідне рішення про списання боргу.
68. З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
69. Доводи, викладені у касаційній скарзі, підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
70. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
71. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
72. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
73. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
74. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
75. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що наявні законні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
76. Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
77. Водночас, за правилами частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
78. Зважаючи на результат касаційного розгляду дію оскаржуваних судових рішень необхідно поновити.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд