Постанова
Іменем України
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 461/8296/19
провадження № 61-15452св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 березня 2020 року у складі судді Стрельбицького В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Копняк С. М., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Оприско М. В. звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про визнання протиправним та скасування наказу.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 26 квітня 2017 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця").
08 червня 2017 року з позивачем укладено трудовий договір на строк з 27 квітня 2017 року по 24 квітня 2020 року.
Наказом відповідача від 09 січня 2018 року та 25 січня 2018 року позивача звільнено з посади директора РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" за пунктом 1 статті 41 КЗпП України.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року та постановою Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2019 року, визнано незаконними та скасовано накази відповідача від 09 січня 2018 року та від 25 січня 2018 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Допущено негайне виконання рішення про поновлення на посаді та про виплату компенсації за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішення суду про негайне поновлення ОСОБА_1 виконане наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 08 лютого 2019 року.
ОСОБА_1 приступив до виконання трудових обов`язків 18 лютого 2019 року.
Наказом АТ "Укрзалізниця" "По особовому складу" від 02 жовтня 2019 року № 1939/ос встановлено ОСОБА_1 режим неповного робочого тижня: робочий день - понеділок та режим неповного робочого дня - протягом однієї години з 08:00 год. до 09:00 год., починаючи з 12 грудня 2019 року.
Представник позивача вважає, що оскаржуваний наказ є таким, що порушує трудові права позивача, оскільки винесений без його згоди та за відсутності умов, визначених частиною третьою статті 32 КЗпП України.
З урахуванням викладених обставин просив суд про визнання протиправним та скасування наказу "По особовому складу" від 02 жовтня 2019 року № 1939/ос.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 березня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ АТ "Укрзалізниця" "По особовому складу" від 02 жовтня 2019 року №1939/ос.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись з таким рішенням, АТ "Укрзалізниця" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишено без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 березня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2020 року АТ "Укрзалізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
16 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Оприско М. В. надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця", в якому представник позивача просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
10 листопада 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 26 квітня 2017 року № 1066/ос ОСОБА_1 призначений на посаду директора РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
08 червня 2017 між ПАТ "Укрзалізниця" та ОСОБА_1 укладений трудовий договір № 118 на строк з 27 квітня 2017 року по 24 квітня 2020 року.
Наказом від 09 січня 2018 року № 04 та від 25 січня 2018 року № 14 ОСОБА_1 звільнено з посади директора РФ "Львівська залізниця" за пунктом 1 статті 41 КЗпП України.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 квітня 2018 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року та постановою Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ "Укрзалізниця" задоволено. Визнано незаконними та скасовано накази ПАТ "Укрзалізниця" від 09 січня 2018 року № 04 та від 25 січня 2018 року № 14 про звільнення позивача. ОСОБА_1 поновлено на посаді директора РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Допущено негайне виконання рішення про поновлення та про виплату вимушеного прогулу за один місяць.
Наказом голови правління ПАТ "Укрзалізниця" від 08 лютого 2019 року № 291/ос ОСОБА_1 поновлено на посаді директора РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з 25 січня 2018 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 приступив до виконання своїх обов`язків 18 лютого 2019 року.
Наказом АТ "Укрзалізниця" "По особовому складу" від 02 жовтня 2019 року № 1939/ос директору РФ "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 встановлено режим неповного робочого тижня: робочий день - понеділок та режим неповного робочого дня протягом однієї години - 08:00 год. до 09:00 год., починаючи з 12 грудня 2019 року.
03 жовтня 2019 року позивач ознайомлений з наказом АТ "Українська залізниця" "По особовому складу" від 02 жовтня 2019 року № 1939/ос.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.