ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 320/3417/19
адміністративне провадження № К/9901/1560/21
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді -Усенко Є. А., Шишов О. О.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року (судді Мєзєнцев Є. І., Земляна Г. В., Файдюк В. В.) у справі № 320/3417/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27 червня 2018 року № 128364-5302-1008.
Київський окружний адміністративний суд (суддя Щавінський В. Р.) рішенням від 3 березня 2020 року (повний текст складено 9 березня 2020 року) скасував це податкове повідомлення-рішення.
Головне управління ДПС у Київській області подало до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яку ухвалою суду від 16 червня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (подання документа про сплату судового збору).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків скарги.
21 вересня 2020 року Головне управління ДПС у Київській області повторно звернулося до суду зі скаргою, додавши платіжне доручення від 27 серпня 2020 року та заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних підстав його пропуску.
На виконання вимог цієї ухвали, у встановлений судом строк, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване, зокрема тим, що: вперше апеляційну скаргу було подано в межах строку на апеляційне оскарження; ухвалою апеляційного суду повернуто вперше подану апеляційну скаргу внаслідок несплати апелянтом судового збору; ним вчинялися всі необхідні заходи для сплати судового збору, проте кошти не були сплачені у зв`язку з відсутністю належного фінансування; після сплати судового збору він без зволікання повторно звернувся з апеляційною скаргою.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та ухвалою від 7 грудня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року.
Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку.
Позивач у відзиві просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перевірила правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визнаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, вперше подану відповідачем апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 3 березня 2020 року було повернуто ухвалою апеляційного суду від 20 серпня 2020 року внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
21 вересня 2020 року Головне управління ДПС у Київській області повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник обґрунтував посиланням на триваючу фінансову неспроможність сплатити судовий збір через обмежене бюджетне фінансування такого роду витрат, постійні кадрові зміни та великий об`єм роботи. Також зазначав, що ним були вжиті всі можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а вдруге апеляційну скаргу подано відразу після отримання платіжного доручення від 27 серпня 2020 року.
Апеляційний суд зазначені відповідачем підстави для поновлення строку визнав неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
На думку колегії суддів, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Відповідно до положень частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом. При цьому право суб`єкта владних повноважень на повторне звернення з апеляційною скаргою має часові межі, встановлені частиною другою статті 299 зазначеного Кодексу: один рік з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки).
При вирішенні питання щодо поновлення відповідачу строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд не повинен був залишити поза увагою те, що відповідач, звернувся повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України, додавши платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, тому мав виправдані очікування, що його апеляційна скарга буде прийнята до розгляду.
Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до апеляційного суду.
З урахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
Встановивши конституційність обов`язку платити встановлені законом податки, законодавець підкреслив не тільки фіскальну функцію податків, але й їх значення для виконання державою завдань, спрямованих на забезпечення потреб суспільства, його розвитку. Апеляційний перегляд цієї справи, враховуючи наведені обставини щодо звернення відповідача з апеляційною скаргою, відповідність апеляційної скарги вимогам КАС України, відповідає балансу приватного і публічного інтересу.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,