ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 420/3659/19
адміністративне провадження № К/9901/171/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.
суддів - Білак М. В., Соколов В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/3659/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів: Домусчі С.Д., Кравця О.О.) та додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів: Домусчі С.Д., Кравця О.О.)
І РУХ СПРАВИ
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області, в якому просив суд:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1095 від 16 травня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1";
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 628 о/с від 30 травня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади слідчого слідчого відділу Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
1.3. стягнути на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1095 від 16 травня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1".
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 628 о/с від 30 травня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади слідчого слідчого відділу Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 31 травня 2019 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, з 31.05.2019 року по 27.11.2019 року, у розмірі 74145,60 грн.
4. Додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
5. Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Верховний Суд ухвалою від 20 лютого 2020 року відкрив провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якій просив залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. 04.05.2019 року до Головного управління надійшла інформація про те, що працівниками УПП в Одеській області ДПП НПУ у відношенні слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, який керував транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння та допустив дорожно-транспортну пригоду, складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 130 КУпАП.
9. 05.05.2019 року начальник УКЗ ГУНП в Одеській області полковник поліції Перчик О.М. подав начальнику ГУНП в Одеській області генералу поліції третього рангу Беху О.В. доповідну записку із викладеними вище фактами, на підставі якої був виданий наказ ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 року №992 "Про призначення службового розслідування".
10. 16.05.2019 року був виданий наказ ГУНП в Одеській області від 16.05.2019 року №1095 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1".
11. 30.05.2019 року наказом ГУНП в Одеській області від 30.05.2019 року №628 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
12. Не погоджуючись із правомірністю наказів ГУНП в Одеській області від 16.05.2019 року №1095 та від 30.05.2019 року №628 о/с, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
Порушення позивачем Правил дорожнього руху та перебування у стані алкогольного сп`яніння є порушенням службової дисципліни, а факт вчинення дисциплінарного проступку доведено висновком службового розслідування.
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції без з`ясування результатів провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також за відсутності дисциплінарного проступку позивача у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ДТП, що підтверджено судовим рішенням у справі №500/3238/19, яке набрало законної сили.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі касатор вказав, що хоча рішеннями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області позивача було виправдано через відсутність складу адміністративного правопорушення, проте цей факт не звільняє його від дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, яка не залежить від інших видів юридичної відповідальності.
16. Касатор зазначив, що при накладенні на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка ОСОБА_1, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
18. 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460 - ІХ, яким внесено зміни в КАС України, зокрема до статей 328 та 333 цього кодексу.
19. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (у редакції, яка діє з 08 лютого 2020 року) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
20. Оскільки касаційна скарга у справі, що розглядається, надійшла 02 січня 2020 року, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015р. № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).
23. Відповідно до ст. 3 Закону України № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
24. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України № 580-VIII: поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
25. Пункти 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію": поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
26. Частини 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію": у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
27. Частина 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію": особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
28. Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
29. Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
30. Згідно статті 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
31. Згідно ст.14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
32. Пунктом 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року № 1179, (далі - Правила №1179) встановлено: ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
33. Згідно пункту 5 розділу І Правил №1179, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; <…> поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати <…>.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
34. Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
35. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
36. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
37. Таким чином, судами в межах розгляду цієї справи має бути надана правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення.
38. Колегія суддів наголошує, що наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
39. Частиною 6 ст.78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
40. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи справу, керувався постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2019 року (яка набрала законної сили 28 травня 2019 року) по справі №500/3238/19, якою позивача виправдано через відсутність складу адміністративного правопорушення за ознаками ст. 124, ч.1 130 КУпАП, провадження у справах закрито та повернуто вилучене у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 .
Зокрема, зазначив, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху та керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння доведена не була, оскільки Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області розглядалась справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, відповідачем було накладено дисциплінарне стягнення без з`ясування результатів провадження у справі про адміністративне правопорушення, що є порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності
41. Такі висновки колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається із обставин у справі, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв`язку із порушенням службової дисципліни, дискредитацією звання поліцейського і підривом авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
42. При цьому, хоча оскаржуваний наказ ГУНП в Одеській області від 16.05.2019 року №1095 і прийнято на підставі, зокрема, відомостей, наявних, зокрема, у протоколах про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак він ґрунтується на самостійних правових підставах.
43. Судами встановлено, що підставою для призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 стала інформація з приводу того, що 04.05.2019 близько 22:45 год. за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, на перехресті вул. Білгород-дністровська та пр. Миру, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ВАЗ 210994-20", номерний знак НОМЕР_2, під керуванням слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1.
Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "ВАЗ 210994-20", номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль "Део Сенс", номерний знак НОМЕР_4, отримали незначні механічні пошкодження, учасники дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень не отримали. Водночас, працівники УПП в Одеській області під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди відчули від лейтенанта поліції ОСОБА_1 різкий запах з ротової порожнини алкоголю, після чого останньому було запропоновано пройти тестування на пристрої "Драгер", за результатами якого у лейтенанта поліції ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння 1.24 промиле.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №406594 від 04 травня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 04 травня 2019 року о 22 годині 48 хвилин на вул. Білгород-Дністровська 141 м. Ізмаїла Одеської області у порушення вимог п. 2.9А Правил дорожнього руху керував автомобілем "ВАЗ210994-20", номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 100).
Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №406623 від 04 травня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 04 травня 2019 року о 22 годині 48 хвилин на перехресті вул. Білгород-Дністровська та проспекту Миру м. Ізмаїла Одеської області у порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху під час керування автомобілем "ВАЗ210994-20", номерний знак НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб "DAEWOO SENS" номерний знак НОМЕР_5, в результаті чого транспорті засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 101).
44. Отже, ОСОБА_1, всупереч п. 2.9А та п. 13.1 Правил дорожнього руху керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та спровокував дорожньо-транспортну пригоду, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав скаржник, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час та бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
45. Зазначене свідчить про дискредитацію звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
46. Факт того, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, не оскаржується самим позивачем, та підтверджуються поясненнями учасників події 04.05.2019 року.
47. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
48. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію": поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
49. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-УІІІ (далі Закон 2337-VIII) Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
50. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
51. Згідно з положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
52. Відповідно до ст. 12 Закону №2337-УІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
53. Стаття 13 Закону №2337-УІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
зауваження;
догана;
сувора догана;
попередження про неповну службову відповідність;
пониження у спеціальному званні на один ступінь;
звільнення з посади;
звільнення із служби в поліції.
54. Частина 5 ст. 14 Закону №2337-УІІІ встановлює, що у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
55. Пунктом 2 ч. 5 ст. 19 Закону №2337-УІП встановлено що вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння є обставинами що обтяжують відповідальність поліцейського.
56. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із притягненням позивача до адміністративної відповідальності.
57. З огляду на те, що в ході службового розслідування відповідачем встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейських, і, відповідно, передбачених п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов`язань в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, що призвело до дискредитації звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, відповідач правомірно звільнив ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
58. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
59. Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
60. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року.
61. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
62. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-