ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа №813/4345/16
адміністративне провадження №К/9901/29544/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Дашутін І. В., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року (судді Матковська З. М., Макарик В. Я., Улицький В. З.) у справі № 813/4345/16 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства "Олімп плюс" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках,
УСТАНОВИЛА:
Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовом, в якому просило накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Олімп плюс", що знаходяться у банках.
Львівський окружний адміністративний суд (суддя Брильовський Р. М.) рішенням від 10 жовтня 2019 року (повний текст складено 21 жовтня 2019 року) у задоволенні позову відмовив.
19 листопада 2019 року Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу на рішення суду у цій справі, яку ухвалою апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (подання документа про сплату судового збору).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків скарги.
8 січня 2020 року Головне управління ДФС у Львівській області вдруге звернулося до суду зі скаргою, додавши платіжне доручення від 24 грудня 2019 року та заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
25 лютого 2020 року Головне управління ДФС у Львівській області повторно подало апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху для подання вмотивованої заяви про поновлення строку з наведенням поважних підстав його пропуску.
На виконання вимог цієї ухвали, у встановлений судом строк, позивач подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 6 жовтня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, визнавши неповажними наведені апелянтом доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що апелянтом не вчинено належних дій для вчасного оскарження рішення суду у цій справі.
Скаржник у даному випадку не виконав вимог, зазначених в ухвалі апеляційного суду щодо подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав, тому колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення такого строку відсутні.
Окрім того, за предметом цю справу віднесено процесуальним законом до категорії термінових адміністративних справ.
За наведених обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів