ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа №822/1554/17
адміністративне провадження №К/9901/3965/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №822/1554/17 за позовом Кам`янець-Подільського публічного акціонерного товариства "Гіпсовик" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (головуючий суддя Мельник-Томенко Ж.М., судді: Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
Кам`янець-Подільське публічне акціонерне товариство "Гіпсовик" (далі також Кам`янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі також ГУ ДФС у Хмельницькій області, відповідач) про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДФС у Хмельницькій області оскаржило його у касаційному порядку до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі №822/1554/17.
Ухвалою суду від 05.04.2021касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 06.04.2021.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, всупереч статті 159 КАС України. Як зазначає відповідач, в інтегрованій картці позивача, з граничним терміном сплати 19.04.2017, здійснено нарахування пені по податку на додану вартість в сумі 75110,64грн. та по податку на прибуток в сумі 29804,23грн. Крім того, відповідач наголошує про анулювання 26.06.2017 оскаржуваної в межах даної справи податкової вимоги на загальну суму 100919,74грн. у зв`язку зі сплатою податкового боргу по ПДФО та ПДВ, а також вилученням сум грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки позивач оскаржив нарахування у судовому порядку. Відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Натомість, позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, яке підтверджується наданими суду належними та допустимими доказами. Позивач вказує, що податковий орган не наводить законних обґрунтувань для скасування рішень судів. Звертає увагу, що нараховані відповідачем зобов`язання з ПДФО та ПДВ сплачені підприємством у строки . встановлені Податковим кодексом України. У свою чергу, податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є неузгодженим, що підтверджується наявністю судової справи №822/1190/17. Відтак, позивач наполягає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування не вбачається.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Кам`янець-Подільського ПАТ "Гіпсовик".
За результатами перевірки відповідач склав акт №0234/22-01-14-01/22986119 від 13.03.2017.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області винесено та надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення:
від 04.04.2017 № 0001281303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00грн., в т.ч. 510,00грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001991401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 160839,50грн., в т.ч. 129411,00грн. за основним платежем та 31428,50грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0002001401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 272361,00грн., в т.ч. 181574,00грн. за основним платежем та 90787,00грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0002011401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2971,10грн., в т.ч. 2971,10грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001331303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 12989,83грн., в т.ч. 10391,86грн. за основним платежем та 2597,97грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001361303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 4084,88грн., в т.ч. 3267,90грн. за основним платежем та 816,98грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001391303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 3850,20грн., в т.ч. 3080,16грн. за основним платежем та 770,04грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001411303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 124,24грн., в т.ч. 99,39грн. за основним платежем та 24,85грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001441303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 140,55грн., в т.ч. 112,44грн. за основним платежем та 28,11грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001471303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 259,93грн., в т.ч. 207,94грн. за основним платежем та 51,99грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001401303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 340,00грн., в т.ч. 340,00грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001371303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 340,00грн., в т.ч. 340,00грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001341303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 340,00грн., в т.ч. 340,00грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001481303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 340,00грн., в т.ч. 340,00грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 №0001451303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 170,00грн., в т.ч. 170,00грн. за штрафними санкціями;
від 04.04.2017 0001421303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 170,00грн., в т.ч. 170,00грн. за штрафними санкціями.
28.04.2017 Кам`янець-Подільським ПАТ "Гіпсовик" отримано податкову вимогу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 24.04.2017 №2117-17, зі змісту якої вбачається, що станом на 23.04.2017 сума податкового боргу підприємства за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 100919,74грн., у тому числі:
з податку на доходи фізичних осіб - 510,00грн., в т.ч. 510,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
з податку на додану вартість - 74772,30грн., в т.ч. 74772,30грн. пені;
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 25637,44грн., в т.ч. 17159,69грн. за основним платежем, 5989,94грн. за штрафними (фінансовими) санкціями грн. та 2487,81грн. пені.
Позивач скористався наданим йому правом адміністративного оскарження податкової вимоги, звернувшись зі скаргою до ДФС України, яка своїм рішенням залишила скаргу без задоволення, а оскаржувану податкову вимогу - без змін.
Зокрема, відмовляючи в задоволенні заяви позивача, ДФС України у вказаному рішенні зазначило, що податковий борг на загальну суму 100919,74грн. виник у Товариства у результаті несплати з граничним терміном грошових зобов`язань, визначених на підставі податкових повідомлень - рішень від 04.04.2017.
В обґрунтування висновків, податковий орган, визнавши при цьому факт сплати позивачем грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00грн. і з податку на додану вартість в сумі 272361,00грн. до настання граничного терміну сплати, вказав, що в отриманих позивачем податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС у Хмельницькій області від 04.04.2017 №0002001401 та №001991401 визначено, що у разі виявлення контролюючим органом заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, нарахованого у цьому податковому повідомленні-рішенні, та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов`язання буде здійснено нарахування пені відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.
Враховуючи наведене, в інтегрованій картці позивача, з граничним терміном сплати 19.04.2017, здійснено нарахування пені по податку на додану вартість в сумі 75110,64грн. та по податку на прибуток в сумі 29804,23грн.
Не погоджуючись з діями та рішеннями ГУ ДФС у Хмельницькій області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. У адміністративному позові підприємство просить визнати протиправними дії ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо нарахування Кам`янець-Подільському ПАТ "Гіпсовик" пені з податку на додану вартість в сумі 75110,64грн. та пені з податку на прибуток в сумі 29804,23грн. Також просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 24.04.2017 № 2117-17 про сплату податкового боргу.
Свій позов позивач мотивує тим, що ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкову вимогу форми "Ю" від 24.04.2017 року № 2117-17, якою визначено, що сума податкового боргу Кам`янець-Подільського ПАТ "Гіпсовик" за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 100919,74грн., у тому числі: з податку на доходи фізичних осіб 510,00грн.; з податку на додану вартість - 74772,30грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 25637,44грн.
Нараховані суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість сплачені позивачем у строки, встановлені Податковим кодексом України, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання відповідних податкових повідомлень - рішень.
Зважаючи на це, у податкового органу відсутні правові підстави для нарахування пені у зв`язку з порушенням граничного строку сплати грошового зобов`язання.
Позивач звертає увагу на те, що статтею 129 Податкового кодексу України в редакції, яка діє з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження. Вказана норма діяла лише до 01.01.2017.
Щодо податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то дане грошове зобов`язання оскаржується позивачем у судовому порядку, а тому є неузгодженим.
Зазначає, що після одержання рішення ДФС України №10433/6/99-99-17-01-15 від 18.05.2017 про результати розгляду первинної скарги позивачу стало відомо, що фіскальна служба також нарахувала Кам`янець-Подільському ПАТ "Гіпсовик" пеню по податку на прибуток.
Разом з тим, у Кам`янець-Подільського ПАТ "Гіпсовик" по податку на прибуток значилась переплата в розмірі 52949,98грн., зважаючи на що позивач провів звірку з податковим органом по податку на прибуток, про що було складено акт №784-07 від 29.05.2017.
У результаті звірки в Кам`янець-Подільського ПАТ "Гіпсовик" виникла від`ємна різниця в розмірі 29804,23 грн., яка пояснюється безпідставним нарахуванням у інтегрованій картці платника податків спірної пені.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю, оскільки відповідно до пункту 129.2статті 129 Податкового кодексу України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.
Вказав, що податкова вимога ГУ ДФС у Хмельницькій області №2117-17 від 24.04.2017 на загальну суму 100919,74грн. була анульована податковим органом 26.06.2017, у зв`язку зі сплатою позивачем податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб та по податку на додану вартість та у зв`язку із оскарженням позивачем грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилався на те, що нараховані суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість сплачені позивачем у строки, встановлені Податковим кодексом України, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання відповідних податкових повідомлень - рішень. Суди наголосили, що статтею 129 Податкового кодексу України в редакції, яка діє з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження. Крім того, суди зауважили, що станом на час прийняття оскаржуваної податкової вимоги у позивача по податку на прибуток значилась переплата, що підтверджується результатами звірки. У свою чергу, податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є неузгодженими та оскаржуються позивачем у судовому порядку.
Переглядаючи ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54,3.1. 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відтак, по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у податкового органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов`язання, то контролюючий орган зобов`язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов`язання, зокрема сформувати податкову вимогу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій в ході судового розгляду справи, позивачем узгоджені суми грошового зобов`язання по податковим повідомленням-рішенням №0001281303, №0002001401, №0002011401, які отримані останнім 06.04.2017, сплачені протягом строку, встановленого Податковим кодексом України.
Зокрема, судами з`ясовано, що погашення визначених сум грошових зобов`язань по податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2017 №0001281303, №0002001401 та №0002011401 позивач здійснював наступним шляхом:
сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00грн., сплачена позивачем 14.04.2017, що засвідчується платіжним дорученням №601 від 14.04.2017 (а.с. 31);
суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 272361,00грн. та в розмірі 2971,10грн., сплачені позивачем у період з 10.04.2017 по 14.04.2017, що засвідчується платіжними дорученнями №549 від 10.04.2017, №560 від 11.04.2017, №567 від 12.04.2017, №594 від 13.04.2017 та №600 від 14.04.2017 (а.с. 32-38).
У підсумку, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень (а.с. 31-38) позивачем у період з 10.04.2017 по 14.04.2017 здійснено погашення визначених у отриманих ним 06.04.2017 податкових повідомленнях-рішеннях від 04.04.2017 №0001281303, від 04.04.2017 №0002001401 та від 04.04.2017 №0002011401 сум грошових зобов`язань, з дотримання позивачем встановленого статтею 57 ПК України 10-денного строку погашення нарахованої податковим органом суму грошового зобов`язання.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній станом на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Отже, статтею 129 ПК України, в редакції, чинній з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження.
Водночас, положення статті 129 ПК України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об`єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є сумою узгодженого грошового зобов`язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Вказані положення ПК України кореспондуються з вищенаведеними приписами підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов`язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку нарахування пені.
Враховуючи, що основні зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями сплачені позивачем у встановлені законодавством строки, суди дійшли правильного висновку про безпідставність нараховування податковим органом пені з податку на додану вартість в сумі 74772,30грн. та податкового боргу з податку на додану вартість станом на 23.04.2017 року в сумі 74772,30грн. за рахунок вказаної пені, що знайшло своє відображення у податковій вимозі ГУ ДФС у Хмельницькій області від 24.04.2017 №2117-17.
У свою чергу, у відповідності до акту №784-07 від 29.05.2017 (а.с. 23), складеного за результатами проведеної між позивачем та відповідачем звірки розрахунків по податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 29.05.2017, у Кам`янець-Подільського ПАТ "Гіпсовик" станом на час прийняття оскаржуваної податкової вимоги значилась переплата по податку на прибуток в розмірі 52949,98грн.
Зокрема, за результатами вказаної звірки встановлено, що у позивача виникла від`ємна різниця по податку на прибуток в розмірі 29804,23грн., яка обумовлена безпідставним нарахуванням у інтегрованій картці платника податків спірної пені.
Таким чином, суди вірно встановили, що дії ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо нарахування Кам`янець-Подільському ПАТ "Гіпсовик" пені з податку на прибуток в сумі 29804,23грн. є безпідставними та скасували вказане нарахування.
Окрім того, розглянувши пояснення відповідача стосовно факту анулювання 26.06.2017 оскаржуваної в межах даної справи податкової вимоги на загальну суму 100919,74грн., суди вказали, що останній є недоведеними та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
Як відзначено судами, податкове повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є неузгодженим та оскаржується товариством у судовому порядку.
Положеннями Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, у справі №822/1190/17 за позовом Кам`янець-Подільського публічного акціонерного товариства "Гіпсовик" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2017 №№0001401303, 0001371303, 0001341303, 0001451303, 0001421303, 0001481303, 0001391303, 0001361303, 0001331303, 0001441303, 0001411303, 0001471303 позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №822/1190/17.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -