Постанова
Іменем України
06 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 294/1438/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4805/582/20
Провадження № 51 - 4074 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені обставини
Вироком Романівського районного суду Житомирської області від 10 березня
2015 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 березня
2018 року задоволено подання начальника Чуднівського районного сектору з питань пробації Микульської Н.П., направлено ОСОБА_1 для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, призначеного за вироком Романівського районного суду Житомирської області від 10 березня 2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 30 липня 2018 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2018 року щодо нього - без зміни.
Ухвалою судді Житомирського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від
28 березня 2018 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а його скаргу про перегляд справи за нововиявленими обставинами направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Указує на те, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи його скаргу застосував не ту норму права, оскільки він просив суд переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами, а не в порядку апеляційного оскарження. Вважає, що таке рішення апеляційного суду порушило його право на доступ до суду за метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_1 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення (ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 вже оскаржувалось в апеляційному порядку рішення Чуднівського районного суду від
28 березня 2018 року, а тому воно не підлягає повторному оскарженню тим самим учасником провадження, оскільки вже було предметом розгляду апеляційного суду за його апеляційної скаргою.
Із матеріалів провадження вбачається, що в апеляційній скарзі від 18 квітня 2018 року, яка була предметом розгляду суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 заперечував достовірність даних, зазначених в поданні органу пробації. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 30 липня 2018 року зазначену апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 розглянуто по суті та залишено без задоволення.
14 липня 2020 року засуджений ОСОБА_1 знову подав апеляційну скаргу на ухвалу Чуднівського районного суду від 28 березня 2018 року, в якій заперечував наведені в поданні органу пробації обставини. Також ОСОБА_1 просив поновити пропущений строк апеляційного оскарження ухвали Чуднівського районного суду від 28 березня 2018 року. Заява ОСОБА_1 про перегляд зазначеної ухвали суду першої інстанції за нововиявленими обставинами в порядку ст. 459 КПК України в матеріалах провадження відсутня.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" та від 29 жовтня 2015 року в справі "Устименко проти України" неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу "res judicata", тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із доводів, зазначених саме у апеляційній скарзі ОСОБА_1 від 14 липня 2020 року, і наявних у провадженні матеріалів та дійшов до обґрунтованого висновку про повторне оскарження ОСОБА_1 в апеляційному порядку ухвали Чуднівського районного суду від 28 березня 2018 року. Такий висновок ґрунтується на зазначених вимогах кримінального процесуального закону та відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та скасування ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд