ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2934/17
адміністративне провадження № К/9901/5661/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №815/2934/17 за позовом Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 (суддя Вовченко O.A.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (головуючий суддя Градовський Ю.М., судді: Кравченко К.В., Лук`янчук О.В.),
ВСТАНОВИВ:
Спільне підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" (далі також СП ТОВ "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі також ГУ ДФС в Одеській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0001831510.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДФС в Одеській області оскаржило їх у касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України 13.11.2018 касаційну скаргу залишено без руху.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги у справі №815/2934/17 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі №815/2934/17.
Ухвалою суду від 05.04.2021касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 06.04.2021.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права. Як зазначає відповідач, при перевірці встановлено, що підприємством уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року від 18.08.2016 №9149162093 заповнена в порушення пункту 57.1 статті 57 та пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України. Обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції). У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Натомість, позивач у запереченнях на касаційну скаргу вказує, що податковий орган не наводить законних обґрунтувань для скасування рішень судів. На думку позивача, рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування не вбачається.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.12.2016 податковим органом проведено перевірку за звітний період - 2015 року, 1 півріччя 2016 року декларації з податку на прибуток платника податку на прибуток СП ТОВ "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ", код ЄДРПОУ 24528065.
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності №2426/15-03-12-01-06 від 12.12.2016р. (а.с.18-19), яким встановлено, що підприємством податкова декларація з податку на прибуток за 2015 рік заповнена з порушенням вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: скаржник в рядку 16.1 Додатку ЗП "Зменшення нарахованої суми податку" та в рядку 16 декларації з податку на прибуток за 2015 рік відобразив суму авансових внесків у розмірі 1304грн., при тому СП ТОВ "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" не був платником авансових внесків у 2015 році, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на 1304грн.
При перевірці виявлено, що підприємством уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2016 рік від 18.08.2016 №9149162093 заповнена в порушення пункту 57.1 статті 57 та пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, а саме: підприємство в частині "Виправлення помилок" в рядку 27 "зменшення податкового зобов`язання звітного податкового періоду, що уточнюється..." ним відображено суму до зменшення в розмірі "-" 153674грн., тоді як згідно наданої податкової звітності, а саме податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2016 рік від 05.05.2016 №9069923599 та уточнюючої податкової декларації за 1 квартал 2016 року від 09.08.2016 №9139793025 підлягає до збільшення 565555грн. В результаті платником занижено податок на прибуток на 719229грн.
На підставі акту перевірки 29.12.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0033521203, яким позивачу за порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1 статті 50 та пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 900340,00грн., з яких: 720533,00грн. (за податковим зобов`язанням, 179807,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26).
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0033521203 від 29.12.2016, позивач оскаржив його до в адміністративному порядку.
Рішенням про результати розгляду скарги від 06.02.2017 №399/10/15-32-10-01-07 (а.с.28-30), податкове повідомлення-рішення №0033521203 від 29.12.2016 частково скасоване, а саме: в частині донарахування податку на прибуток у сумі 719229,00грн., та застосованої штрафної санкції у сумі 143845,00грн., у решті оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
28.02.2017 ГУ ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001831510, яким позивачу за порушення пункту 134.1 статті 134, пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням 1304,00грн. та за штрафним (фінансовими) санкціями у розмірі 35962,00грн. (а.с.27 (зворот). При цьому, у графі "загальна сума словами" вказаного податкового рішення зазначено "дев`ятсот тисяч триста сорок гривень 00 копійок".
Не погодившись з висновками податкового органу та прийнятим рішенням, позивач звернувся в суд з відповідним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001831510 від 28.02.2017.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0001831510 в частині збільшення СП ТОВ "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 35962,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкове повідомлення рішення від 28.02.2017 №0001831510 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання підлягає скасуванню, оскільки коригування позивачем податкових зобов`язань було здійснене з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування статті 39 Податкового кодексу України за період 2014 року, то відповідно до абзацу 2 пункту 20 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції, передбачені статтею 50 цього Кодексу до останнього не застосовуються. У той же час, суд першої інстанції зазначив, що позивач не був платником авансових внесків у 2015 році, а тому дійшов висновку про обґрунтоване заниження позивачу податку на прибуток за 2015 рік на 1304грн.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктами 36.1-36.3 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 46.1 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, зокрема, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи (стаття 47 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктами 48.1-48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У справі, що розглядається, судами з`ясовано, що позивачем 27.05.2016 до Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області надіслано податкову декларацію з податку на прибуток уточнююча за 1 квартал 2016 (звітний (податковий) період, що уточнюється 2014 року) №9085567016, яка згідно Рішення ГУ ДФС в Одеській області вважається прийнятою.
У вказаній декларації (а.с.10-11, 63-65) зазначено:
р. 17 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12+ рядок 15 - рядок 16 ЗП)" задекларовано " 719229";
р. 18 "Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року" задекларовано " 0";
р. 19 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)" задекларовано " 719229";
р. 27 "Збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від`ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+, -)" задекларовано " 719229".
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 20 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України у разі самостійного корегування податкових зобов`язань з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування статті 39 цього Кодексу за період з 1 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року штрафні санкції, передбачені статтею 50 цього Кодексу, не застосовуються.
Пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов`язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем, коригування зобов`язань шляхом подання 27.05.2016 до Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податкової декларації з податку на прибуток уточнюючої за 1 квартал 2016 (звітний (податковий) період, що уточнюється 2014 рік) №9085567016, здійснювалось з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування статті 39 Податкового кодексу України.
Суди відзначили, що представник відповідача не заперечував вищевказану обставину.
Таким чином, оскільки ГУ ДФС в Одеській області застосовано до СП ТОВ "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" штрафну санкцію на підставі пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, а коригування позивачем податкових зобов`язань було здійснене з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування статті 39 Податкового кодексу України за період 2014 рік, то відповідно до абзацу 2 пункту 20 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції, передбачені статтею 50 цього Кодексу до СП ТОВ "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" не застосовуються.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.02.2017 №0001831510 в частині збільшення СП ТОВ "ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ" суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 35962,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -