ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 200/4287/20-а
адміністративне провадження № К/9901/22876/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2020 (суддя Голошивець В.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 (головуючий суддя Гаврищук Т.Г., судді Блохін А.А., Сіваченко І.В.)
у справі №200/4287/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення одноразової грошової допомоги
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня інвалідам ІІ групи у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнення недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня інвалідам ІІ групи за 2020 рік у сумі 9464 грн. відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність в частині недоплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 05 травня 2020 року як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком; зобов`язано нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 05 травня 2020 року як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має статус "інвалід війни" та "особа з інвалідністю 2 групи", про що свідчить відповідна копія посвідчення серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 та довідка МСЕК серії ДОН 05 № 159181.
5. Позивач 10.04.2020 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради із заявою щодо проведення виплати допомоги до 05 травня, як інваліду ІІ групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням раніше сплаченої суми.
6. Листом Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради, позивача повідомлено що згідно ч. 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
7. Позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи сплачено грошову допомогу у сумі 3640,00 грн. Також зазначено, що Кабінетом Міністрів України на виконання рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 не внесені відповідні зміни до бюджету стосовно перерахунку разової грошової допомоги.
8. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18), відтак положення норми статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV) є чинними та підлягають застосуванню відповідачем.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою затверджено чіткий розмір допомоги до 5 Травня для певних категорій. Окремо звертає увагу, що на розгляді Верховного Суду перебуває зразкова справа з аналогічними правовідносинами, результат розгляду якої вплине на цю справу.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
12. Спірним у цій справі є розмір грошової допомоги до 5 травня, яку позивач отримав у 2020 році.
13. Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII.
14. 01 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
15. Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XIIвикладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
16. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
17. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
18. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
19. При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
20. Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
21. Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3640 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
22. Отже, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.
23. Великою Палатою Верховного Суду у постанові 13.01.2021 (справа № 440/2722/20 з аналогічними цій справі правовідносинами) сформовано правовий висновок, що виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.
24. Таким чином, разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
25. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
27. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -