Постанова
іменем України
1 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 727/5065/17
провадження № 51-2124км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В..,
прокурора Грицая Ю. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2018 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017000000000395, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Біла Чортківського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1, такої, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась в тому, що вона будучи суб`єктом виборчого процесу, вирішила реалізувати своє виборче право (право голосу) шляхом прийняття пропозиції (обіцянки) отримати неправомірну вигоду за голосування за окремого кандидата в депутати до Чернівецької міської ради - ОСОБА_2 .
Так, 23 жовтня 2015 року приблизно о 20:00 ОСОБА_1, перебуваючи в кім. № НОМЕР_1 гуртожитку Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (вул. Небесної Сотні 2а у м. Чернівці), прийняла пропозицію, обіцянку від ОСОБА_3 реалізувати своє виборче право (право голосу) шляхом голосування 25 жовтня 2015 року за окремого кандидата від політичної партії "Рідне місце" - ОСОБА_2, за що мала отримати неправомірну вигоду в сумі 250 грн, яка перевищувала 3 % розміру мінімальної заробітної плати.
Вироком районного суду ОСОБА_1 виправдано за ч. 1 ст. 160 КК, у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного кримінального правопорушення.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, вирок суду в частині підстави виправдання ОСОБА_1 змінив, визначив вважати ОСОБА_1 виправданою за ч.1 ст. 160 КК, у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку прокурора, суд першої інстанції необґрунтовано визнав ряд доказів недопустимими та, як наслідок, безпідставно виправдав ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 160 КК. Вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, який відхилив клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів та залишивши апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не зазначив в своєму рішенні підстав, з яких скаргу визнано необґрунтованою. Враховуючи наведене судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального прав з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
У певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до положень ст. 439 КПК після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Вказаним правилом законодавець створює додаткові процесуальні засоби усунення порушень матеріального чи процесуального закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій у випадках, коли за наслідками касаційного розгляду судом касаційної інстанції не ухвалюється кінцеве рішення у кримінальному провадженні.
А тому дотримання цього правила має важливе значення не лише як гарантія дієвості судового контролю, що здійснюється вищою судовою інстанцією, за законністю та обґрунтованістю рішень судів першої та апеляційної інстанцій, але й щодо забезпечення єдності судової практики в цілому.
Втім, апеляційний суд в порушення ст. 439 КПК після скасування касаційною інстанцією попередньої ухвали суду при новому розгляді не виконав вказівки, викладені в постанові Касаційного кримінального суду.
Призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, касаційний суд у мотивувальній частині зазначеної постанови вказав на те, що апеляційному суду при повторному дослідженні показань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потрібно встановити їх процесуальний статус у цьому провадженні відповідно до вимог процесуального законодавства України та з`ясувати чи може бути застосована у провадженні щодо ОСОБА_1 правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини "Навальний та Офіцеров проти Росії".
Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу апеляційного суду на те, ОСОБА_2 став суб`єктом виборчого процесу як кандидат у депутати, а тому виборець, який прийняв пропозицію, обіцянку або одержав неправомірну вигоду за голосування за вказаного кандидата підлягав кримінальній відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 160 КК.
Окрім наведеного, як вбачається з матеріалів кримінального провадження в суді апеляційної інстанції стороною обвинувачення було заявлено клопотання про дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження та досліджених судом першої інстанції з порушенням, необхідність дослідження показань й повторного допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для усунення наявних у справі протиріч та встановлення законності застосування норми рішення ЄСПЛ щодо визнання їх показань недопустимим доказами.
Таким чином, при новому розгляді суд касаційної інстанції зазначив про необхідність суду апеляційної інстанції врахувати все наведене в постанові, ретельно перевірити викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи, дати належну оцінку зібраним у провадженні доказам та постановити законне, обґрунтоване й умотивоване рішення.
Отримавши вказане кримінальне провадження, апеляційний суд, усупереч вказівкам суду касаційної інстанції, під час нового апеляційного розгляду не здійснив належної перевірки доводів сторони обвинувачення щодо допустимості показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, котрі підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, при цьому в ухвалі обмежився формальною вказівкою про визнання таких доказів недопустимими.
Таким чином, апеляційний суд повторно не допитав свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, належним чином не перевіривши доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення, не навівши достатніх мотивів визнання їх необґрунтованими, дійшов передчасного висновку про правильність висновків місцевого суду в частині виправдування ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене та з огляду на положення ст. 439 КПК, та ураховуючи те, що апеляційним судом належним чином не перевірено доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення щодо неналежної оцінки доказів судом першої інстанції та безпідставного виправдування ОСОБА_1, рішення апеляційного суду постановлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених статтями 370, 419, 439 КПК, а тому касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
При новому апеляційному розгляді суду належить перевірити всі доводи, наведені в апеляційній та касаційній скаргах сторони обвинувачення, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку і з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, що мають суттєве значення, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, яке відповідатиме положенням статей 370, 419 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд