ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2021 року
Київ
справа №160/3220/19
адміністративне провадження №К/9901/34116/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/3220/19
за позовом Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради
до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області
третя особа: ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування припису
за касаційною скаргою Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Юркова Е. О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Мельника В. В., суддів: Сафронової С. В., Чепурнова Д. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області), третя особа: ОСОБА_1, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 19 березня 2019 року № ДН1296/245/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що інспекційне відвідування не може застосовуватись до позивача, зважаючи на галузь, у якій останній провадить свою діяльність (сектор некомерційних служб). Під час проведення інспекційного відвідування відповідач не ознайомив позивача з правами та обов`язками, як суб`єкта перевірки, що є порушенням статті 10 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Крім того, контролюючим органом повторно з одного й того ж питання проведено інспекційне відвідування. Також, позивач не погоджується з тим, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні (з одного факту звільнення) можливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за ст. 117 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України), так і за ст. 235 КЗпП України, оскільки це буде подвійним стягненням середнього заробітку та буде неспівмірно з правами працівника, який продовжує працювати та отримує одну заробітну плату. При звільненні (як у першому випадку, так і другому) працівнику були виплачені усі без виключення нараховані суми. Після того, як була виявлена помилка, вказані суми 21 січня 2019 року були донараховані, а 22 січня 2019 року виплачені.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не спростовано встановлені перевіркою порушення КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 09 грудня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценко С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного суду від 10 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 06 квітня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 27 лютого 2019 року №240-І призначено проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Департаменті з гуманітарних питань Кам`янської міської ради у період з 01 березня 2019 року по 14 березня 2019 року.
11. Вказаний наказ прийнято на підставі службової записки від 26 лютого 2019 року заступника начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Волчкова О. М .
12. Зі змісту службової записки від 26 лютого 2019 року заступника начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Волчкова О. М. вбачається, що перевірку здійснено за зверненням ОСОБА_1 . Також вказана службова записка містить посилання на письмові пояснення директора Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради Онищенко Т. Я. від 22 січня 2019 року за № 01-15/22 про те, що з метою усунення порушень, зафіксованих в акті № ДН 149/245/АВ, заробітна плата буде донарахована та виплачена з врахуванням вимог ст. 117 КЗпП України до 25 січня 2019 року.
13. Відповідно до вищевказаного наказу, 28 лютого 2019 року відповідачем складено направлення на проведення інспекційного відвідування № 119 для проведення позапланового заходу контролю додержання вимог законодавства про працю у Департаменті з гуманітарних питань Кам`янської міської ради з питань виплати звільненому працівникові середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів при звільненні по день фактичного розрахунку.
14. У період з 01 березня 2019 року по 07 березня 2019 року контролюючим органом проведено інспекційне відвідування Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 07 березня 2019 року № ДН-1296/245/АВ.
15. В ході проведення перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення ч.1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, а саме: з питань виплати звільненому працівникові ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів по день фактичного розрахунку у департаменті.
Так, перевіркою встановлено, що відповідно затвердженого підписом заступника директора департаменту з фінансово-господарських питань Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради Лапшиної Г. Ю. листа "Про надання інформації" від 05 березня 2019 року № 01-15/60 надані наступні пояснення. "Звільнення працівника ОСОБА_1 відбувалося двічі: 15 січня 2018 року, справа № 209/396/18 перебуває на розгляді Верховного Суду. Серед позовних вимог - поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 27 липня 2018 року, справа № 209/2805/18 перебуває на розгляді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська. Серед позовних вимог так само поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. За час відсутності на роботі 11 серпня 2017 року, у зв`язку з явкою до суду, в провадженні якого знаходилась справа про адміністративні порушення, ОСОБА_1 здійснена оплата середнього заробітку 31 серпня 2018 року після коригування табелю обліку використання робочого часу у розмірі 318 грн. За час відсутності на роботі 15 серпня 2017 року, 21 травня 2018 року та 22 травня 2018 року, у зв`язку з явкою до суду, в провадженні якого знаходились справи про адміністративні порушення ОСОБА_1, як потерпілій та свідку, здійснена оплата середнього заробітку 22 січня 2019 року після коригування табелю обліку використання робочого часу у розмірі 311,57 грн.
16. Відповідно до частини 1 статті 117 КзПП України нарахування та здійснення виплати середнього заробітку виплата не проводилась, по-перше, у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень, а по-друге, - у разі поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за прогул по час фактичного розрахунку на підставі рішення суду у вище зазначених справах, - стягнення середнього заробітку у зв`язку з затримкою виплати при звільненні призведе до подвійної оплати середнього заробітку за один і той же період. Однак, не можна погодитись з тим, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні можливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за ст. 117 КЗпП України, так і за ст. 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працівника, який продовжує працювати та отримує одну заробітну плату."
17. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні два факти звільнення методиста дошкільного виховання методичного кабінету при Департаменті: за наказом від 09 січня 2018 року № 10-к/гр (про звільнення з 15 січня 2018 року), виплати в порядку ч. 2 ст. 275 КУпАП та т. ч. 1 ст. 119 КЗпП України за 11 серпня 2017 року здійснені на підставі "Відкоригованого табелю обліку робочого часу" за серпень 2017 року (сформованого 10 серпня 2018 року) та розрахунково-платіжної відомості за серпень 2018 року за відомістю розподілених виплат 180830СТ224235 від 31 серпня 2018 року у сумі 318 грн здійснені 31 серпня 2018 року; за наказом від 27 липня 2018 року № 480-к/тр (про звільнення з 27 липня 2018 року), виплати в порядку ч. 2 ст. 275 КУпАП та ч. 1 ст. 119 КЗпПУ за 15 серпня 2017 року, 21 травня 2018 року, 22 травня 2018 року на підставі розрахунково-платіжної відомості за січень 2019 року за відомістю розподілених виплат від 22 січня 2019 року № 190122СТ799507 у сумі 311,57 грн. здійснені 22 січня 2019 року.
18. Отже, Департаментом порушено вимоги частини першої статті 117 КЗпП України а саме: середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не нараховується та не виплачується.
19. 13 березня 2019 року Департаментом з гуманітарних питань Кам`янської міської ради подано до Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області зауваження на акт інспекційного відвідування від 07 березня 2019 року № ДН-1296/245/АВ, за розглядом яких листом від 18 березня 2019 року № 557/4-2 надано відповідь, згідно якої висновки щодо протиправності акту інспекційного відвідування не відповідають дійсності.
20. 19 березня 2019 року на підставі акту інспекційного відвідування від 07 березня 2019 року № ДН-1296/245/АВ, у зв`язку з виявленими порушеннями Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН1296/245/АВ/П, яким зобов`язано Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради усунути вище вказані порушення до 27 березня 2019 року, а саме: вимог ч. 1 ст. 117 КзПП України.
21. Вважаючи такий припис відповідача протиправним та таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
23. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, ст. 259 КЗпП України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування.
25. Згідно з преамбулою до Закону №877-V, ним визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
26. За визначенням ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
27. В свою чергу, за змістом ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
28. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.ст. 1, 3, ч.ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч.ч. 13 та 14 ст. 4, ч.ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст.6, ч.ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст.ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону (ч. 3 ст. 2 Закону №877-V).
29. Статтею 3 цього ж закону визначені основні принципи державного нагляду (контролю) та встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
30. Крім того, ч. 4 ст. 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
31. Підставами для здійснення позапланових заходів, у розумінні ч. 1 ст. 6 Закону №877-V є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
32. Частинами ж 2-4 ст. 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч. 4 ст. 2 цього Закону.
33. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
34. На виконання ч. 1 ст. 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 295, який, згідно з його п. 1, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
35. Пункт 5 Порядку № 295 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
36. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.
37. Поряд з цим, позапланова перевірка може проводитись за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
38. Підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам.
39. Позапланові перевірки за зверненнями фізичних про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
40. Колегія суддів звертає увагу,що повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
41. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2020 року у справі № 818/250/17.
42. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказ від 27 лютого 2019 року № 240-І прийнято на підставі службової записки від 26 лютого 2019 року заступника начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Волчкова О. М .
43. Зі змісту вказаної службової записки вбачається, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 28 січня 2019 року заступником начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Волчковим О. М. здійснено перевірку Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради, акт інспекційного відвідування № ДН 149/245/АВ. Проте, у зв`язку з тим, що станом на 26 лютого 2019 року жодних даних щодо нарахування та здійснення позивачем виплат ОСОБА_1 коштів не надано, наявні підстави для здійснення інспекційного відвідування зазначеного Департаменту.
44. Крім того, вказана службова записка містить посилання на письмові пояснення директора Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради Онищенко Т. Я. від 22 січня 2019 року за № 01-15/22 про те, що з метою усунення порушень, зафіксованих в акті № ДН 149/245/АВ, заробітна плата буде донарахована та виплачена з врахуванням вимог ст. 117 КЗпП України до 25 січня 2019 року.
43. Поряд з цим, слід зазначити, що судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 17 січня 2019 року по 28 січня 2019 року контролюючим органом проведено інспекційне відвідування Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради з питань оформлення трудових відносин та повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 28 січня 2019 року № ДН149/245/АВ.
44. Вказане інспекційне відвідування проведено на підставі звернення працівника ОСОБА_1 про порушення стосовно неї законодавства про працю.
45. Зі змісту акту перевірки від 28 січня 2019 року № ДН149/245/АВ вбачається, що у розділі І "Перелік питань, що вивчались під час інспекційного відвідування/невиїзного інспектування" серед іншого зазначено: дотримання вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У роділах ІІ "Опис стану додержання вимог законодавтсва про працю" та ІІІ "Опис виявлених порушень" серед іншого вказано, що Департаментом порушено вимоги ч. 1 ст. 117 КЗпП - а саме: середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на підприємстві не нараховується та не виплачується.
46. На підставі вказаного акту інспекційного відвідування, контролюючим органом прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 28 лютого 2019 року № ДН149/245/АВ/ІП-ФС/183, якою на позивача за порушення вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП накладено штраф у розмірі 4 173 грн.
47. Між тим, інспекційне відвідування з 01 березня 2019 року по 07 березня 2019 року проведено на підставі наказу від 27 лютого 2019 року № 240-І та під час проведення якого, вивчалось питання виплати звільненому працівникові середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів при звільненні по день фактичного розрахунку.
48. За результатами такої перевірки відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень від 19 березня 2019 року № ДН1296/245/АВ/П, яким директора Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради Онищенко Т. Я. зобовязано усунути порушення ч. 1 ст. 117 КЗпП у строк не пізніше 27 березня 2019 року.
49. Отже, як у період з 17 січня 2019 року по 28 січня 2019 року так і з 01 березня 2019 року по 07 березня 2019 року, Головним управлінням Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування позивача щодо дотримання законодавства про працю за тим самим фактом.
50. Враховуючи, що Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" забороняється повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), колегія суддів вважає, що Головне управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області проводячи перевірку позивача з 01 березня 2019 року по 07 березня 2019 року з питань виплати звільненому працівникові ОСОБА_4 середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів по день фактичного розрахунку, за результатами якої складено акт № ДН-1296/245/АВ, діяло неправовмірно та з порушенням вимог чинного законодавства.
51. Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
52. Враховуючи незаконність проведення відповідачем з 01 березня 2019 року по 07 березня 2019 року інспекційного відвідування Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради припис про усунення виявлених порушень від 19 березня 2019 року № ДН1296/245/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області виданий за результатами такої перевірки також є незаконним та підлягає скасуванню.
53. Суди попередніх інстанцій на наведене уваги не звернули та дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
54. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
55. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
56. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
57. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
58. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
59. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
60. Згідно ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
61. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради слід задовольнити, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -