ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа №816/1498/17
адміністративне провадження №К/9901/51107/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №816/1498/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на додаткову постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.),
ВСТАНОВИВ:
Додатковою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 заяву ТОВ "Новооржицький цукровий завод" задоволено. Ухвалено стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.
Не погоджуючись з додатковою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 ГУ ДФС у Полтавській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на додаткову постанову у справі №816/1498/17.
Ухвалою суду від 05.04.2021 попередній розгляд справи призначено на 06.04.2021.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що оскільки податковий орган не погоджується з рішенням апеляційного суду, яким позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення, також вважає і неправомірним стягнення на користь позивача судових витрат. Відповідач просить скасувати додаткову постанову у справі №816/1498/17.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу вказує, що касаційна скарга не містить посилань на передбачені Кодексом адміністративного судочинства України підстав для скасування судового рішення, податковий орган не зазначає норм матеріального та процесуального права, які судом не дотримані при ухвалені додаткової постанови. Позивач наполягає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Як встановлено у справі, що розглядається, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" (далі також ТОВ "Новооржицький цукровий завод", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі також ГУ ДФС у Поставській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 №0005131405, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 128736,44грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
ТОВ "Новооржицький цукровий завод" подано до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення судових витрат понесених останнім при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.
Додатковою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 заяву ТОВ "Новооржицький цукровий завод" задоволено. Ухвалено стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1931,05грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 2124,10грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.
Переглядаючи додаткову постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №816/1498/17, прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.05.2014 №0005131405.
Судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Позивач звернувся до суду з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення.
На підставі матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Новооржицький цукровий завод" сплачено судовий збір при поданні позову у розмірі 1931,05грн., що підтверджується платіжним дорученням №С8-2738 від 22.08.2017 та при поданні апеляційної скарги у розмірі 2124,10грн., що підтверджується платіжним дорученням № С8-4432 від 05.12.2017, які містяться в матеріалах справи.
Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 позов ТОВ "Новооржицький цукровий завод" задоволено, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.
Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують та не підтверджують обставин неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Висновки про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -